Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Екопоселення як нові екокультурні центри україни

Предмет: 
Тип роботи: 
Стаття
К-сть сторінок: 
10
Мова: 
Українська
Оцінка: 

лексика аж до повної їх заборони [9].

Згідно з класифікацією Глобальної мережі екопоселень (GEN), виділяють:
  • Екоміста, такі як Ауровіль в Південній Індії, Федерація Даманхур в Італії та Німбін в Австралії;
  • Сільські екопоселення, такі як Gaia Asociacion в Аргентині та Huehuecoyotl, в Мексиці;
  • Пермакультурні місця, включаючи Crystal Waters в Австралії, Cochabamba в Болівії і Barus в Бразилії;
  • Проекти міського відродження, такі як Los Angeles EcoVillage і Христианія в Копенгагені;
  • Освітні центри, подібні Findhorn Foundation в Шотландії, Centre for Alternative Technology в Уельсі і Ecovillage Training Center в Теннессі [7].
Російські вчені Шубін О. В. та Кулясов І. П., класифікують екологічні поселення за динамікою розвитку поселення і виділяють:
  • Виникнення ініціативної групи із створення екопоселення;
  • Протопоекопоселення (ініціативна група, яка вже має землю і житло, однак з членів групи на місці постійно живе лише кілька чоловік) ;
  • Екопоселення (переселення основної маси поселенців) ;
  • Мегаекопоселення (екомісто) [6, 10].
Екологічні ідеї екопоселенців грунтуються на концепції сталого розвитку. Сталий розвиток суспільства передбачає задоволення потреб людини при збереженні навколишнього середовища, причому не тільки для сьогодення, а й для майбутніх поколінь. Концепція включає в себе 3 складові: економічну, соціальну та екологічну. Екологічній аспект є найважливішим для жителів екопоселення. Теоретично це означає, що члени спільноти мають ґрунтовні знання з таких питань, як екологічний захист та збалансоване використання природніх ресурсів, живуть в гармонії з природою, усвідомлюючи, що людина – це частина природи, а не її володар.
Незважаючи на нечисленність екопоселень, вони вирішують цілком конкретні завдання, зберігаючи природу, відновлюючи зруйнований грунт, стійко розвиваючись, займаючись екологічною просвітою. Своїм прикладом вони намагаються довести, що можна жити в гармонії з природою, не руйнуючи, але відновлюючи середовище проживання, швидше за все за ними майбутнє.
Феномен екопоселень для України є новітнім явищем, тому що на відміну від західних країн, у нашій країні ніколи не виникали різного роду комуни та альтернативні поселення, як, наприклад, в США. Тож перші екологічні поселення виникли на початку XIX століття і були представлені Родовими поселеннями. Рух Родових поселень в Україну прийшов з Росії, де він зародився наприкінці 90-х років XX століття, після виходу в світ книг Володимира Мегре «Звенящие кедры России» [9].
Українські екопоселення в порівнянні з західними аналогами, з одного боку, поставлені в набагато більш жорсткі умови, будучи змушені долати опір бюрократичного механізму і тягар важких законів, але, з іншого боку, невизначеність загальної ситуації в країні і відсутність чіткого статусу українських екопоселень створює широкі можливості для знаходження нових форм існування та взаємодії з державою[8]. Також ситуація створення екопоселень в нашій державі є більш сприятливою в тому плані, що в Україні земля коштує набагато дешевше, у порівнянні з США.
В процесі аналізу розвитку американських екопоселень та порівнянням їх з українськими аналогами, нами була відмічена іще одна важлива різниця, яка полягає в самій мотивації створення екопоселення. В Україні, екопоселення, а зокрема, Родові поселення, створюються з метою стати господарем, самодостатнім одноосібним володарем на своїй землі, який сам вирішує всі господарські та політичні питання так, що ні в чому не залежить від держави. На заході, ситуація склалася діаметрально протилежна: довгий час американцям нав’язували культ «сильного чоловіка», культ приватної власності, і це призвело до того, коли люди просто розучилися спілкуватися один з одним і відносяться до всіх вороже. І тому американці прагнуть об’єднатися і створити такі поселення, де вони могли в жити разом, в колі однодумців і близьких людей, створюючи атмосферу гармонії і турботи один про одного [5].
Згідно з Інформаційним центром Творців Родових поселень та Карти Родових поселень Сайту «Поселення. Ру», на сьогодні в Україні налічується 55 екопоселень:
«Буша», «Дивограй», «Купелія» (Вінницька область) ;
«Заорілля» (Дніпропетровська область),
«Благодатне», «Світанок» (Донецька область) ;
«Ружичево», «Омелянівка», «Радужне»,
«Гранидуб», «Простір Любові», Урочище «Тартак» (Житомирська область),
«Джерельне», «Луначарське», «Кутузівка»
(Запорізька область) ;
«Семигір’я» («Кіровоградська область) ;
«Долина джерел», «Весела Слобідка»,
«Ладославне», «Кедрівка», «Рідне», «Роси» (Київська
область) ;
«Світле», «Лучисте», «Краснолісся», «Сонячне», «Мудре» (АР Крим) ;
«Червонопопівка», «Миколаївка», с. Ковпаки (Луганська область) ;
біля с. «Опака» (Львівська область) ;
екопоселення на р. Інгул (Миколаївська область) ;
«Благодатні Джерела», «Райська Долина», «Радісне» (Одеська область) ;
«Джерела», «Долина» (Полтавська область) ;
«Білка», «Благодатне», «Милість», «Хилькове» (Сумська область) ;
«Веснянка», «Звенигора», «Подол» (Харківська область) ;
«Струмочок», «Радісне» (Хмельницька область) ;
«Астра», «Малинівка», «Південні Сокільники» (Херсонська область) ;
«Буда», «Козацький Хутір» (Черкаська область) ;
«Благодать» (Чернівецька область) ;
«Долина майстрів», «Медуниця», «Журавлі» (Чернігівська область) [12, 13].
Найбільшим за кількістю сімей можна вважати «Долину Джерел», де мешкають 15 сімей – близько 70 чоловік і розташовано 56 ділянок під Родові поселення. Інші поселення налічують від 2 до 7 сімей [1].
Очевидно, що новий спосіб життя призводить до появи нових культурних традицій. Є всі підстави вважати, що екопоселення стануть не тільки центрами духовності та культури поза містами, а й новими типами культури суспільства [3].
Саме таким духовним поселенням став Ауровіль, Місто Зорі, заснований під егідою ЮНЕСКО. Його духовним засновником є Шрі Ауробіндо, котрий поширив ідею створення форми еволюційного переходу від людства, котре керується виключно Розумом, до людства, керованого істинною інтегрованою Свідомістю. Ауровіль – це те місце, де люди можуть жити в гармонії з самими собою і з оточуючими, відкидаючи всі національні суперечки, соціальні умовності, протиріччя моралі і протистояння релігій.
Щоб брати участь у створенні і житті екологічного поселення, людина часто повинна переосмислити і змінити свою систему цінностей. Саме тому не повинно бути ніякого насильства при ухваленні рішення про життя в поселенні. Стає очевидно, що багато моделей сталого розвитку, розроблені практикою екопоселень, і їх можна застосувати в якості альтернативного підходу до оживлення урбаністичного середовища сучасних міст, і навіть, можливо, для створення нової парадигми пригороду.
Висновки. Отже, екопоселення – це поселення людей, які прагнуть створити модель стійкого (збалансованого) життя. Це може бути новим поселенням або відродженим селом. Вони є прикладом моделі розвитку, яка об’єднує в собі декілька головних принципів: висока якість життя, збереження природних ресурсів, розвиток холістичного (цілісного) підходу до життя і людини, що, в свою чергу, має на увазі екологію людської домівки, залучення всіх членів поселення до прийняття загальних рішень, використання екологічних технологій.
Українські екопоселення мають ряд спільних рис із зарубіжними екопоселеннями: створення самодостатнього екологічного, технологічного, енергозберігаючого та економічного циклу життєзабезпечення поселення на базі дбайливого ставлення навколишнього середовища; використання альтернативних біотехнологічних систем, що забезпечують біоутілізацію відходів, очищення і захист навколишнього природного середовища; раціональне використання природних ресурсів. В той же час, Родові поселення України характеризуються більшим індивідуалізмом, в той час як для їх західних аналогів притаманний колективізм.
Якщо порівнювати початок ХІХ століття і наші роки, то спостерігаємо позитивну тенденцію до збільшення кількості екопоселень на території України з 10 (2005) до 55 (2015) всього за 10 років.
Перспективи подальшої роботи в цьому напрямкові. Робота по цьому витанню буде продовжена. Розробляються критерії оцінки параметрів екопоселення. Планується відвідати більшість українських екопоселень, для оцінки їх стану розвитку і створити єдиний реєстр екопоселень України.
 
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
 
  1. Бардакова О. О. Розвиток зеленого бізнесу на території екологічного поселення в Донецькому регіоні [Електронний ресурс] / О. О. Бардакова – Режим доступу: http: //masters. donntu. edu. ua/2013/feht/bardakova/diss/indexu.
  2. Гилман Р. Экодеревни и устойчивые поселения / Роберт Гилман; [пер. с англ. И. Гончаров, В. Шестаков]. – Москва: Колос, 1991. – 266 с.
  3. Задорин И. В. Экопоселения как форма внутренней эмиграции: мотивация и перспективы распространения [Електронний ресурс] / И. В. Задорин // Итоговый комплексный аналитический отчет по результатам исследования (Версия от 27. 11. 12) – Режим доступу:
  4. http: //cyberleninka. ru/article/n/alternativnye-selskie-poseleniya-v-rossii- stihiynaya-vnutrennyaya-emigratsiya-ili-osoznannyy-transfer-v-buduschee
  5. Краткий обзор докладов римского клуба [Електронний ресурс] – Режим доступу:  http: //val--s. narod. ru/rome1. htm. 
  6. Кристиан Д. Творим совместную жизнь или Как вырастить экопоселение и общину вашей мечты [Електронний ресурс] / Диана Кристи; [пер с англ. Д. Ольховой]. – 2001. – 250с. – Режим доступу: http: //www. ecology. md/section. php? section=ecoset&id=13123#. VRqGpfmsWss
  7. Кулясов И. П. Экопоселения – новая форма сельских сообществ в России / И. П. Кулясов, А. А. Кулясова // Экология и жизнь. – 2008. – №10. - С. 20-26.
  8. Сайт Глобальной сети Экопоселений [Електронний ресурс] – Global Ecovillage Network (GEN) – Режим доступу: http: //gen. ecovillage. org.
  9. Хомякова А. П. «Экопоселения в России: проблемы и перспективы развития» / А. П. Хомякова – Режим доступу: http: //opec. ru/data/2013/04/09/1233209282/Хомякова-докл. pdf
  10. Циркон. Аналитический обзор экологических поселений России / Исследовательская группа ЦИРКОН. – Москва, 2012. – 54 с. Режим доступу:
  11. http: //www. zircon. ru/upload/iblock/e76/ Jekoposelenija v Rossii Analiticheskij obzor. pdf.
  12. Шубин А. В. Альтернативная община – экзотика или дорога в будущее? [Електронний ресурс] / А. В. Шубин // – Режим доступу: http: //old. russ. ru/journal/ist_sovr/98-07-29/shubin. htm. 
  13. Сайт Глобальной сети Экопоселений – Global Ecovillage Network (GEN) – Режим доступу: http: //gen. ecovillage. org.
  14. Сайт Информационный центр создателей родовых поместий – Режим доступу:  http: //pomestja. info/homepage. html. 
  15. Сайт Поселения. ру – Режим доступу:  http: //poselenia. ru/map

 

Фото Капча