Економічна теорія як наука

грошей збільшується, або ліворуч, - коли вона зменшується.

Існує багато чинників, які, крім зміни пропозиції грошей, впливають на розмір сукупного попиту. Ці чинники подано в табл.1.

Таблиця 1

Нецінові чинники сукупного попиту

1. Зміни у споживчих видатках

- зміни у розмірі використаного доходу

- очікування споживачів

- заборгованість споживачів

- податки та доходи населення

2. Зміни в інвестиційних видатках

- зміна процентних ставок

- очікувані прибутки від інвестицій

- нові технології

- надлишкові потужності

- податки на підприємства

3. Зміни у розмірі урядових видатків

4. Зміни у обсягах виробництва в інших державах

- національний дохід в інших державах

- зміна валютних курсів

Аналізуючи вплив цих чинників на розмір сукупного попиту, необхідно пам'ятати, що вони переміщують криву АD праворуч або ліворуч. Отже, на сукупний попит впливає широкий спектр внутрішніх і зовнішніх чинників. Сила їхнього впливу різна в різні періоди.

2. Сукупна пропозиція та її фактори

Сукупна пропозиція описує виробничу та цінову сфери економіки і є основою для розуміння еволюції ділової активності як у короткотерміновому, так і в довготерміновому періодах. У короткотерміновому періоді взаємодія між сукупним попитом і сукупною пропозицією визначає обсяг виробництва, безробіття, використання виробничих потужностей, а також визначає рівень цін.

Сукупна пропозиція (АS) означає той сукупний обсяг продукції, що його готові і спроможні виробляти та продавати упродовж року фірми за кожного рівня цін (за інших однакових умов). 

Залежність обсягів виробництва від загального (середнього) рівня цін називають кривою пропозиції.

Крива сукупної пропозиції (АS), формується з трьох сегментів, або відтинків. Горизонтальний (кейнсіанський) відтинок означає економіку неповної зайнятості. Коли існує безробіття і неповне використання виробничих потужностей, можна нарощувати обсяги виробництва, не збільшуючи витрат виробництва і підвищення цін.

Проміжний відтинок означає, що обсяги виробництва можуть бути збільшені, але це супроводжується деяким зростанням цін. Пояснюють це тим, що розширення виробництва відбувається у різних галузях нерівномірно і що підприємствам доводиться здійснювати додаткові витрати.

Вертикальний відтинок означає потенційний рівень реального обсягу національного виробництва за повної зайнятості. Якщо ж сукупний попит зростатиме далі, то наслідком буде лише підвищення рівня цін. Реальний обсяг виробництва не зростатиме, оскільки всі наявні ресурси вже використовуються.

Крім рівня цін, на сукупну пропозицію впливає багато інших чинників, які називають неціновими. Основні з них вказані в табл. 2.

Таблиця 2

Нецінові чинники сукупної пропозиції

- Зміна цін на внутрішні та імпортні ресурси (земля, капітал, трудові ресурси тощо)

- Зміна у продуктивності (відношення реального обсягу виробництва до витрат)

- Зміна правових норм (податки на підприємства і субсидії, державне регулювання економіки)

Усі ці чинники впливають на витрати виробництва, а, отже, і на обсяги сукупної пропозиції.

Нецінові чинники сукупної пропозиції переміщують криву пропозиції ліворуч і вгору або праворуч і вниз, залежно від вектора їхньої дії.

Переміщення кривої сукупної пропозиції ліворуч відображає зростання витрат виробництва на одиницю продукції і спричиняє інфляцію витрат. Переміщення кривої сукупної пропозиції праворуч відбувається у зв'язку зі зменшенням витрат виробництва на одиницю продукції і означає збільшення реального обсягу ВВП та зростання зайнятості.

3. Модель АD-АS

Перетин кривих сукупного попиту і сукупної пропозиції визначає рівноважний рівень цін і рівноважний реальний обсяг національного виробництва. Рівноважний рівень реального обсягу національного виробництва означає, що плани всіх споживачів ВВП щодо розміру закупівель збігаються з планами виробників щодо випуску товарів та послуг. Тільки за цих умов відбувається реалізація ВВП за стабільними цінами.

Рівновазі економічної системи макроекономіка приділяє великої уваги, оскільки її порушення може перекреслити реалізацію таких цілей, як досягнення повної зайнятості, стабілізація цін та економічне зростання.

Макроекономічну короткострокову рівновагу ілюструє рис .3.

 Рис. 3. Макроекономічна короткострокова рівновага в моделі АD-А5

Як видно з рисунка, макроекономічна короткострокова рівновага встановлюється у точці перетину кривих АD і АS.

За рівноважного рівня цін покупці прагнуть купити стільки, скільки фірми прагнуть продати. Рівноважним обсяг виробництва може бути як в умовах неповної зайнятості, так і в умовах повної зайнятості.

Переміщення кривих сукупного попиту і сукупної пропозиції впливає як на рівень цін, так і на реальний обсяг виробництва. Наприклад, на кейнсіанському відтинку, який характеризується високим рівнем безробіття і великим недовикористанням виробничих потужностей, розширення сукупного попиту призводить до зростай ня обсягу реального національного продукту без підвищення рівня цін. На проміжному відтинку розширення сукупного попиту призводить як до зростання обсягу виробництва, так і до підвищення цін. Збільшення сукупного попиту на класичному відтинку спричиняє лише підвищення рівня цін, тобто інфляцію попиту.

Сукупний попит може не лише зростати, а й зменшуватись. Зменшення сукупного попиту, як показує модель сукупного попиту і сукупної пропозиції, має такі наслідки:

•на кейнсіанському відтинку реальний обсяг національного виробництва зменшиться, а рівень цін залишиться незмінним;

•на класичному відтинку ціни дещо знизяться, а реальний обсяг національного виробництва залишиться на рівні повної зайнятості;

•на проміжному відтинку модель передбачає, що реальний обсяг виробництва і рівень цін знизяться.

Зниження цін у разі зменшення сукупного попиту