Фактори негативних впливів на здоров’я людей похилого віку

 

1. Фактори, які зумовлюють виникнення медичних проблем у людей похилого віку

2. Характеристика типових захворювань людей похилого віку та причин їх виникнення

Список використаної літератури

 

 

Приблизно у 80% людей старших 65 років спостерыгаэться одне або декылька соматичних захворювань. Найчастіше це гіпертонія, діабет, остеопороз, дегенеративні зміни кісток і суглобів, катаракта, глаукома, новотвору. Крім того, виникають психічні порушення. Найпоширеніші в цьому віці такі відхилення, як адаптаційні порушення, слабоумство, психічні порушення на фоні іншого захворювання.

Процес старіння людського організму запрограмований на генетичному рівні. Відомо, що жінки відрізняються від чоловіків типом статевих хромосом (XX – це жіночий тип полових хромосом, а XY – чоловічий). Окремі вчені вважають, що саме в цьому причина більшої, у середньому, на 5 років, тривалості життя жінок у порівнянні з чоловіками. Подібне співвідношення спостерігається і у світі тварин. Аргументом на користь генетичного підгрунтя процесу старіння є генетично обумовлені захворювання, при яких старіння звичайних людей відбувається значно швидше. Як приклад такого захворювання можна назвати прогенію (прогнатизм).

Протягом життя організму в ньому виникають певні пошкодження і патології, які, нашаровуючись одна на одну, створюють ефект старіння. Однак потрібно відзначити, що клітини організму містять активні імунокоригуючі білки, які піклуються про «технічне» стані організму. Однак з часом вони втрачають свою функціональну здатність і в результаті відбувається старіння організму.

Серед інших факторів, які приводять до старіння і пов’язаних з ним хвороб, варто назвати ослаблення імунітету організму і зниження здатності адаптуватися до змін навколишнього середовища.

При значних фізичних і психологічних навантаженнях, або при наявності запальних процесів, організм людини споживає більше кисню. У результаті виникає більше вільних радикалів. Утворенню вільних радикалів сприяють і зовнішні фактори. Це можуть бути, наприклад, ультрафіолетові промені, якщо загоряти без захисного крему, рентгенівське випромінювання, несприятливе навколишнє середовище: смог, озон, хімікати, вихлопні гази, тютюновий дим.

Здатність клітин до поділу не є вирішальною для процесу старіння. Значення цієї здатності точно визначене і обмежене, оскільки клітина відмирає, коли вичерпає свій ліміт поділів. Імовірно, з роками все більше клітин втрачають здатність до подальшого поділу. Кількість можливих поділів залежить від інформації у генах, однак досі точно не відомо, які генетичні процеси впливають на біологічний час життя клітин.

Шкідливий вплив вільних радикалів на організм людини полягає в тому, що вони:

викликають пошкодження клітин;

сприяють запальним процесам;

пошкоджують генетичний матеріал;

прискорюють процес старіння;

руйнують нервові клітини і клітини ока;

беруть участь у виникненні таких хвороб, як рак, атеросклероз, катаракта, ревматичні захворювання, діабет, неврологічні захворювання, наприклад, старече слабоумство, хвороба Альцгеймера, хвороба Паркінсона та інсульт.

Всі зовнішні фактори, які викликають утворення вільних радикалів, спільно визначаються як окисний стрес. Чим більше людина піддана дії цих факторів, тим сильнішою є дія окисного стресу на організм.

У процесі еволюції в людини сформувалися захисні механізми, які протистоять дії окисного стресу, – це антиокисні вітаміни – так звані антиоксиданти: вітаміни C і E, а також бета-каротин. Ці речовини захищають клітини від пошкоджень під дією вільних радикалів, і таким чином попереджають виникнення багатьох захворювань, включаючи новоутворення і атеросклероз. Ці речовини ще називають прибиральниками вільних радикалів. Звичайно, людський організм має у своєму арсеналі такі антиоксидантні ферменти, які захищають його клітини від впливу вільних радикалів, як глутатіонова пероксидаза, яка має у своєму складі селен, або каталаза і супероксиддисмутаза, до складу яких, поряд з іншими речовинами, входить цинк. Однак їх захисної дії організму недостатньо, тому варто звернутися і до іншим «мисливців» за вільними радикалами. Найефективнішими серед них є вітаміни C і E, бета-каротин, селен, цинк і коензим Q10 – каталізатор обміну речовин на клітинному рівні. Крім того, дуже добре вловлюють вільні радикали деякі амінокислоти, наприклад, цистеїн і метіонін. З віком окисний стрес стає все більш інтенсивним. Проведені дослідження показують, що процес старіння супроводжує неухильне збільшення кількості вільних радикалів в організмі. Цей факт не дозволяє недооцінювати вплив вільних радикалів на процес старіння.

Для того щоб затримати процес старіння – звичайно, у рамках генетичної схильності – необхідно якомога ефективніше придушувати окисний стрес. Оскільки немає можливості збільшити кількість антиоксидантних ферментів в організмі, потрібно збільшити їх кількість у раціоні.

Чим слабша імунна система організму, тим більше вона піддана впливу збудників захворювань і шкідливих для здоров'я речовин. Як наслідок зростає ризик інфекційних захворювань, новоутворень і захворювань нервової системи. Все це прискорює процес старіння організму. Однією із причин ослаблення імунітету, по мірі прожитих років, є зумовлене віком неухильне зменшення кісткового мозку – органу імунної системи, у якому утворюються і дозрівають її клітини.

Нормальне функціонування мозку значною мірі залежить від того, чи відбувається чітка і неспотворена передача інформації від однієї нервової клітини до іншої. Це стає можливим завдяки присутності нейротрансміттерів або медіаторів. Для синтезу цих сполук нервовій системі потрібні певні поживні речовини. Якщо їх починає не вистачати, то синтез нейротрансміттерів скорочується, що супроводжується такими типовими симптомами як: погіршення пам'яті, зниження концентрації уваги, обмеження здатності до навчання, дратівливість, різка