Ефективність використання робочої сили та результатів діяльності ВАТ «Завод обважнювачів»

Для обґрунтування висновку щодо виконання заробітною платою відтворювальних функцій середня заробітна плата визначається не тільки в грошовому вимірі, а й системою відносних показників: у коефіцієнті перевищення встановленого державою рівня мінімальної заробітної платні, прожиткового мінімуму, неоподаткованого мінімуму заробітної плати.

В процесі аналізу також визначається реальна заробітна плата (шляхом коригування фактичної середньої плати на індекс зміни цін на товари та послуги) та аналізується динаміка її зміни.

Такі методичні підходи дозволяють дати більш об'єктивний висновок щодо рівня та динаміки середньої заробітної плати.

Доцільно також провести порівняння рівня середньої заробітної плати, що склався на даному торговельному підприємстві, з середньо-галузевим рівнем заробітної плати та рівнем оплати праці на підприємствах-аналогах. Таке порівняння дозволяє визначити достатність витрат на стимулювання персоналу для забезпечення стабільності трудового колективу та реалізації його економічних інтересів.

Етап 4. Аналіз факторів, що обумовили зміну обсягу фонду оплати праці.

Аналіз динаміки фонду оплати праці необхідно доповнити визначенням та кількісною оцінкою основних факторів, що обумовили зміну його розміру.

Найважливішими факторами, вплив яких оцінюється кількісно, є:

1. Зміна чисельності працівників торговельного підприємства.

2. Зміна рівня середньої заробітної плати.

3. Зміна рівня заробітної плати (в реальних цінах).

4. Інфляція.

5. Зміни в складі персоналу підприємства.

Етап 5. Аналіз ефективності стимулювання персоналу.

У ході проведення цього етапу аналізу необхідно визначити ефективність стимулювання персоналу, тобто оцінити співвідношення між обсягом витрат на оплату праці та наслідками трудових зусиль персоналу, відповісти на запитання - чи принесли зміни в рівні оплати праці необхідний економічний ефект для підприємств та його власників?

Для оцінки ефективності стимулювання персоналу прийнято визначати та порівнювати в динаміці значення таких аналітичних показників.

1. Коефіцієнт співвідношення між темпами зростання продуктивності праці та рівнем середньої заробітної плати або коефіцієнт співвідношення між темпом зростання фонду оплати праці та товарооборотом.

2. Коефіцієнт співвідношення між темпом зростання фонду оплати праці та доходами підприємства.

3. Коефіцієнт співвідношення між темпом зростання фонду оплати праці та прибутком підприємства.

4. Коефіцієнт співвідношення між темпом зростання фонду оплати праці та ринковою вартістю підприємства (його акцій).

Таким чином, для характеристики стану використання на підприємстві трудових ресурсів і виявлення резервів збільшення обсягу виробництва та підвищення рентабельності роботи треба проаналізувати такі показники, пов'язані з рухом, якістю робочої сили, її продуктивністю, а також її вартістю:

чисельність персоналу підприємства з точки зору динаміки,категорійної структури, професійної підготовленості, плинності працівників;

використання робітниками і службовцями робочого часу, стантрудової дисципліни;

продуктивність праці;

фонд оплати праці, динаміка середньої заробітної плати працівників і трудомісткості продукції [16, c57].

 

 

Оцінка вартості підприємства (бізнесу) — це розрахунок і обгрунтування вартості підприємства на певну дату. Оценка вартості бізнесу є цілеспрямований впорядкований процес визначення величини вартості об'єкту в грошовому вираженні з врахуванням чинників, що впливають на неї, в конкретний момент часу в умовах конкретного ринку.

Основними чинниками, які впливають на оцінку вартості підприємства (бізнесу) це час і ризик. Час отримання доходу або до отримання доходу вимірюється інтервалами або періодами. Інтервал або період, може дорівнювати дню, тижню, місяцю, кварталу, півріччю або року. Тривалість прогнозного періоду впливає на величину ринкової вартості, тому, що враховується при дисконтуванні. Ринкова вартість бізнесу змінюється в часі під впливом багаточисельних чинників, тому вона визначається тільки за станом на конкретний момент часу. Вже через декілька місяців вона може бути іншій. Отже, постійна оцінка і переоцінка об'єктів необхідна в умовах ринкової економіки.

Іншим істотним чинником ринкової вартості є ризик – вірогідність того, що доходи, які будуть отримані від інвестицій в оцінюваний бізнес, опиняться більше або менше прогнозованих. При оцінці треба пам'ятати, що існують різні види ризиків і що жодне з вкладень в умовах ринкової економіки не є абсолютно безризиковим.

Результатом проведеної оцінки, як правило, є розрахована величина ринкової вартості або її модифікації. Ринкова вартість – це «найбільш вірогідна ціна, по якій даний об'єкт оцінки (підприємство) може бути відчужений на відкритому ринку, коли сторони операції діють розумно, маючи в своєму розпорядженні всю необхідну інформацію, на величині ціни операції не відбиваються які або надзвичайні обставини. Відмінною рисою ринкової оцінки вартості і одночасно обов'язковою вимогою є її прив'язка до конкретної дати. Розрахунок ринкової вартості в сучасній економіці необхідний через наступні причини: 

оцінка (або визначення) ринкової вартості дозволяє продавцеві або покупцеві «виставити» об'єкт оцінки за найбільш реальною ціною, оскільки ринкова вартість враховує не лише і не стільки індивідуальні витрати і очікування, але ситуацію на ринку в цілому, очікування ринку, загальноекономічні тенденції розвитку, оцінку даного об'єкту з боку ринку; 

знання величини ринкової вартості дозволяє власникові об'єкту оптимізувати процес виробництва, приймати заходи, направлені на збільшення вартості об'єкту, на збереження розриву між індивідуальною (внутрішньою) і ринковою вартістю в разі перевищення останньої; 

періодична ринкова оцінка вартості об'єктів дозволяє підвищити ефективність управління і запобігти банкротству і розоренню; 

покупцеві, інвесторові оцінка вартості підприємства