Формування професійної компетентності педагогічних працівників в умовах післядипломної педагогічної освіти регіону

Значної уваги потребує формування психолого-педагогічної компетентності вчителя. У сфері навчання вона надто важлива, оскільки охоплює володіння педагогічною діагностикою, уміння здійснювати індивідуальну роботу на основі результатів педагогічної діагностики, уміння виявляти особистісні особливості дітей, визначати і враховувати емоційний стан людини, грамотно будувати взаємовідносини з керівниками, колегами, учнями. Доцільними для формування даної компетентності вважаємо психолого-педагогічні тренінги, майстер-класи фахівців із даного напряму, школи технологічної майстерності. На допомогу вчителю пропонуємо зразки анкет для виявлення психологічних особливостей дітей, а керівникам структурних підрозділів – анкети на виявлення психологічної готовності до роботи в сучасних умовах реалізації державних стандартів освіти.

У процесі формування проектно-рефлексивної компетентності, яка включає вміння педагогом конструювати траєкторію розвитку школяра, здійснювати індивідуальний розвиток учня; уміння технологічно прогнозувати, конструювати, планувати хід навчально-виховного процесу; здійснювати контрольно-оцінну діяльність, проводити моніторингово-рефлексивні операції, створювати програмно-тематичні комплекси планування вивчення предмета, працівники інституту розробили низку курсів за вибором, практичних занять, тренінгів, методичний інструментарій для здійснення моніторингових досліджень, створили консалтингові центри на базі навчально-методичних кабінетів інституту, надають методичну допомогу у процесі вивчення стану науково-методичного забезпечення під час виїздів у райони (міста).

Для формування аутопсихологічної компетентності вчителя, яка передбачає вміння усвідомлювати рівень власної професійної діяльності, своїх спеціальних, методичних і комунікативних спроможностей, потенціалу; знання про засоби професійного самовдосконалення; бажання самовдосконалюватися; визначати завдання та траєкторію власної самоосвіти й самовдосконалення, залучаються, крім працівників інституту, фахівці з інших вузів. Проблемі професійного самовдосконалення, визначення шляхів та форм його велика увага приділяється під час щорічних червневих педагогічних студій, які проводяться для методистів РМК, керівників структурних методичних районних/міських підрозділів. Цій проблемі присвячувалися спеціальні науково-практичні семінари та тренінги.

Із метою формування інформаційно-технологічної компетентності як однієї з пріоритетних на даному етапі розвитку освітньої галузі, яка включає вміння і навички роботи вчителя з ІКТ; уміння застосовувати раціональні прийоми пошуку, аналізу, адекватного відбору, систематизації, використання інформації та створення нової, логічно-узагальненої; враховувати дидактичні принципи, закономірності, способи, форми організації навчального процесу, оптимізувати навчальний процес на основі комп’ютеризації, використовувати технічні засоби навчання; віднаходити інноваційні, найбільш прийнятні технології навчання, спрямовані на розвиток інтелектуальних здібностей учнів; забезпечувати вміння дидактично перетворювати, тобто інтерпретувати й адаптувати інформацію відповідно до завдань навчання і виховання; дохідливо й чітко викладати навчальний матеріал з огляду на специфіку предмета, суб’єктний досвід школярів, їх рівень підготовки, життєвий досвід і вік; використовувати засоби дистанційного навчання, моніторингу процесу навчання; зберігати, знаходити та змінювати формат інформаційних документів відповідно до визначених вимог тощо, інститутом визначено шляхи формування даної компетентності. В інституті проводяться тематичні курси, працівниками кафедр розроблено курси за вибором, визначено базові заклади для проходження педагогічної практики слухачами курсів, укладено угоди з науковими установами. До послуг слухачів курсів веб-портал «Освіта Рівненщини», учасниками якого є всі педагогічні працівники області.

При формуванні управлінської компетентності (включає володіння вчителем методами, прийомами організації власної діяльності та ефективної діяльності учнів, класу в урочних та позаурочних видах роботи; управління процесом засвоєння учнями знань: визначення власних цілей, розроблення і реалізацію способів діяльності, отримання інформації про ступінь визначених цілей, коригувальний вплив на результати роботи) надаємо перевагу розробкам занять, моделюванню фрагментів уроків та позакласних заходів, дискусії з питань технологічних підходів щодо формування оргдіяльнісних умінь і навичок, які є важливою складовою управлінської компетентності.

Формування полікультурної компетентності (а це знання педагогом культурних, національних надбань, менталітету представників різних національностей, досягнень української культури; толерантне ставлення до культури і традицій інших народів), як показала практика, потребує форм, методів і прийомів інтерактивної взаємодії, у процесі яких проявляється ставлення людини до співучасників діалогу (полілогу). У цій справі надаємо перевагу дискусіям із проблем навчання і виховання, у яких проявляється власна позиція педагога, терпимість до іншої, часто протилежної думки, поціновування звичаїв і традицій свого народу.

У такий спосіб діяльність інституту спрямована на формування професійної компетентності педагогічних працівників в умовах післядипломної педагогічної освіти регіону, задоволення професійних та соціальних запитів педагогів у системі підвищення кваліфікації з урахуванням інноваційного розвитку галузі та реалізацію науково-дослідної теми «Науково-методичні засади професійного розвитку педагогічних і керівних кадрів в умовах випереджувальної післядипломної освіти».

Інститут здійснює науково-методичний супровід та реалізацію основних напрямків розвитку і функціонування системи дошкільної, загальної середньої та позашкільної освіти області, зокрема профільного навчання, інклюзивної освіти, експертного контролю і моніторингових досліджень з актуальних проблем; забезпечує професійний розвиток педагогічних працівників та керівників навчальних закладів шляхом запровадження різних форм курсової підготовки й організації науково-методичної роботи у міжкурсовий період; координує роботу районних (міських) методичних кабінетів (центрів) та керівників районних (міських) методичних структурних підрозділів; модернізує систему науково-дослідної та експериментальної роботи з розробки і впровадження нових освітніх напрямів діяльності, технологій, інтерактивних методик; реалізує завдання Всеукраїнської школи новаторства керівних, науково-педагогічних і педагогічних працівників післядипломної педагогічної освіти як базовий заклад в Україні.

 

 

Буренко В. М. Андрагогічний підхід до професійної перепідготовки вчителя гуманітарного профілю: автореф. дис. канд. пед. наук / В. М. Буренко. – К. : ЦІППО, 2005.

Ващенко Л. М. Управління інноваційними процесами в загальній середній освіті регіону: монографія / Л. М. Ващенко. – К. : Видавниче об'єднання «Тираж», 2005. – 380 с.

Вітвицька С. С. Основи педагогіки вищої школи: метод, посіб. для студентів магістратури / С. С. Вітвицька. – К. : Центр навчальної літератури, 2003. – 316 с.

Даниленко Л. І. Управління інноваційною діяльністю в загальноосвітніх навчальних закладах: монографія / Л. І. Даниленко. – К. : Міленіум, 2004. – 358 с.

Концепція післядипломної педагогічної освіти // Інформаційний збірник МОН України. – 1999. – №8. – С. 9.

Луговий В. І. Запровадження компетентнісного підходу у вищій освіті – вимога часу / В. І. Луговий // Сучасні навчальні заклади. – 2010. – С. 14.

Національна доктрина розвитку освіти України у XXI ст. // Педагогіка і психологія професійної освіти. – 2002. – №2. – С. 11.

Олійник В. В. Наукові основи управління підвищення кваліфікації педагогічних працівників профтехосвіти: монографія / В. В. Олійник. – К. : Міленіум, 2003. – 597 с.

Олійник В. В. Реформування післядипломної педагогічної освіти на засадах кредитно-модульної системи організації навчального процесу / В. В. Олійник // Післядипломна освіта в Україні. – 2011. – №1. – 3-7.

Підліснюк В. В. Основи сталого розвитку: посібник // В. В. Підліснюк. – Кременчук: Вид. ПП Щербатих О. В., 2008. -124 с.

Повышение квалификации педагогических кадров / Под ред. И. Ф. Жерносека, М. Ю. Красовицкого, С. В. Крысюка. – К. : Освита, 1992. – 190 с.

Протасова Н. Г. Післядипломна освіта педагогів: зміст, структура, тенденції розвитку: монографія / Н. Г. Протасова. – К. : Міленіум, 1998. – 151с.

Романенко М. І. Випереджуюча освіта для сталого розвитку як механізм модернізації вітчизняної освіти / М. І. Романенко // Сучасні навчальні заклади – 2010. – 2010. – С. 15.

Семиченко В. А. Пріоритети професійної підготовки: діяльнісний чи особистісний підхід? / Неперервна професійна освіта: проблеми, пошуки, перспективи: монографія / В. А. Семиченко / За ред. І. А. Зязюна. – К., 2000. – С. 178.

Соколова I. В. Технології організації методичної роботи у вищому закладі освіти / І. В. Соколова // Педагогічні технології у неперервній професійній освіті. – К., 2001.

Сорочан Т. М. Безперервна освіта педагогів у міжкурсовий період / Т. М. Сорочан, Б. А. Дьяченко // Освіта на Луганщині. – 2010. – № 1. – С. 7 – 13.