Предмет:
Тип роботи:
Автореферат
К-сть сторінок:
24
Мова:
Українська
рослин.
4.Абіотичні фактори через зміни рівнів фітогормонів впливають на пристосування видів до умов оточуючого середовища.
Апробація роботи Матеріали, які викладені у дисертації, доповідалися на наукових семінарах відділу фітогормонології Інституту ботаніки НАН України; на УІ Молодіжній конференції ботаніків в Санкт-Петербурзі (1997) ; на Х з’їзді Українського ботанічного товариства (Полтава, 1997) ; на Х зимовій школі студентів та аспірантів “Биология растительной клетки” (Пущино, 1998) ; на міжнародній конференції “Онтогенез рослин в природному та трансформованому середовищі” (Львів, 1998) ; на ХІ конгресі Федерації Європейських Товариств Фізіологів Рослин (FESPP) (Варна, Болгарія, 1998) ; на конференції молодих вчених “Інтегративність функцій рослинного організму” (Київ, 1998) ; на 1 Всеукраїнській науковій конференції «Екологічний стрес і адаптація в біологічних системах» (Тернопіль, 1998).
Публікації За матеріалами дисертації опубліковано 10 друкованих праць, з яких 4 статті у фахових журналах та 6 тез.
Структура та об»єм роботи. Дисертаційну роботу викладено на 145 стор. друкарського тексту. Вона містить 9 таблиць, ілюстрована 29 рисунками. Список цитованої літератури містить 310 найменувань.
ОБ’ЄКТИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
Об’єктами досліджень були рожкове дерево (Ceratonіa sіlіqua L.), маслина Olea europeae L., дуб (Quercus callіprіnos Webb.), фісташка (Pіstacіa lentіscus L.) різних місць зростання в умовах “Еволюційного каньйону”. Листки збирались на південному та північному схилах каньйону і в районі тальвегу (рис. 1) одночасно на 7-ми ділянках. Матеріал фіксували відразу ж після збору для дослідження структури в 2% -ному розчині глутарового альдегіду і параформальдегіду та сухим льодом для визначення фітогормонів.
Методика досліджень структури листків. З кожної ділянки каньйону досліджували 8 -10 дерев, із східної та західної сторони яких збирали по 20 листків для вивчення морфолого-анатомічних ознак. З середньої частини листкової пластинки робили висічки діаметром 1 см, зневоджували у серії спиртів зростаючої концентрації і заключали в парафін. Поперечні зрізи товщиною 10 мкм фарбували метиленовим голубим і заключали в бальзам. Аналіз препаратів проводили за допомогою мікроскопа NU-2.
Методика дослідження фітогормонів. Виділення, очистку, кількісний аналіз вмісту ІОК (індолілоцтової кислоти), ЦТК (цитокінінів) та абсцизової кислоти (АБК) виконували методом ВЕРХ, визначення їх та ГПР біологічної активності за (Методические рекомендации, 1988; Савинський, 1991).
Статистичне опрацювання результатів експериментів.
Дослідження фітогормонів проводили в трьох біологічних і трьох аналітичних повторностях, анатомічні у 10-ти для кожного кількісного показника. Одержані дані обробляли за допомогою пакету програм ANOVA (prog. GLM; SAS Іnstіtute 1996).
РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ
Морфологія та анатомія середземноморських видів в різних екологічних умовах
Дослідження габітусу деревних порід екологічно різних умов ділянок «Еволюційного каньйону» показало значну різницю їх висоти та ширини крони залежно від місцезростання дерев. Так, ширина крони і висота рожкового дерева, яке за розмірами значно перевищує дерева інших видів, була максимальною в районі тальвегу. З підйомом рівня зростання розмір дерев цього виду зменшувався до мінімального на верхніх ділянках схилу. Дерева маслини, які зростали на ділянках північного схилу, формували більш розвинену крону порівняно з південними. Фісташка характеризується відносно стабільним розміром дерев, незалежно від місця зростання в каньйоні, за винятком верхньої ділянки південного схилу з максимальною інсоляцією та дефіцитом вологи, де висота дерев приблизно в 1, 5 рази більша від інших. Ширина крони дерев фісташки на південному схилі зворотно корелює з їх висотою. У інших видів спостерігалась позитивна кореляція між висотою дерев та шириною їх крони. Порівняння розмірів крони досліджуваних видів і площі листків свідчить про наявність досить чіткої прямої корелятивної залежності між цими показниками. Очевидно, більш сприятливі умови зростання обумовлюють оптимальну реалізацію потенційних можливостей організму, що проявляється в збільшенні габітусу крони і площі листкового апарату. Виходячи з того, що середземноморські склерофітні види характеризуються різними адаптивними стратегіями, на наш погляд, маслину та фісташку можна віднести до рослин з S- стратегією, виживання яких обумовлюється принципом витривалості та стійкості. Вони досить повільно утворюють біомасу, але здатні рости протягом усього року. Рожкове дерево та дуб із сезонним ростом і більшою продуктивністю, в порівнянні з попередніми, доречно віднести до К- стратегів. З адаптивними стратегіями видів добре узгоджуються дані їх морфології. Фісташка та маслина формують значно менші за розмірами листки, передусім на верхніх ділянках з більш посушливими умовами південного схилу, а дуб та рожкове дерево інтенсивно вегетують в сприятливий для росту період, формуючи більші за розмірами листки, особливо на нижніх, найбільш затінених та забезпечених вологою ділянках.
Дослідження анатомічних особливостей показують, що як листки окремих видів, так і листки кожного виду на різних ділянках каньйону суттєво відрізняються за товщиною листкової пластинки. Перехід зростання рослин від умов найбільшого водо- та гумусозабезпечення при дефіциті інсоляції до її найвищого рівня характеризується поступовим збільшенням товщини листків у дуба на обох схилах та у маслини на південному – при подібному зменшенні – на північному схилі. Криві зміни товщини листків при поширенні рожкового дерева від прилеглих до тальвегу ділянок до верхньої частини для протилежних схилів мають дзеркальний характер, а у фісташки – вони подібні для обох схилів. Найбільша товщина листка характерна рослинам фісташки та рожкового дерева, які ростуть в районі тальвегу та прилеглих до нього нижніх ділянок обох схилів, а