Екологічні ризики розвитку оздоровчого туризму в Одеській області

 

Михайлюк Олена

 

У статті висвітлюються питання розвитку рекреаційного (оздоровчого) туризму в Одеській області, характеризуються поняття: туризм, рекреація, оздоровчо-лікувальний туризм, екологічний ризик. Проводиться аналіз екологічного стану довкілля Одеської області з огляду оцінки екологічного ризику для успішного розвитку оздоровчого туризму у регіоні. Аналізується стан морської води, скидів у водойми, загрози абразії і зсувів, підтоплення земель. Пропонуються механізми підвищення якості довкілля у регіоні. Для реалізації регіональної екологічної політики використовуються такі механізми: законодавчо-правовий, управлінський, економічний. Необхідна оптимізація використання прибережних територій регіону (4-х кілометрова зона від урізу води) Чорного й Азовського морів у відповідності з екологічними нормами і пріоритетами регіону; а також прийняття закону «Про берегову зону морів».

Ключові слова: екологічні проблеми, екологічний ризик, рекреація, туризм, лікувальний туризм, оздоровчий туризм, рекреаційний туризм.

Михайлюк Елена

ЭКОЛОГИЧЕСКИЕ РИСКИ РАЗВИТИЯ ОЗДОРОВИТЕЛЬНОГО ТУРИЗМА В ОДЕССКОЙ ОБЛАСТИ

В статье освещаются вопросы развития рекреационного (оздоровительного) туризма в Одесской области, характеризуются понятия: туризм, рекреация, оздоровительно-лечебный туризм, экологический риск. Проводится анализ экологического состояния окружающей среды Одесской области, оцениваются экологические риски для успешного развития оздоровительного туризма в регионе. Анализируется состояние морской воды, сбросов в водоемы, угрозы абразии и оползней, подтопления земель. Предлагаются механизмы повышения качества окружающей среды в регионе. Для реализации региональной экологической политики используются следующие механизмы: законодательно-правовой, управленческий, экономический. Необходима оптимизация использования прибрежных территорий региона (4-х километровая зона от уреза воды) Черного и Азовского морей в соответствии с экологическими нормами и приоритетами региона; а также принятие закона «О береговую зону морей».

Ключевые слова, экологические проблемы, экологический риск, рекреация, туризм, лечебный туризм, оздоровительный туризм, рекреационный туризм.

Mikhailyuk Elena

ENVIRONMENTAL RISKS OF HEALTH TOURISM IN THE ODESSA REGION

The article highlights the development of recreational (wellness) tourism in the Odessa region, characterized by the concept of tourism, recreation, wellness and medical tourism, environmental risk. The analysis of the state of the environment of Odessa region, estimated environmental risks for the successful development of health tourism in the region. Examines the state of the sea water, discharges into water, abrasion, and the threat of landslides, flooding the land. The proposed mechanism to improve the quality of the environment in the region. To implement the regional environmental policy, the following mechanisms: legislative and legal, administrative, economic. The necessary optimization of the coastal areas of the region (4 km zone from the water) Black and Azov Seas in compliance with environmental standards and priorities of the region; and the adoption of the law «On the coastal zone of the seas. «

Keywords: environmental issues, environmental risk, recreation, tourism, medical tourism, health tourism, recreational tourism.

Постановка проблеми. Туризм в Україні в останні роки набуває нових темпів розвитку, розвиваються нові види туризму. Південь України, і особливо Одеська область починають відігравати провідну роль у рекреаційному туризмі, одним з подвидів якого є оздоровчий туризм, тому, для створення конкурентних умов розвитку цього туризму необхідно оцінити усі види можливих ризиків, в тому числі і екологічні для поліпшення інвестиційної привабливості регіону.

Аналіз останніх публікацій і досліджень. Розвиток різних видів туризму в Одеській області широко висвітлюється вітчизняними вченими [3, 5], достатньо детально вивчаються екологічні проблеми регіону [7, але дуже мало публікацій щодо визначення екологічного ризику саме рекреаційної діяльності.

Серед невирішених питань важливим є визначення екологічного ризику, методів його ідентифікації, наслідків впливу на розвиток рекреації і стратегій поліпшення екологічної ситуації у регіоні.

Постановка завдання: основними завданнями наукового дослідження є виявлення основних джерел виникнення екологічного ризику для розвитку оздоровчого туризму, ідентифікація джерел антропогенного забруднення довкілля; визначення шляхів і механізмів зменшення негативного впливу на довкілля.

Для детального вивчення проблеми, слід визначитися з основними поняттями: рекреація, туризм, рекреаційний туризм, оздоровчий туризм, екологічний ризик.

Згідно Законам «Про туризм» 1995 і 2004 років [1, 2], окремого поняття «рекреаційний туризм» не існує. Залежно від категорій осіб, які здійснюють туристичні подорожі (поїздки, відвідування), їх цілей, об'єктів, що використовуються або відвідуються, чи інших ознак існують такі види туризму: дитячий; молодіжний; сімейний; для осіб похилого віку; для інвалідів; культурно-пізнавальний; лікувально- оздоровчий; спортивний; релігійний; екологічний (зелений) ; сільський; підводний; гірський; пригодницький; мисливський; автомобільний; самодіяльний тощо.

Розрізняють три форми використання часу, відведеного на рекреацію – туризм, лікування/оздоровлення та відпочинок. Поширеною є думка, що «рекреація» – поняття значно ширше, оскільки включає практично всі види діяльності людини у її вільний від роботи час, який вона проводить поза своїм постійним помешканням, тоді як «туризм» – поняття вужче і глибше, оскільки цей процес супроводжується споживанням відповідних послуг, тобто купівлею певної продукції/товару чи послуг і використанням ресурсного потенціалу території.

Метою оздоровчого туризму є профілактика захворювань і відпочинок. Він характеризується більшою тривалістю подорожі, відвідуванням меншої кількості міст і більшою тривалістю перебування в одному місці, тобто разом із проведенням дозвілля передбачає відпочинок. Виокремлення оздоровчого туризму також відповідає класифікації UNWTO. Найчастіше виділяють рекреаційний туризм, що поєднує поїздки з метою відпочинку, оздоровлення і лікування, а також відновлення і розвитку фізичних,