Фінанси підприємств

У підручнику “Державні фінанси в умовах демократії” Шарль Бланкарт дає визначеність фінансової науки, характеризуючи її як “Економічний аналіз державної діяльності”. Американський професор Карл Шоуп зазначає, що “наука державних фінансів описує й аналізує функціонування державних фінансів з боку грошових асигнувань, соціальних виплат і методів фінансування цих потреб за допомогою податків, позик, іноземної допомоги та емісії грошей”. Французький вчений-фінансист П.М. Годме вказує: “державні фінанси – це суспільне багатство у формі грошей і кредиту, яке знаходиться у розпорядженні органів держави”.

Відмінності у визначенні фінансів полягають у виборі відправної точки для їх характеристики. Якщо ключовим елементом визначають відносини, то тоді обов’язково з’являються абстракції. Якщо є за основу беруть результати фінансової діяльності, то визначення носить більш прагматичний характер.

Важливою особливістю західної фінансової науки є чітке розмежування фінансів приватного підприємницького сектора та державних фінансів, між якими мало спільного з погляду мети, функцій і результатів. Тобто зарубіжні вчені, у більшості випадків, розглядають фінанси держави чисто із фіскальних позицій виконання нею своїх функцій. Зокрема, професор Х’юго Дальтон (Великобританія) зазначає : “державні фінанси – наука, що знаходиться на стику економіки (економікс) з політикою, вивчаючи доходи і видатки державних органів влади та їх взаємну відповідність. Відповідність не обов’язково зводиться до рівності, а до такого арифметичного співвідношення, яке за даних умов найбільш прийнятне”.

З точки зору зарубіжних вчених, фінанси на мікрорівні (тобто фінанси підприємств) є лише безпосередньою реакцією суб’єктів господарювання на рівень свого достатку і на ту частку, яку присвоює держава у формі податків. Таку ринкову концепцію фінансів суб’єктів господарювання найкраще характеризує визначення, дане Е. Нікбахтом і А. Гропеллі: “Фінанси – це застосування різноманітних економічних прийомів та методів для досягнення максимального достатку фірми або загальної вартості капіталу, вкладеного у справу”. Предметом дисципліни “ Фінанси підприємств” є грошові відносини, які виникають в процесі господарської діяльності підприємств і пов’язані з формуванням власних і залучених коштів, їх використанням на фінансування витрат і інвестицій підприємства, утворенням і розподілом отриманого прибутку. Основними завданнями курсу “Фінанси підприємств” є:

 визначити основні закономірності в сфері фінансових відносин підприємства з державою, страховими організаціями, фінансово-кредитною системою та іншими суб’єктами ринкової інфраструктури;

 визначити напрямки підвищення ефективності фінансової діяльності підприємства на базі економічних законів;

 висвітлення направлення прийняття єдино правильних фінансових рішень в умовах нестачі ресурсів;

 визначити та оволодіти напрямками та механізмом досягнення фінансової стійкості підприємства в ринкових умовах

Фінанси підприємств як складова частина фінансової системи займають визначальне становище у структурі фінансових відносин суспільства. Вони функціонують у сфері суспільного виробництва, де створюється суспільний продукт , матеріальні та нематеріальні блага, національний дохід - основні джерела фінансових ресурсів.

Саме тому від стану фінансів підприємств залежить можливість задоволення суспільних потреб, поліпшення фінансового становища країни. Фінансова стійкість країни великою мірою визначається стійкістю та надійністю фінансового стану підприємств.

Фінансам підприємств, як фінансам у цілому, властиві певні загальні та специфічні ознаки. Загальною ознакою фінансів підприємств є те, що вони виражають сукупність економічних (грошових) відносин, пов'язаних із розподілом вартості суспільного продукту.

Специфічні ознаки фінансів підприємств виражають грошові відносини, пов'язані з первинним розподілом вартості суспільного продукту, формуванням та використанням грошових доходів та децентралізованих фондів. Особливості фінансів підприємств, пов'язані з їхнім функціонуванням у різних галузях економіки.

Фінанси підприємств безпосередньо пов'язані з рухом грошових засобів. Саме тому досить часто поняття "фінанси підприємств" ототожнюється з грошовими засобами, наявними фінансовими ресурсами.

Однак самі кошти чи фінансові ресурси не розкривають поняття "фінанси", якщо не з'ясувати суті економічної природи останніх. Такими суттєвими загальними властивостями, які лежать в основі фінансів, є закономірності відтворювального процесу та грошові відносини, що виникають між учасниками суспільного виробництва на всіх стадіях процесу відтворення, на всіх рівнях господарювання, у всіх сферах суспільної діяльності.

Однак не всі грошові відносини належать до фінансових. Грошові відносини перетворюються на фінансові, коли рух грошових засобів стає відносно самостійним. Таке відбувається в процесі формування, розподілу, використання грошових доходів та фондів згідно з цільовим призначенням у формі фінансових ресурсів.

До фінансів підприємств належать такі групи фінансових відносин:

• пов'язані з формуванням статутного фонду суб'єктів господарювання;

• пов'язані з утворенням та розподілом первинних грошових доходів, виручки, валового та чистого доходу, прибутку грошових фондів підприємств;

• які виникають між суб'єктами господарювання у зв'язку з інвестуванням у цінні папери та одержанням на них доходів у вигляді відсотків, дивідендів, здійсненням пайових внесків та участю в розподілі прибутку від спільної діяльності, одержанням та сплатою штрафних санкцій;

• які формуються в підприємстві з банками, страховими компаніями у зв'язку з одержанням та погашенням кредитів, сплатою відсотків за кредит та інші види послуг, одержанням відсотків за розміщення та зберігання грошових засобів, а також у зв'язку із страховими платежами та відшкодуваннями за різними видами страхування;

• що виникають у підприємств з державою з приводу податкових та інших платежів у бюджет та цільові фонди, бюджетного фінансування, одержання субсидій;

•