Форми роботи з книгою у дитячому садку

Широко розповсюдженим прийомом, який підсилює вплив тексту і сприяє кращому його розумінню, є розглядання ілюстрацій у книзі.

Наступний специфічний прийом – бесіда за твором. Це комплексний прийом, який часто включає в себе цілий ряд простих – словесних і наочних. Розрізняють вступну (попередню) бесіду до читання і коротку роз’яснювальну (заключну) бесіду після читання. Однак не слід робити ці прийоми обов’язковими.

 

 

У роботі дітей з книгою за даним розділом програми поза заняттями проявляються два напрямки:

коли педагог цілеспрямовано організує дошкільників для сприйняття творів;

самостійне використання творів дітьми за їх власною ініціативою за непрямою участю дорослого.

Читання і розповідання дітям – поза заняттями добре читати твори про природу, ліричні вірші, потішки, примовки і т. д. Твір, прочитаний не на занятті, а в певній ситуації, справить сильніший вплив на розум і почуття дітей. Таке читання можна передбачити і намітити у календарному плані.

У тижневому розкладі передбачається також день і година повторення заучених на занятті віршів. Такі повторення педагог організує для дітей зі слабкою пам’яттю, яким недостатньо фронтальної роботи на двох-трьох загальних заняттях.

Інша група методів і засобів використання літератури поза заняттями – розваги, свята, де художні твори підносять як у неадаптованому вигляді, так й у вигляді обробок, інсценувань.

На святах побутового характеру (день народження, вечір розваг) діти можуть виступати з переказом прозових творів, у тому числі з переказом вроздріб. Для деяких свят у старших групах (день казок, свято весни, літа, день птахів та ін.) рекомендується підбирати твори різних жанрів: вірші, загадки, розповіді, уривки з казок, а також прислів’я, приказки, які у відповідній ситуації вживатиме ведучий.

У підготовчих до школи групах використовуються своєрідні форми роботи з художньою літературою: літературні ранки і самодіяльні літературні концерти не лише для дітей шести-семи років, але й для більш молодших.

Ранок може бути присвячений ювілею або творчості улюбленого дітьми письменника. Тема ранку може бути, наприклад: «Українські народні казки», «Місцеві поети – дітям», «Закордонні казки» і т. д.

Структура ранку має багато спільного зі структурою будь-якого свята: урочисте відкриття, вступне слово ведучого (у цьому випадку воно може бути більш розгорнутим), огляд святкового оформлення, виставки, концертні номери, пов’язані між собою поясненнями і розповідями ведучого, які повинні бути цікавими і доступними дітям.

Можна запросити на другу половину ранку (після «антракту») дітей старшої групи, на закінчення піднести всім присутнім пам’ятні подарунки, подивитися більш докладно виставку (дати дітям можливість підійти до стендів, взяти книжку і т. д.).

Діти шести- і семирічного віку можуть самостійно влаштовувати концерти для малят. Старшим бажано доручати роль організаторів і ведучих. Вони самі складають програму, розподіляють ролі, проводять репетиції, готують приміщення. Такий концерт триває 10-15 хв., а його програма може бути найрізноманітнішою: читання відомих молодшим дітям потішок, віршів (бажано з використанням наочного матеріалу – іграшок, предметів, картинок), переказ знайомої «гостям» казки, читання нових для малят віршів або потішок, настільний театр казок, гра-драматизація або ляльковий театр. Діти, які організовують концерт, можуть запропонувати глядачам-малятам виступити (за бажанням) з читанням віршів, хором виконувати звуконаслідування тощо.

До окремих видів розваг відносяться спектаклі, театралізовані представлення, концерти, які здійснюються силами дорослих, школярів (або старших вихованців дитячого садка).

Старших дошкільників бажано познайомити і із професійним виконавським мистецтвом: вихователеві варто порекомендувати батькам побувати з дітьми на дитячих спектаклях у драматичних і лялькових театрах.

У самостійній художньо-мовній діяльності дитини відбиваються різноманітні враження від прочитаних книг, переглянутих кінофільмів і спектаклів, а також художні вміння, набуті на заняттях.

Одна з умов розгортання такої самостійної діяльності – оснащення групи потрібним обладнанням і посібниками, наявність місць для зберігання і користування ними. У кожній віковій групі організовуються зона для літературно-художньої діяльності і зона театралізованих ігор. Найбільш необхідним обладнанням є різні ширми і набори ляльок, театральних костюмів, сценічний майданчик для настільного театру, настільно-друковані ігри.

Велике місце в дитячому саду займають книги, картинки, книжки-саморобки, дитячі роботи на літературні сюжети.

У кожній віковій групі в межах літературно-художньої зони або окремо, якщо дозволяють умови, облаштовується куточок книги. Його обов’язкова деталь – поличка-вітрина, де виставлені книги виконують інформаційну роль, привертають увагу дітей. Крім цього, у вільному розпорядженні дітей повинна бути достатня кількість книг (у шухлядці, у секретері або дитячій книжковій шафі-секції). Поряд з книгами має бути декілька тематичних папок з картинками, фотографіями, дитячими малюнками (по 8-10 у кожній) і кілька альбомів для вільного розглядання дітьми. У підготовчій до школи групі додається рубрика для дитячих журналів, газет (або обладнується газетниця).

Існують різноманітні форми роботи з дітьми в книжковому куточку. Основні з них вихователь намічає у щотижневому плані (розглядання й обговорення книг, участь в аналізі і систематизації книг та картинок, ремонт книг тощо).

Особливо різноманітними є форми роботи з книгою у підготовчій до школи групі. Один-два рази в рік у цій групі влаштовується виставка книг. Першу – у середині навчального року – доцільно присвятити улюбленим книгам