Економічне моделювання розвитку агропромислового комплексу регіону (субнаціональний рівень)

Структура і обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається з вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Результати дослідження викладено на 218 сторінках комп’ютерного тексту, який включає 34 таблиці і 13 рисунків на 29 сторінках, список використаних джерел (253 найменування) – на 20, 3 додатки – на 8 сторінках.

 

В першому розділі «Теоретико-методологічні основи моделювання розвитку регіонального АПК» сформульовано понятійний апарат моделі, проаналізовано систему ознак, яка адекватно описує економічні процеси інвестування виробництва, формування функції споживання в умовах переходу до ринкових відносин та інтегральної схеми розвитку агропромислового комплексу регіонів різного рівня управління.

Принципову відмінність запропонованої методики оцінки стану і дослідження динаміки сільськогосподарського виробництва складає критерій продовольчої безпеки України, який за змістом є соціальним пріоритетом по відношенню до економіки галузі. За основу економічного моделювання функції попиту обрана відома модель балансів сільськогосподарської продукції і продовольства, прийнята ФАО і ООН у формулі:

B + J = F + E + S,

в якій В – обсяги виробництва продукції, J – імпорт продовольства, F – фонд споживання, Е – експорт, S – приріст запасів. Структурний аналіз показав суттєві недоліки такого підходу в умовах перехідного періоду, коли фонд споживання і виробництво сільськогосподарської продукції визначені неоднозначно.

Розроблено схему формування фонду споживання з урахуванням нетоварного селянського господарства і підсобних господарств населення, які за існуючою методикою Держкомстату України безпосередньо не оцінюються, а включаються до загальних обсягів виробництва. Виділено окремо від проміжного і кінцевого споживання блок ринкового споживання продовольства. Виробництво продукції сільського господарства і підприємств харчової промисловості утворюють замкнуту систему продуктових потоків, яку можна відобразити системою рівнянь:

Y = (E-A) x,

в якій Y – ринкова пропозиція продовольства, х – структура виробництва, а (E-A) – координати зв’язку між ринком і виробництвом. Моделювання системного балансу продуктових потоків дає певні переваги при вирішенні задач продовольчої безпеки.

Наступним принциповим підходом автора при формуванні економічної моделі розвитку сільськогосподарського виробництва є уточнення і деталізація виробничої функції.

Системне уявлення структури попиту кореспондує з категорією ринку продовольства, тому система чинників економічної і технічної ефективності сільськогосподарського виробництва завжди пов’язана з територією. Основними компонентами моделі, яка формує продовольчу безпеку і ефективність АПК регіонів, є земля, праця і капітал. Регіональна економіка розглядає їх як фактори формування внутрішнього продукту (ВВП) на відміну від галузевої економіки сільського господарства, яка синтезує собівартість і вартість валової продукції сільського господарства. Економічна і технічна ефективність визначається на множині окремих елементів витрат на одиницю площі або поголів’я худоби. Роль мультиплікатора виконують показники урожайності окремих культур і продуктивності худоби.

Структура виробництва (X) є результатом кінцевого попиту (Y) та внутрішніх зв’язків системи АПК (A, R), яка обмежена ресурсами (H, L, C) і визначається інтенсивностями (А) з урахуванням логічних зв’язків між галузями сільськогосподарського виробництва і харчової промисловості. Множина окремих рішень належить варіанту (k), території (w), періоду (t) та сектору (s), які по своїй суті утворюють багатовимірний інформаційний простір. Кількісні параметри розвитку АПК, які відображені системою ознак (A), проаналізовані засобами економетричного моделювання. Кожному економічному показнику відповідає множина класифікаційних ознак, які в сукупності визначають багатосекторну структуру і нові можливості аналізу взаємопов’язаних показників розвитку АПК.

Загальна структура виробництва агропромислового комплексу регіонів України є функцією внутрішнього і кінцевого попиту на продовольство та обсягів виробничих ресурсів (продуктивних сил), зокрема землі, праці і капіталу в наступному виразі:

 

wtxi = f (wtxij, wtrkj, wtyi),

 

де wtxi - загальний випуск продукції i-ої галузі; 

 wtxij - кількість продукції i-ої галузі, яка використовується в j-їй галузі; 

 wtrkj - кількість ресурсів k-го виду, які використовуються в j-ій галузі; 

 wtyi - аргумент кількісного параметру кінцевого споживання продукції i-ої галузі. 

 

Система економічних зв'язків міжгалузевого (txij) характеру, яка доповнена ознаками ресурсного (trkj) забезпечення для субнаціонального рівня АПК, є класичною. В основі запропонованої методології лежить економічне моделювання на нових наукових засадах, зокрема поєднання параметрів АПК в аналітичних схемах з принциповими міжгалузевими взаємозв’язками, які несуть також ознаки динаміки для окремих територій.

У другому розділі «Аналіз і оцінка параметрів розвитку регіонального і національного АПК” розглянуті питання методики оцінки стану, динаміки, тенденцій та закономірностей розвитку агропромислового комплексу України в ретроспективі.

Принципова новизна запропонованої методики оцінки стану і динаміки розвитку сільськогосподарського виробництва полягає у тому, що вона будується на блоковій і ланцюговій основі: від сукупних синтетичних показників до аналітичної матричної системи з ортогональним суміщенням інформації. Розглядається система баз даних, яка формується в управлінні Міністерства аграрної політики України через департаменти економіки, обліку і звітності та інформаційного центру ВАТ “Агропромсистема”, інформаційну галузеву систему Держкомстату України та моніторингову систему Держкомзему України.

На першому етапі аналізується база даних (БД) сільськогосподарського виробництва на її сумісність з матричною ідеологією формування інтегральної моделі територіального АПК. В Міністерстві аграрної політики України підтримуються БД окремих сільськогосподарських підприємств (розміром 13160х600) і економічної звітності обласного рівня (26х10000), які за розміром, семантикою і прагматикою побудови застаріли і є недовершеними. Для побудови аналітичних моделей АПК, які відповідають природнокліматичному районуванню, обласний