Предмет:
Тип роботи:
Навчальний посібник
К-сть сторінок:
179
Мова:
Українська
втрати працездатності;
2.Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття;
3.Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання.
З усіх функцій, які можуть виконувати податки (фіскальна, регулююча, стимулююча, розподільча, соціальна та ін.), необхідно виділити дві основні функції – фіскальну і регулюючу. Сутність фіскальної функції полягає в тому, що через систему встановлених державою податків і зборів (обовязкових платежів) утворюються державні грошові фонди, які використовуються державою для виконання притаманних їй функцій. Сутність регулюючої функції проявляється через вплив податків на різні сторони фінансово-господарської діяльності підприємств. Адже держава, змінюючи обєкт оподаткування, ставки податку, джерела і строки сплати податку, податкові пільги і штрафні санкції, може суттєво впливати на такі показники фінансово-господарської діяльності, як собівартість продукції, прибуток підприємства, його рентабельність, платоспроможність і фінансова стійкість підприємства, чистий прибуток, обсяг кредитування та ін.
-2-
До непрямих податків відносяться мито, акцизний збір і податок на додану вартість.
Мито – це непрямий податок, що встановлюється на товари та інші предмети, які переміщуються через митний кордон України. Залежно від виду ставок мита, які застосовуються при оподаткуванні, розрізняють адвалерне, специфічне і комбіноване мито.
Адвалерне мито нараховується у відсотках до митної вартості товарів та інших предметів, які обкладаються митом. Специфічне мито нараховується у встановленому грошовому розмірі на одиницю товарів та інших предметів, які обкладаються митом. А комбіноване мито обєднує обидва ці види митного обкладення.
Оскільки мито виконує як фіскальну, так і регулюючу функції, то на практиці використовуються декілька видів мита, які забезпечують надходження до бюджету, формування обсягів раціональної структури імпорту та експорту, захист національного виробника і інтересів держави.
Нарахування та сплата вказаних видів мита здійснюється відповідно до Закону України “Про єдиний митний тариф”. Об’єктом оподаткування є митна вартість товару, тобто ціна, яка фактично сплачена або підлягає сплаті за товар на момент перетину митного кордону України. При цьому до митної вартості включається ціна товару, зазначена в рахунку-фактурі, а також витрати на транспортування, навантаження, розвантаження, перевантаження та страхування до пункту перетину митного кордону України, комісійні та брокерські, плата за використання обєктів інтелектуальної власності, що належить до даних товарів і яка повинна бути оплачена імпортером (експортером) як умова їх ввезення (вивезення). Мито нараховується митним органом і вноситься до державного бюджету України. При визначенні митної вартості і сплаті мита іноземна валюта перераховується у валюту України за курсом НБУ, який застосовується для розрахунків по зовнішньоекономічним операціях і діє на день подання митної декларації.
Сума мита може обчислюватись за двома видами ставок: у відсотках до митної вартості товарів і у твердих сумах з одиниці товару. У разі ввезення підакцизних товарів встановлюються ставки специфічного ввізного мита.
Акцизний збір – це непрямий податок на високорентабельні і монопольні товари, законодавчо визначені як “підакцизні”, який включається до ціни. Об’єктом оподаткування є:
а) обороти з реалізації вироблених в Україні підакцизних товарів, обороти з реалізації товарів для власного споживання, промислової переробки (крім оборотів з реалізації для виробництва підакцизних товарів), а також для своїх працівників;
б) митна вартість товарів, які ввозяться чи пересилаються на митну територію України.
Платниками акцизного збору є:
1) виробники підакцизних товарів в Україні;
2) суб’єкти підприємницької діяльності, які імпортують підакцизні товари на митну територію України;
3) фізичні особи, які ввозять чи пересилають підакцизні речі або предмети на митну територію України;
4) юридичні та фізичні особи, які купують підакцизні товари у податкових агентів.
Перелік підакцизних товарів і ставки акцизного збору затверджуються законодавчо. Чинне законодавство визначає такі види підакцизних товарів: бензини моторні, дизельне пальне, автомобілі, тютюнові вироби, спирт етиловий, алкогольні напої, пиво солодове.
Порядок обчислення та нарахування акцизного збору.
Акцизний збір обчислюється за ставками у відсотках до обороту з продажу, у твердих сумах (гривнях або євро) з одиниці реалізованих (ввезених) товарів та одночасно за ставками у відсотках до обороту з продажу і у твердих сумах з одиниці реалізованого товару. При цьому можливі такі варіанти:
1.Ставки у відсотках до обороту з продажу застосовуються:
- для товарів, що вироблені на митній території України, виходячи з їх вартості, за встановленими виробником максимальними роздрібними цінами на товари, які він виробляє, без ПДВ та АЗ;
- для товарів, що імпортуються на митну територію України, виходячи з їх вартості, за встановленими імпортером максимальними роздрібними цінами на товари, які він імпортує, без ПДВ та АЗ (але не менше митної вартості таких товарів з урахуванням сум ввізного мита без ПДВ та АЗ).
Обрахунок відбувається у такому порядку:
1.1. Визначається оборот з продажу як сума оподаткованих оборотів за кожним видом товару за формулою:
О = (М – ПДВ – АЗ)*К, (5.1)
де О – оподаткований оборот;
М – максимальна роздрібна ціна за кожним видом товару, задекларована виробником або імпортером таких товарів;
ПДВ – сума податку на додану вартість в складі максимальної роздрібної ціни;
АЗ – сума акцизного збору в складі максимальної роздрібної ціни;
К – кількість товару у фізичних одиницях