Функції податків

Отже, співвідношення функцій податків залежить від досконалості механізму їх стягнення, здатності податкових систем звести до мінімуму ухиляння від оподаткування, рівня податкової культури, традицій оподаткування, загальної орієнтації на соціальний компроміс і вирішення соціальних проблем.

 

 

Податковий кредит – сума (вартість) витрат, понесених платником податку – резидентом у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року (крім витрат на сплату податку на додану вартість та акцизного збору), на суму яких дозволяється зменшення суми його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року, у випадках, визначених законом.

Відоповідно до Закону України № 889-IV від 22. 05. 2003 «Про податок з доходів фізичних осіб» фізичні особи мають прово на відшкодування податкового кредиту за витрати, понесені на такі цілі:

оплату відсотків по іпотечному кредиту (один раз на 10 років) ;

оплату навчання;

оплату лікування.

До складу податкового кредиту платник податку – резидент має право включити такі витрати фактично понесені ним протягом звітного податкового року:

- частину суми процентів, сплачених ним за іпотечним кредитом;

- суму коштів або вартість майна, переданих у вигляді пожертвувань або благодійних внесків неприбутковим організаціям, зареєстрованим в Україні, у розмірі, що перевищує два відсотки, але не є більше п’яти відсотків від суми його загального річного оподатковуваного доходу такого звітного року;

- суму власних коштів, сплачених громадянином на користь закладів охорони здоров’я для компенсації вартості послуг з його лікування або лікування члена його сім’ї першого ступеня споріднення, у тому числі з придбання ліків, донорських компонентів, протезно-ортопедичних пристосувань, у розмірах, що не покриваються виплатами з фонду загальнообов’язкового медичного страхування (набере чинності з початку року, наступного за роком набрання чинності Закону про загальобов’язкове медичне страхування) ;

- суму коштів, сплачених платником податку на користь закладів освіти протягом звітного податкового року, яку платник податку або члени його сім’ї першого ступеня споріднення мають право включити до податкового кредиту, яка не перевищує суми місячного прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого на 1 січня звітного податкового року, помноженої на 1, 4 та округленої до найближчих 10 гривень, помноженої на кількість місяців (повних або неповних) навчання протягом такого звітного податкового року;

- суму витрат платника податку на сплату за власний рахунок страхових внесків, страхових премій страхувальнику-резиденту за договорами довгострокового страхування життя та недержавного пенсійного страхування як такого платника податку, так і членів його сім'ї першого ступеня споріднення, що не перевищує (у розрахунку за кожний з повних чи неповних місяців звітного податкового року, протягом яких діяв договір страхування) :

а) при страхуванні платника податку – суму, визначену у пункті 6. 5. 1. пункту 6. 5 статті 6 Закону України від 22. 05. 2003 р. №889-ІУ “Про податок з доходів фізичних осіб”, тобто розміру, що не перевищує суми місячного прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого на 1 січня звітного податкового року, помноженої на 1, 4 та округленої до найближчих 10 гривень;

б) при страхуванні члена сім’ї платника податку першого ступеня споріднення – 50 відсотків суми, визначеної в частині “а” цього підпункту.

До податкового кредиту можуть включатися тільки фактично понесені платником податку витрати, підтверджені документально, а саме: фіскальним або товарним чеком, касовим ордером, товарною накладною, іншими розрахунковими документами або договором, які ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) та визначають суму таких витрат. Ці документи не потрібно надсилати податковому органу, але їх слід зберігати протягом строку, достатнього для проведення податківцями перевірки правильності нарахування податкового кредиту (1095 днів). Підстави для нарахування податкового кредиту із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації, яку платник подаватиме до податкового органу за своєю адресою.

громадяни – фізичні особи мають право суму загального річного оподатковуваного доходу зменшити на суму деяких витрат, установлених цим Законом і тим самим повернути собі частину сплаченого до бюджету податку з доходів фізичних осіб.

Перелік витрат, які дозволено включати до складу податкового кредиту визначено Інструкцією про порядок нарахування платником податку податкового кредиту щодо податку з доходів фізичних осіб. Проте слід зазначити, що лише частину з наведених в переліку витрат дозволено включати до складу податкового кредиту за підсумками 2004р., а деякі витрати передбачено включати до складу податкового кредиту не раніше 2005р.

До складу податкового кредиту платник має право віднести лише витрати, понесені ним самостійно. Якщо певні витрати бере на себе працедавець (наприклад, оплату навчання, лікування, внески на добровільне страхування тощо), то до податкового кредиту такі суми не включаються суми податкового кредиту, нараховані громадянином за кожною з перелічених підстав його надання, зазначаються у річній податковій декларації, Таку декларацію треба подати до податкового органу за місцем проживання після закінчення звітного податкового року, але не пізніше 1 квітня року що настає за звітним.

До складу податкового кредиту може бути включено витрати платника податку на оплату середньої професійної або вищої форми навчання. При