Ґендерна компонента сучасного українського суспільства (соціально-філософський аспект)

Мета дисертаційного дослідження. Соціально-філософське осмислення ґендерних аспектів суспільної проблематики шляхом дослідження ґендерної системи сучасного українського суспільства.

Реалізація зазначеної мети зумовила постановку і вирішення таких дослідницьких завдань:

проаналізувати теоретико-методологічні підходи до висвітлення суспільної значимості статі;

з’ясувати механізми концептуалізації чоловічого та жіночого як суспільно значимого у європейській філософській традиції;

дослідити вплив ґендерної компоненти на різні сфери сучасного українського суспільства;

провести комплексне міждисциплінарне дослідження стану розробки, ролі та функції ґендерної ідеології в сучасному інформаційному просторі;

дослідити ґендерний аспект тенденцій розвитку та домінанти орієнтацій освітньо-виховних напрямків, принципів, методик, практик та технологій;

дати філософське тлумачення ґендернодетермінованих втрат інтелектуального потенціалу.

Об’єкт дослідження – ґендерна система сучасного українського суспільства.

Предмет дослідження – фундаментальна взаємодія ґендерномаркованих суспільних практик, їх прояви та форми впливу на суспільство, зокрема на процеси трансформації та деформації суспільних структур.

Методи дослідження. Методологічною основою дослідження є поєднання діалектичного та деконструктивного методів дослідження соціокультурних процесів. Деконструкція реалізована, передусім, у аналізі форм патріархальної ідеології та спрямована на виявлення антигуманної сутності патріархату.

Для розв’язання окремих дослідницьких завдань застосовувались: структурно-функціональний, структурально-типологічний, історико-порівняльний, компаративний, дискурс-аналіз. Системний підхід дозволяє розглядати ґендерну компоненту сучасного українського суспільства як цілісну, складно організовану систему, що разом з іншими складовими перебуває у постійній взаємодії колективного та індивідуального буття як специфічно-соціального.

У дисертаційній роботі використані загальнонаукові методи, які уможливили теоретичне дослідження та створюють струнку систему критеріїв структурування, класифікацій і типологізацій. Методи аналізу та синтезу, індукції та дедукції, диференціації й інтеграції дають змогу осмислити не лише конкретні факти та прояви ґендерних чинників, а й виявити загальні тенденції процесу суспільних трансформацій; застосовувались, зокрема, при визначенні основних ґендерних проблем у соціальній політиці. Визначаючи детермінанти та наслідки ґендерної нерівності, індукцію та дедукцію застосовано для розвінчання ґендеру як соціобіологічного, а не соціокультурного конструкту та виявлення методологічних вад у процесі соціально-філософського теоретизування та формування ідеології патріархату.

Наукова новизна одержаних результатів. У дисертації здійснено соціально-філософське дослідження ґендерної системи сучасного українського суспільства.

У результаті дослідження теоретико-методологічних підходів до висвітлення суспільної значимості статі було з’ясовано механізми концептуалізації чоловічого та жіночого у європейській філософській традиції. Уточнено історичні межі та етапи формування теоретичного ядра патріархату у процесі цієї концептуалізації. Сформульовано, що у основі теоретичного ядра патріархату, окрім апріорної інакшості жінки, лежить сприйняття інакшого та відмінного як протилежного.

Розширено типологію ґендерних систем: здійснено класифікацію її базових соціальних форм (типи організації ґендерних систем: патріархат, матріархат, біархат; форми патріархату: мізогінічна, домінаційна, комплементарна).

Встановлено критерії патріархальності, які у ході дослідження отримали належну раціональність, логічність, системність та термінологічну оформленість.

З'ясовано роль і функції патріархальної ідеології в сучасному українському інформаційному просторі. Вперше до наукового ужитку уведено термін “ґендерованість інформаційної системи”. Витлумачено поняття “ґендернодетермінованих втрат інтелектуального потенціалу”.

Здійснено структурну систематизацію і детальний аналіз загальних практик сучасного патріархату, визначено характер функцій і ступінь наслідків впливу патріархату на різні складові, форми та рівні суспільної свідомості.

Доведено, що засоби, спрямовані на досягнення ґендерного паритету у сучасному українському суспільстві, виявляються неефективними, якщо реалізуються у межах традиційної – патріархальної парадигми.

Практичне значення роботи полягає у можливості використання її результатів в узагальнювальних працях, підручниках і науково-методичних посібниках. Популяризація дослідження посилить теоретичне підґрунтя діяльності жіночих та культурно-просвітницьких громадських організацій, сприятиме утвердженню в суспільній свідомості демократичних ідей ґендерної рівності, формуванню суспільства рівних можливостей в Україні. Результати дослідження дають змогу запровадити ґендерний підхід до аналізу процесів суспільних трансформацій.

Матеріали дослідження є теоретичною основою програми виховних заходів, яку використано у педагогічно-виховній та навчальній діяльності. На основі дослідження вперше для фахівців негуманітарного напрямку підготовки було розроблено та впроваджено авторський навчальний курс “Теорії статі та ґендеру” для програми підготовки фахівців інженерних спеціальностей у НТУУ “КПІ”; навчальний курс “Ґендерні дослідження” для напрямів підготовки: 6.0402 “Соціологія” факультету соціології НТУУ “КПІ”, курс “Ґендерна політика” для слухачів Державного інституту підготовки кадрів при Міністерстві промислової політики України, та “Ґендерна компонента сучасного суспільства” для слухачів Київського міського Центру перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, керівників державних підприємств, установ та організацій при Київській міській державній адміністрації (2003 р., 2004 р.). Результати дослідження було використано для: Концепції впровадження ґендерної компоненти до структури вищої технічної освіти (Український центр ґендерної освіти при НТУУ “КПІ”, м. Київ, 2005 р.);

Програми формування ґендерної культури студентської молоді технічних університетів (Національний технічний університет України “Київській політехнічний інститут”, м. Київ, 2004-2007 рр.).

Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною науковою роботою авторки. Розв’язання комплексу поставлених завдань, оформлення їх у відповідні положення та висновки здійснені особисто авторкою, на основі результатів, одержаних у процесі самостійного дослідження. У статті [14], надрукованій у співавторстві, здобувачці належить загальна методологія дослідження та узагальнюючий ґендерний аналіз.

Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні положення дисертації доповідалися на наукових семінарах “Філософія статі та ґендеру” Інституту філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України (м. Київ, 2003 2006 рр.). Результати роботи апробовано на 19-ти міжнародних і всеукраїнських наукових конференціях, симпозіумах і семінарах. Окремі аспекти дослідження було висвітлено у доповідях і виступах на: Першій та Другій