Функціонування друкарського центру при «Сирітському домі» Августа Франке

                                                                                                                              Андрій ЗАВАЛЬНЮК

 

 

У статті досліджується функціонування друкарського центру культурно-освітнього комплексу „Сирітський Дім» у Німеччині, заснованого на зламі XVII-XVIII ст. великим педагогом Німеччини Августом Франке. У статті розглядається заснування друкарського центру, його утримання, книговидання, книготоргівля, видавництво біблійної літератури.

 

В статье исследуется функционирование печатного центра культурно-просветительского комплекса „Сиротский Дом» в Германии, основанного на границе XVII-XVIII ст., великим педагогом Германии Августом Франке. В статье рассматривается основание печатного центра, его содержание, издательство книг, книготорговля, издательство библейской литературы.

 

This article investigates the functioning of the printing centre of cultural and educational complex „The Orphan House» in Germany, founded on the site of XVII-XVIII century, by a great German teacher August Francke. This article deals with the printing centre foundation, its maintenance, publication, bookselling, Biblical literature publishing.

 

Актуальність дослідження. Всесвітньо відомим є великий педагог і релігійний діяч Німеччини Авґуст-Герман Франке, який на зламі XVII-XVIII ст. створив у м. Галле (Німеччина) культурно-освітній комплекс, відомий під назвою „Сирітський Дім». Август Франке став реформатором освіти свого часу, новатором нових педагогічних ідей, спрямованих на відновлення духовності в людині, пошук прекрасного в ній, гуманне ставлення до ближнього, служіння суспільству та Богу, що у наш час стає надзвичайно актуальним і для України. Державна національна програма „Освіта (Україна XXI століття) « одним із пріоритетних напрямів виховання визначає розроблення теоретико-методологічних аспектів національної системи виховання з урахуванням вітчизняного та зарубіжного досвіду, а також оптимальне поєднання у педагогічному процесі навчальних закладів сучасної національної науки та кращих зразків зарубіжної педагогіки.

До педагогічної та релігійної спадщини Авґуста Франке, починаючи з XIX ст., зверталося чимало дослідників. На нашу думку, на увагу заслуговують праці Б. Шмідта, О. Мойзеля, К. Вайске, К. Алана, Г. Арнольда, Д. Бергнера, Е. Бай-ройтера, Д. Блауфуса, Ф. Де-Бора, К. Хінрікса, Е. Хірша, К. Холля, Й. Кучінські, X. Лемана, X. Льойбе, А. Річля, X. Шміда.

Серед вітчизняних досліджень на увагу заслуговує монографія В. Люба-щенко „Історія протестантизму в Україні», в якій знаходимо інформацію про існування у Галле просвітницього комплексу „Сирітський Дім» та його вплив на українських діячів культури та освіти.

Завданням нашої роботи є дослідження процесу заснування та функціонування на зламі XVII-XVIII ст. у Галле (Німеччина) друкарського центру, як частини культурно-освітнього комплексу „Сирітський Дім».

Крім навчально-виховних закладів „Сирітського Дому», не менше значення мали його виробничі інституції. Вони виконували подвійну функцію: по-перше, вони приносили чималі прибутки, за рахунок яких утримувався „Сирітський Дім», по-друге, вихованці „Сирітського Дому» на виробничих підприємствах здобували певну професійну кваліфікацію.

Основне фінансове навантаження усього „Сирітського Дому» несли на собі друкарський центр та аптека. Обидві установи отримали офіційне право на заснування, завдяки наданим ним державним привілеям від 1698 та 1702 pp. Так, у пункті 7 привілеїв від 1702 р. записано, що „Сирітському Дому» надаються привілеї, згідно з якими він отримує право на утримання друкарні та аптеки [З, с 121]. Ці виробничі установи не були створені згідно з отриманими привілеями від 1698 р. через брак коштів і кваліфікованих працівників. Керівництво „Сирітського Дому» намагалося виправити це положення. Так, X. Елерс, який у подальшому опікувався друкарнею, продавав на пасхальному ярмарку у Лейпцизі проповідь Франке „Про обов»язок до бідних», а у 1699 р. „Сирітський Дім» продавав твори власного видавництва, серед яких особливою популярністю користувалися твори Франке та Шпенера.

Хороші можливості для розвитку книготоргівля отримала 2 серпня 1700 р. у новозбудованих приміщеннях „Сирітського Дому». До 1701 р. „Сирітський Дім» видавав книги за свої власні гроші. 28 червня 1701 р. було закуплено на 542 талери перше друкарське приладдя, керівником друкарні став пан Зіверт, а після осіннього ярмарку було запрошено декількох підмайстрів. Умови для ділових стосунків у книготоргівлі були суворими: заборонялося підвищувати чи понижувати ціни на товар. Через низькі ціни друкарський центр створював ринки збуту в інших країнах.

П'ятого вересня 1702 р. „Сирітський Дім» отримав дозвіл на спорудження філії друкарні у Берліні, яка була відкрита 23 вересня 1702 р. у присутності Франке та Елерса. Наступні філії було відкрито у Лейпцизі та Франкфурті-на-Майні. Існували також плани щодо відкриття подібних друкарських центрів у Голландії та Англії. Щоб зробити книгарню самостійнішою, 31 січня 1725 р. було куплено паперову фабрику.

Розквіт „Сирітського Дому», який припадає на 1700-1730 pp., позитивно вплинув на розвиток друкарні. За цей період було видано понад 157 творів. У друкарні видавалися як теологічні твори Франке та його друзів і соратників Шпенера, Фреилінґгаузена, Брайтгаупта, Ланґе, так і твори дослідників у інших галузях науки. Це, зокрема, праці історика фон Людвига, дослідника