Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Екзистенціалізм: історико-філософський та релігієзнавчий погляд

Предмет: 
Філософія
Тип роботи: 
Стаття
К-сть сторінок: 
13
Мова: 
Українська
Оцінка: 

людини [12, с. 111-115, 170-197; 15, с. 105-107]. Таке неоднозначне тлумачення трансцендентного й дає змогу дослідникам виділяти два основних напрямки в екзистенціалізмі: релігійний (Г. Марсель, К. Ясперс та ін.) та атеїстичний (Ж. -П. Сартр, А. Камю) [14, с. 106; 15, с. 6-7; 19, с. 554-555].

Зокрема, трансцендування мислиться представником французького католицького екзистенціалізму Габріелем Марселем (1889-1973) як акт, завдяки якому людина здатна покидати межі свого замкнутого, егоїстичного «Я», або як «схоплення мене Богом». При цьому Божественне в людині реально існує лише в акті її віри [12, с. 31-46, 96-110, 137-142]. А німецький філософ-екзистенціаліст Карл Ясперс (1883-1969) вчення про трансценденцію і трансцендування розглядає як теоретичне підґрунтя для створення сучасного варіанту «комунікації людини з Богом» [12, с. 170-197; 15, с. 106-107].
У свою чергу Микола Бердяєв подолання глибокої кризи сучасного людства, вбачав у трансцендуванні як знищенні всіх перегородок між суб’єктом (людиною) та об’єктом (Богом-Абсолютом). Берядєв стверджує, що «перше одкровення» Бога-Отця (Старий Заповіт) і «друге одкровення» Бога-Сина (Новий Заповіт) ще залишали
Бога «трансцендентним» (потойбічним) людині. Тому «третє одкровення»... «має здійснити сама людина, що живе в дусі, здійснити вільним, творчим актом» [1, с. 101].
Атеїстичний екзистенціалізм, на думку Ж. -П. Сартра, є значно послідовнішим. Він вчить, що навіть, коли Бога немає, то все ж є, принаймні, одне – буття, яким є людина, людська реальність. Цим атеїстичний екзистенціалізм віддає кожній людині у володіння її буття і покладає на неї повну відповідальність за існування. Тим самим атеїстичний екзистенціалізм проводить важливу ідею індивідуальної відповідальності людини за все, що відбувається з нею та іншими людьми, тобто – за людське буття [22, с. 473, 529].
Як бачимо, концептуальний зміст екзистенціалізму свідчить, що це дійсно один з найбільш людиновимірних, особистісно орієнтованих напрямів сучасної філософської думки, який прагне пояснити сутність людини у нерозривній єдності з усіма структурами її екзистенції. Гуманістичний потенціал екзистенціалізму незалежно від свого релігійного чи атеїстичного контексту утверджує людину як самодостатню особистість.
 
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
 
  1. Бердяев Н. А. Смысл творчества: Опыт оправдания человека / Н. А. Бердяев. – М. : ООО Изд-во АСТ; Харьков: Фолио, 2004. – 678 с.
  2. Бичко І. В. Київська школа екзистенції філософії // Метаморфози свободи: спадщина Бердяева у сучасному дискурсі (до 125-річчя з дня народження М. О. Бердяєва) ; Український часопис російської філософії. Вісник Товариства російської філософії при Українському філософському фонді. – К. : Вид. ПАРАПАН. – 2003. – Вип. 1. – С. 29-52.
  3. Бичко І. Сьорен К’єркегор і Микола Гоголь: екзистенціальні паралелі мислення // Українська К’єркегоріана. Доповіді міжнародного семінару, присвяченого пам’яті Григорія Маланчука, Сьорен К’єркегор і його роль в інтелектуальному житті Європи (Львівський державний університет ім. І. Франка, 26-27 листопада 1997), переклади і документальні матеріали. – Львів: Центр гуманітарних досліджень ЛДУ ім. І. Франка, 1998. – С. 36-49.
  4. Визгин В. П. Философия надежды Габриэля Марселя // Марсель Габриэль. Опыт конкретной философии / Пер. с фр.
  5. В. П. Большакова и В. П. Визгина; общ. ред., послесл. и примеч. П. Визгина. – М. : Республика, 2004. – С. 198-211.
  6. Вільчинська С. Антропологічні розвідки Сьорена К’єркегора та Памфіла Юркевича: аналогії і паралелі // Українська К’єркегоріана. Доповіді міжнародного семінару, присвяченого пам’яті Григорія Маланчука, Сьорен К’єркегор і його роль в інтелектуальному житті Європи (Львівський державний університет ім. І. Франка, 26-27 листопада 1997), переклади і документальні матеріали. – Львів: Центр гуманітарних досліджень ЛДУ ім. І. Франка, 1998. - 50-62.
  7. Дахній А. Людина ХХ століття крізь призму філософії Сьорена К’єркегора // Українська К’єркегоріана. Доповіді міжнародного семінару, присвяченого пам’яті Григорія Маланчука, Сьорен К’єркегор і його роль в інтелектуальному житті Європи (Львівський державний університет ім. І. Франка, 26-27 листопада 1977), переклади і документальні матеріали. – Львів: Центр гуманітарних досліджень ЛДУ ім. І. Франка, 1998. – С. 25-29.
  8. Енциклопедія постмодернізму / За ред. Ч. Е. Вінквіста та Е. Тейлора; Пер. з англ. В. Шовкун; Наук. ред. пер. О. Шевченко. – К. : Вид-во Соломії Павличко «Основи», 2003. – 503 с.
  9. Каримский А. М. Антиисторизм «философии существования». – М. : Знание, 1980. – 64 с.
  10. Кьеркегор С. Заключительное ненаучное послесловие к «Философским крохам» [Текст]: пер. с дат. яз. Н. Исаевой и С. Исаева / Сьорен Кьеркегор. – СПб. : Изд-во С. -Петерб. ун-та, 2005. – 680 с.
  11. Кьеркегор С. Наслаждение и долг [Текст] / С. Кьеркегор. – Ростов н/Д: Изд-во «Феникс», 1998. – 416 с.
  12. Кьеркегор С. Страх и трепет [Текст]: пер. с дат. / Кьеркегор. – М. : Республика, 1993. – 383 с.
  13. Марсель Габриэль. Опыт конкретной философии / Пер. с фр. В. П. Большакова и В. П. Визгина; общ. ред., послесл. и примеч. В. П. Визгина. – М. : Республика, 2004. – 224 с.
  14. Мерло-Понти М. Око и дух / Пер. с фр., предисл. и коммент. А. В. Густыря. – М. : Искусство, 1992. – 63 с. – ISBN 5-210-02206-4.
  15. Релігієзнавчий словник / За ред. професорів А. Колодного і Б. Лобовика. – К. : Четверта хвиля, 1996. – 393 с.
  16. Современный экзистенциализм. Критические очерки / Ред. кол. Л. Н. Митхрохин, А. Г. Мысливченко, Т. И. Ойзерман (рук. авт. кол.) – М. : Мысль, 1966. – 567 с.
  17. Тімченко О. Теософія М. Бердяєва та сучасність // Історія релігій в Україні. Науковий щорічник. 2006 рік. Кн. ІІ. – Львів: Логос, 2006. – С. 254-258.
  18. Тімченко О. Християнський світогляд як метод пізнання світу (на матеріалах духовної спадщини М. Бердяєва) // Історія релігій в Україні. Науковий щорічник. 2007 рік. Кн. ІІ. – Львів: Логос, 2007. – С. 237-242.
  19. Українська К'єркегоріана. Доповіді міжнародного семінару, присвяченого пам'яті Григорія Маланчука, Сьорен К'єркегор і його роль в інтелектуальному житті Європи (Львівський державний університет ім. І. Франка, 26-27 листопада 1997), переклади і документальні матеріали. – Львів: Центр гуманітарних досліджень ЛДУ ім. І. Франка, 1998. – 197 с.
  20. Философский словарь / Под. ред. И. Т. Фролова. – 5-е изд. – М. : Политиздат, 1987. – 590 c.
  21. Хайдеггер М. Письмо о гуманизме // Время и бытие. – М. : Мысль, 1993. – С. 195-204.
  22. Heidegger M. Sein und Zeit. – Halle, 1931. – 440 s.
  23. Sartre J. -P. Being and Nothingness. – N. Y., 1965. – 560 p

 

 
Фото Капча