Предмет:
Тип роботи:
Лекція
К-сть сторінок:
24
Мова:
Українська
людина витрачає її на побутові потреби.
Кругообіг води – винятково важливий процес. Він забезпечує сушу прісною водою, яка постійно оновлюється. Заміна води в річках відбувається у середньому 30 разів на рік. Волога, яка міститься в грунті, оновлюється за 1рік. Води проточних озер повністю обмінюються за десятки років, непроточних – за 200 – 300 років. Наведені дані дають уявлення про те, як багато часу потрібно для самоочищення водойми. Тому проблема охорони водних ресурсів від забруднення – це державна проблема. На підприємствах будують очисні споруди, щоб забруднена вода не потрапляла у природні водойми. Розчинені у воді відходи вилучаються і намагаються переробляти, а очищена вода знову використовується на тому самому виробництві.
В Україні прийнято Закон про охорону й раціональне використання природних ресурсів, у тім числі і водних. Екологічний зміст деяких питань з хімії у 9 класі. Періодичний закон та періодична система хімічних елементів Д.І. Менделєєва.
Взаємозв’язок живої та неживої природи у формуванні хімічного складу довкілля. Періодичний закон хімічних елементів – один з основних законів природи. Після його створення було розроблено нові теорії, знайдено нові елементи, але ці відкриття не тільки не зруйнували періодичний закон та систему, але й розвинули їх, надали їм нового змісту, затвердили життєво здатність та фундаментальність. Виявлення природних груп подібних за властивостями елементів стало важливим етапом на шляху розвитку класифікації хімічних елементів. Якщо першою класифікацією був поділ елементів на металічні і неметалічні (на основі протилежних властивостей простих речовин – металів і неметалів, що утворені цими елементами), то далі було виявлено природні групи, всередині яких спостерігаються взаємозв’язок між елементами.
Поняття про радіоактивний розпад хімічних елементів і шкідливий вплив на живі організми радіоактивного випромінювання.
Стабільні та радіоактивні ізотопи. Радіоактивний вплив на живі організми, щодо його знищення та усунення. У процесі радіоактивного випромінювання атоми радіоактивних елементів розпадаються перетворюючись на атоми інших елементів. Радіоактивне випромінювання (радіація) небезпечна тим, що воно невидиме, не має ні запаху, ні самку, тому людина його ніяк не відчуває. Проникаючи в середину живих організмів, радіація – викликає іонізацію молекул біологічної системи, руйнує клітинні мембрани, вражає клітини кісткового мозку. Тривалий вплив малих доз радіації чинить руйнівну дію на живі організми.
Зменшити вплив радіації на здоров’я людини можна, якщо вжити таких заходів: не споживати забруднені радіонуклідами продукти харчування і питну воду, якомога частіше вживати такі продукти, які містять пектини , що здатні “виводити радіацію” з організму; вживати сорбенти – речовини, здатні вбирати і виводити з організму радіонукліди; боротися з пилом, регулярно чистити одяг, взуття, мити підлогу, бо пил може містити радіоактивні елементи.
Після відкриття явища радіоактивного розпаду стало зрозуміло, що хімічні елементи, не є вічними і незмінними. Вони можуть перетворюватися один на одного. Цей факт засвідчує взаємозв”язок елементів, їхню спорідненість.
Хімічні властивості металів
Корозія металів як результат і як чинник забруднення довкілля. Способи запобігання корозій; заходи щодо раціонального використання природних ресурсів і захист від забруднення продуктами їх переробки. Корозія завдає величезної шкоди. Найбільше потерпають від корозії залізо та його сплави. Особливо сильної корозій зазнають металеві матеріали в апаратах хімічної промисловості; тут на них діють кислоти, луги. Проте шкода ,заподіяна корозією, не зводиться лише до втрат металу через його руйнування. Крім цього, корозія спричиняє величезні втрати , які навіть врахувати не можливо, зв’язані з виходом з ладу деталей машин, обладнання , споруд, що кородують. Навіть у разі незначного порушення цілісності парового котла, труби чи якогось апарата, наприклад хімічного, вся споруда стає не придатною. До того ж корозія призводить до забруднення довкілля. Виходить , що збитки від корозії у сотні разів перевищують вартість зруйнованого металу.
І нарешті, надто дорого коштує захист від корозії. Найнебезпечнішими для металів компонентами довкілля є кисень О2, водяна пара Н2О, оксид карбону(IV) СО2, оксид сульфуру (IV) SО2 та оксид нітрогену (IV)NО2. Часто корозія розвивається у вологому повітрі, коли на поверхні металу утворюється найтонша плівка вологи, а також у разі контакту металу з розчином електроліту. Один із найпоширеніших способів захисту металів від корозії – металеві та неметалеві покриття.
Металургія. Способи виробництва сталі та чавуну
Проблема безвихідного виробництва в металургії та охорона навколишнього середовища. Роль металів у процесах життєдіяльності організмів. Металургійні заводи дуже забруднюють довкілля. Видобування та обробка руди, підготовка сировини і завантаження її у доменні печі супроводжується утворенням великої кількості пилу. Сама доменна піч також є традиційним джерелом забруднення через високий вміст оксидів СО і СО2 у вихідних газах. Серйозним забрудни ком довкілля є й коксові печі, де виробляється металургійний кокс. Під час їх завантаження повітря забруднюється пилом і парою. Крім того у повітря виділяються гази, що не тільки мають неприємний запах, а й шкідливі для здоров’я (Н2S. SO2.. CO2).. нині металурги працюють над тим, щоб кокс замінити воднем. Тоді з печей не виділятимуться шкідливі гази, а лише водяна пара, яку можна легко сконденсувати. У процесі добування сталі у сталеплавильних печах, особливо конвертерах, виділяється багато димових газів, що також містять отруйний чадний газ СО. На сучасних заводах встановлюють фільтри, пило –