Екологічна експертиза Дубенського району Рівненської області

Виявляється, що створені у докембрії гірські системи Українського щита протягом фанерозою залишалися суходолом, а прилеглі території ВПП періодично заливалися морем, яке по мірі заглиблення геосинкліналі зміщувалось на захід. Перерви у осадконагромадженні пов’язуються з висхідними фазами розвитку Карпат. Отже, можна говорити про формування структурної основи району протягом докемборійського, байкальського, каледонського, герцинського та альпійського етапів тектогенезу.

У межах Дубенського району мезозойська група представлена лише відкладами верхнього відділу крейдяного періоду. Відкладів ранніх періодів мезозойської ери, як і ранньокрейдяного часу, на території району не виявлено.

Дуже поширені відклади верхньої крейди. Їх нема на крайньому сході, у межах Українського щита.

Доантропогенні відклади кайнозойської ери на території району мало поширені.

Палеогенові морські відклади (сірі, блакитні та зеленкуваті слюдисто – глауконітові піски, сіро-зелені глини та мергелі київської світи; зеленкувато -сірі кварцево-глауконітові піски та глини харківської світи) є лише у північній та східній частинах району. Вони здебільшого перекриті товщею четвертинних порід, але в окремих місцях мергелі безпосередньо виходять на поверхню і беруть участь у формуванні сучасного рельєфу. Загальна потужність відкладів палеогену не перевищує 40-55м, причому більша частина розрізу представлена породами київської світи.

У центральній та південній частинах району окремими островами збереглися відклади неогенової системи, які представлені головним чином комплексом порід сарматського ярусу. Давніші відклади тортонського часу (піски та пісковики) виявлено за допомогою тільки окремих сведловин в районі.

У східній частині Дубенського району окремими острівцями збереглися й відклади середнього сармату, представлені сіро- жовтими вапняками-черепашниками з прошарками пісків та пісковиків.

У середньому загальна потужність сарматських відкладів на території району коливається в межах від 3-5 м до 25-30 м. Відклади сармату можна вважати наймолодшими в доантропогенному комплексі порід Дубенського району. Вони перекриваються четвертинними товщами або безпосередньо виходять на денну поверхню, відіграючи значну роль у формуванні сучасного рельєфу району, особливо на півдні, де під покривом сарматських вапняків збереглися від розмиву численні останці.

Крейдяні відклади підходять близько до поверхні і перекриваються вмежах району здебільшого лише антропогенними утвореннями.

На території району розташовані невеликі родовища торфу, зустрічаються виключно у заплавах річкових долин, їх потужність не перевищує 1, 5-2, 5 м. Торфи мають досить весоку якість (зольність не перевищує 5-28%), в зв'язку з чим широко використовувались до недавного часу в народному господарстві. Чорнобильська катастрофа фактично перекреслила плани розвитку торфобудування, оскільки грунти, як і інші гідроморфні грунти району, стали акумуляторами радіоактивного забруднення. Промислово важливих родовищ рудних ресурсів на території Дубенського району немає.

Водні об’єкти

Річки району належать до басейну правої притоки Дніпра – Прип’ять. Головними артеріями поверхневого стоку в районі є річки Іква (права притока Стира), річка Стубелка. Вони починаються за межами району і протікають у субмеридіальному напрямку, що зумовлюється загальним похилом поверхні з півдня на північ. Лише на окремих ділянках Іква і Стубелка, підкоряючись структурно-геологічним особливостям території, набувають субширотного напрямку.

Iква належить до басейну р. Стир і є її правою притокою. Довжина річки в межах області становить 93 км. Держуправлінням ріка контролюється у 9 створах.

В контрольному створі біля с. Сапановчик на межі з Тернопільською областю середньорічні показники якості води мали значення (мг/л) : завислі речовини – 12. 47, сухий залишок – 373, БПК5 – 3. 5 (1. 6 ГДК), амоній – 0. 29, нітрити – 0. 11 (1. 4 ГДК), фосфати – 0. 15.

Основне забруднення ріки відбувається в районі м. Дубно внаслідок скиду недостатньо очищених зворотних вод з очисних споруд Дубенської дільниці ВДКП “Рівнеоблводоканал” (в 1998 р. цей скид становив 1423. 7 тис. м3/рік або 3. 9 тис. м3/добу). За результатами хіміко-аналітичного контролю середньорічні значення показників якості води в р. Iква в створах, розташованих на 0. 7 км вище за течією (м. Дубно) та на 3. 2 км нижче скиду з цих очисних споруд (с. Iванне) відповідно становили (мг/л) : завислі речовини – 11. 85 та 13. 22, БПК5 – 3. 9 та 4. 2 (1. 9 ГДК), амоній – 0. 35 та 0. 39, нітрити 0. 089 та 0. 082 (1 ГДК), фосфати – 0. 16 та 0. 20.

Середньорічні показники якості води в р. Iква в створах вище та нижче скиду недостатньо очищених зворотних вод з очисних споруд ВУКГ смт. Млинів (312. 8 тис. м3/рік або 0. 92 тис. м3/добу) відповідно становили (мг/л) : завислі речовини – 5. 48 та 5. 86, БПК5 – 4. 2 та 4. 5 (2 ГДК), амоній – 0. 33 до 0. 37, нітрити 0. 138 та 0. 158 (2 ГДК), фосфати – 0. 22 та 0. 20. В створі нижче скиду спостерігався 1 випадок високого забруднення – за вмістом цинку (11. 4 ГДК).

В гирлі річки (с. Торговиця) середньорічні показники якості води мали значення (мг/л) : завислі речовини – 6. 8, сухий залишок – 386, амоній – 0. 34, нітрити – 0. 089 (1. 1 ГДК), БПК5 – 4. 1 (1. 8 ГДК), фосфати – 0. 22.

Об’єднана екологічна оцінка якості води р.