Форми роботи з книгою у дитячому садку

У всіх групах діти виконують доручення настуного роду: показують новачкам книги, розповідають про них, роздивляються з малятами знайомі їм книги, малюнки, картинки (для старших дітей).

Слід підкреслити необхідність контролю вихователя за поведінкою дітей у куточку книги, а також індивідуальної роботи з окремими дітьми (можна використати підбірку книг з улюбленої дитиною тематики, заохочення інтересу до книги або журналу і т. д.).

Педагоги і методисти відзначають істотну різницю в інсценуванні як театральному представленні, яке діти показують глядачам-одноліткам або дорослим, і інсценуванні як ігровій діяльності (гра-драматизація, ігри з ляльками, «у театр», «у кіно»).

У театральному виступі, який показується дітьми, можливе попереднє завчання ролей, репетиція, широке використання костюмів, декорацій, музичного супроводу. Таке інсценування займає в житті дошкільників порівняно невелике місце.

Більш популярні у педагогічному процесі ігри-драматизації або театралізовані ігри, тобто ігри на теми прослуханих творів. Від звичайної рольової гри вони відрізняються тим, що проходять за готовим сюжетом. Дітям заздалегідь відомі герої майбутньої гри, хід її дії (навіть якщо інсценується не весь твір, а один епізод). У той же час вони залишаються активними діючими особами.

Дошкільники можуть інсценувати лише добре відомі їм твори (казки, розповіді, вірші), у яких велике місце займає діалог (при розігруванні вони перетворюються на маленькі п’єски або сценки). Необхідна умова самостійної театралізованої діяльності дітей – правильна організація предметно-просторового середовища в групі й на ділянці.

Театралізовані ігри відрізняються головним чином тим, що в них відтворюються конкретні образи, використовуються такі засоби виразності, як інтонація, міміка, жест, поза, хода, прийоми водіння ляльки. Творчість дітей у театрально-ігровій діяльності проявляється в трьох напрямках: «... як продуктивна (створення власних сюжетів або творча інтерпретація заданого сюжету), виконавська творчість (мовне, рухове) і оформлювальна (обстановка ігор, декорації, костюми і т. д) «. Характерна риса такої діяльності – широкі можливості для імпровізації, вільна – за бажанням – участь дітей, самостійна переробка драматургічного матеріалу, гра не для глядачів.

Для того щоб могла виникнути театралізована гра, необхідно багаторазово повторити твір, викликати в дітей інтерес до нього шляхом розглядання ілюстрацій, бесід. Спочатку роль ведучого виконує вихователь, активно допомагаючи дітям розподіляти ролі, підказуючи репліку, черговий епізод. Він показує дітям способи художньо-образної виразності, наприклад, як можна передавати зміст твору своїми словами, використовувати пряму мову героїв, демонструє прийоми водіння ляльок, можливі варіанти розміщення декорацій на столі тощо.

Під час гри не слід виправляти невдалі вирази, звертатися до дітей з питаннями про виразність мови персонажів- це може порушити ритм гри, її невимушеність. Якщо такі ігри проходять не досить вдало, вихователь може частіше використовувати драматизацію як прийом навчання на заняттях, обдумано поєднуючи дітей для виконання схожих ролей, масових сцен, сміливіше висуваючи боязких, зацікавлюючи їх введенням нових барвистих атрибутів та інших прийомів.

Для виникнення ігор на теми прочитаних літературних творів вихователь також може використати метод непрямої пропозиції: внесення іграшок і матеріалів, пов’язаних зі змістом твору, драматизація за завданням вихователя, розповідь про аналогічну гру.

Вихователеві потрібно намагатися заохотити до інсценувань в іграх кожного з дітей, підбираючи підходящі мотиви: підготувати найголовнішу роль у спектаклі, виступити в паралельній старшій групі, де є друзі, навчитися дуже чітко говорити за вовка, щоб глядачі-малята зуміли зрозуміти, який це злий ошуканець і т. д. Педагог поступово залучає до гри дитину, яка соромиться виступити перед глядачами, ускладнюючи її дії: спочатку ця дитина подає відповідні фігурки, змінює декорації, підіймає і опускає завісу, виконує нескладні ролі і т. д.

 

 

Отже, шляхи ознайомлення дошкільників з художньою літературою досить різноманітні. Важливо пов’язувати художні образи з повсякденним життям дітей, не обмежуватися епізодичним читанням книг, більше довіряти емоційній та етичної дієвості художнього твору. Підсумовуючи, серед форм роботи з книгою у дитячому садку слід назвати наступні.

Читання вихователя є дослівною передачею тексту, при цьому невеликі за обсягом твори вихователь читає дітям напам’ять.

Розповідь являє собою відносно вільну передача тексту, і за її допомогою дітей знайомлять з багатьма казками, пізнавальними розповідями, газетними або журнальними матеріалами

Завчання напам’ять застосовують лише до невеликих віршів.

У роботі з книгою поза заняттями проявляються два напрямки: цілеспрямована організація дошкільників для сприйняття творів і самостійне використання творів дітьми за їх власною ініціативою за непрямою участю дорослого.

Інша форма роботи з книгою у дитсадку – це розваги, свята, де художні твори підносять як у неадаптованому вигляді, так й у вигляді обробок, інсценувань.

Велике місце в дитячому саду займають також книги, картинки, книжки-саморобки, дитячі роботи на літературні сюжети. Існують різноманітні форми роботи з дітьми в книжковому куточку. Основні з них вихователь намічає у щотижневому плані (розглядання й обговорення книг, участь в аналізі і систематизації книг та картинок, ремонт книг тощо).

Часто на одному занятті використовують різні форми роботи, однак основою їх всіх є виразне читання вихователя, яке вимагає серйозної попередньої підготовки: аналізу твору і тренувального читання вголос, тривалих тренувальних вправ.

Для закріплення засвоєного дуже корисні такі форми роботи, як дидактичні ігри на матеріалі знайомих творів (проводять починаючи з середньої групи), літера-турні вікторини (проводять як підсумкові квартальні заняття або вечірні розваги).

 

 

Базова програма розвитку дитини дошкільного віку «Я у світі». – [Електронний ресурс]: mon. gov. ua.

Використання у дошкільному закладі художніх творів для дітей письменників української діаспори / І. І. Попова // Наука і освіта. – 2008. – № 1-2. – С. 225-228.

Особливості сприймання дітьми змісту художніх творів / О. С. Монке // Наук. вісн. Південноукр. держ. пед. ун-ту ім. К. Д. Ушинського. – О., 2000. – Вип. 12. – С. 26-30.

Професійна компетентність майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів у роботі з художньою книгою / Т. І. Скалозуб // Наука і освіта. – 2010. – № 2. – С. 123-126.

Роль книги у вихованні екологічної культури у дітей раннього віку / І. Романченко // Бібл. планета. – 2005. – N 1. – С. 29-31.