Формування лексико-граматичної сторони мовлення у дітей старшого дошкільного віку із ЗНМ

Називання і показ частин предметів (стілець: ніжки, сидіння, спинка, тощо) ;

Хто як голос подає, хто як рухається (півень, кішка, собака тощо) ;

Що робить повар, лікар, перукар;

Підібрати антоніми (швидкий, білий, сонячний тощо.) ;

Знання назв геометричних форм і утворення прикметників від них (прямокутник – прямокутний тощо.)

Підбір правильних прикметників (коричневий, карі – стілець, очі тощо.) ;

Підбирати слова які підходять до змісту (На дерево прилетіла (зграя, стадо, зграйка) горобців тощо) ;

Закінчити речення: На верхівку гори …. В будинок …. (війти, зійти) [21].

Паралельно з перевіркою активного словника з’ясовується розуміння слів шляхом ставлення питань, уточнення слів та їх узагальнення. Оскільки, словник дітей не завжди є достатнім показником ЗНМ, то його стан повинен досліджуватися не ізольовано, а в сукупності з грматичною будовою мовлення. Тому для обстеження граматичної будови мовлення нами також була розроблена Логопедична картка (Див. Додаток А) з відповідними вправами-завданнями, що складалися із обстеження словозміни, словотворення та синтаксичної будови речення, а саме:

Обстеження словозміни здійснюється за такими вправами-завданнями:

- необхідно запропонувати дитині перетворити однину іменника в множину (коза – кози, рука – руки, листок – листя тощо.) ;

- використання іменників у родовому, орудному відмінків без прийменників (У мене є олівець. У мене немає … Я малюю …) ;

- використання форми родового відмінку у множені (багато чого? Стіл, вікно, лампа.) ;

- узгодження прикметників і іменників (назвати колір предметів: плаття, небо, сонце.) ;

- узгодження числівників 2 і 5 з іменниками (малюнок, шапка, бант.).

Для дослідження совотворення використовують такі вправи-завдання:

- утворення зменшено-пестливих слів за допомогою суфіксів (Стілець, миска, сани, шапка, тощо.) ;

- утворення назв дитинчат (У качки, у кішки, у гуски.) ;

- утворення прикметників від іменників (Що із чого зроблено? (склянка із скла) Скло, дерево, хутро, гума, папір.) ;

- дитина відповідає на питання: Чий? Чиє? Чиї? Чия? (Мамина сумка. Бабусине пальто.) ;

- утворення дієслів за допомогою префіксів (Уходити, входити, виходити) ;

- утворення дієслів доконаного виду (Що зробив? Малює, прибирає, пере.)

Дослідження синтаксичної будови речення досліджується за такими вправами-завданнями:

- складання фраз (речень) за малюнками (Дівчина поливає квіти. Дівчинка ловить метелика.) ;

- складання фраз за зразком (Я буду читати речення, а ти склади подібне.) ;

- складання речень із слів у початковій формі (Доктор, лікувати, діти. Мати, допомога, дитина.) ;

- перевірка точності речень (я читатиму речення, а ти, якщо помітиш помилку, виправ її: Собака увійшов у будинку. Кішка повисла у дереві.) [21].

Якщо дитина не взмозі виконати завдання свого рівню, їй пропонуються завдання меншої складності. Результати мовленнєвої діагностики логопед зобов’язаний занести в логопедичну картку (Див. Додаток Б), як основний документ, що засвідчує рівень розвитку всіх сторін мовлення, а саме: рівень звуковимови; особливості граматичної будови мовлення; розвиток зв’язного мовлення; розвиток пасивного та активного словника. Узагальнюючи дані обстеження логопед виставляє логопедичний діагноз відповідно загальноприйнятих у вітчизняній логопедії класифікацій мовленнєвих порушень: психолого-педагогічної та клініко-педагогічної.

Отже, методика логопедичного обстеження мовлення дітей із ЗНМ включає всі компоненти (словник та граматична будова, звуковимова, фонематичні процеси та зв’язне мовлення) мовлення, проте відповідно предмету нашого дослідження ми зосередили свою увагу лише на лексико-граматичній стороні мовлення, що поділяється на дослідження словника та граматичної будови й полягає в дослідженні активного й пасивного словника та з дослідження словотворення, словозміни та синтаксичної будови речення. Для кожного з них розроблені окремі вправи-завдання, які розраховані на різні рівні складності. Починати обстеження рекомендовано з урахуванням вікових норм. Але, якщо дитина не відповідає на задані запитання, логопед повторює та пояснює його, якщо при цьому дитина не відповідає ставляться завдання меншої складності, або ті які розраховані на менший вік. Усі недоліки мовлення дитини фіксується логопедом під час обстеження та їх враховують при написанні логопедичних висновків.

 

 

У другому розділі здійснили аналіз сучасних програм Г. Чиркіної, Т. Туманової, Т. Філічевої, Л. Трофіменко та інших використовуваних у навчально-виховному процесі логопедичних груп ДНЗ для дітей старшого дошкільного віку із ЗНМ й найбільш розповсюджених в системі спеціалізованих освітніх закладах для дітей з порушеннями мовлення в Україні та Росії, які складають науково-методичну основу організації корекційно-розвиваючого впливу для подолання порушень лексико-граматичної та фонетико-фонематичної сторін мовлення. Ці програми розраховані на дітей із ЗНМ різних рівнів та професійну організацію логопедами ДНЗ компенсуючого типу корекційно-розвиваючого процесу з роботою у підгрупах й індивідуальних заняттях з врахуванням циклічності у вивченні матеріалу.

Нами визначені провідні напрями подолання ЗНМ ІІІ рівня у дітей старшого дошкільного віку, а саме: формування лексичної складової та граматичної складової сторін мовлення. Формування лексичної складової мовлення включає: формування різних рівнів лексичних узагальнень; розвиток володіння усіма частинами мови; розвиток лексичної системності. Формування граматичної складової мовлення включає: засвоєння дитиною розгалуженої системи граматичних уточнень, що виражають числові, родові, часові, відмінкові відношення; розвиток морфологічної системи словотвору та формування різних типів синтаксичних конструкцій: на рівні словосполучення: узгодження, керування на