Геодезичні роботи у землевпорядкуванні

Програма також відкриває і записує карти в популярних форматах AutoCAD DXF / DWG, ArcGIS Shape, MapInfo MID / MIF, Мікростанція DGN, Панорама TXF та інших. Digitals безпосередньо відкриває растри, які мають геодезичну прив'язку в форматах GeoTIF, ArcInfo World File і MapInfo TAB.

Універсальна платформа з величезним набором функцій

В Digitals ви зможете обробляти теодолітну і тахеометричну зйомку, створювати топографічні і спеціальні карти і плани, накопичувати кадастрову базу даних, будувати моделі рельєфу і моделювати горизонталі, розраховувати площі і обсяги, переглядати карти в тривимірному вигляді, використовувати супутникові знімки, ортофотоплани і скановані карти, створювати текстову і графічну документацію.

Потужне картографічне ядро

Графічне ядро програми використовується в цифрових фотограмметричних станціях Дельта, відомих у всьому світі. Дозволяє створювати векторні топографічні плани і карти в умовних знаках. Суміщає векторні карти і растрові зображення, такі як результати аерокосмічної зйомки, ортофотоплани, скановані карти і схеми. Дозволяє накопичувати сотні тисяч об'єктів в одній карті. Не висуває особливих вимог до системи і нормально працює навіть на застарілих комп'ютерах.

Digitals вміє все те, що і будь-яка інша землевпорядна програма, а також дещо, чого інші програми робити не можуть, наприклад...

Завантаження супутникових знімків з Google Maps і Virtual Earth

Маючи підключення до Інтернет і карту будь-якої території в відомій системі координат, можна автоматично завантажити растрову підкладку прямо в карту. Знімки завантажуються «на льоту» і трансформуються в потрібну проекцію (СК63, СК42, і т. д.). Це дозволяє легко контролювати просторове положення кадастрових обмінних файлів та інших об'єктів. Зйомка всій території земної кулі доступна з дозволом від 15 до 0, 6 м.

Вставка в карту і зшивання безлічі растров

Груповий режим трансформування растрів, дозволяє зшивати безліч окремих планшетів в єдиний файл. Створення динамічних растрових мозаїк, із завантаженням вихідних зображень на льоту з вихідних файлів без їх трансформування. Відсутність обмежень на сумарний розмір мозаїки. В карту можуть бути одночасно додані тисячі сканованих растров, космічних знімків та ортофотопланів.

Багатокористувацький режим роботи

Є можливість зберігання карт в безкоштовній PostgreSQL або комерційної СУБД MS SQL базі даних. При цьому забезпечується одночасний доступ до даних безлічі користувачів. Зміни, внесені одним користувачем, відображаються на екранах всіх інших користувачів. СУБД забезпечує цілісність даних, створення резервних копій, призначення прав користувачів.

Розвинені засоби редагування карт і планів

Digitals містить потужний векторний редактор з простими у використанні інструментами редагування, додавання кадастрової інформації за допомогою настроюваних форм введення, створення текстових підписів і таблиць, вставки об'єктів з офісних додатків з використанням OLE. Дозволяє використовувати формули, функції, програмовані кнопки і макроси для автоматизації рутинних процесів. Виконує контроль топології – вкладеності, перетину, збіги контурів з автоматичним виправленням помилок.

Розширюваність програми

Digitals Professional це далеко не межа. При необхідності, ви зможете розширити функціональність до рівня Delta / Digitals, додавши модуль стереоскопічної обробки аерофотозйомки, створення мозаїчних ортофотопланів і навіть планування та виконання злетів аерозйомки. Час, витрачений на освоєння Digitals, не пропаде даремно, оскільки це інструмент, зростаючий разом з вашими запитами.

Робота з растровими зображеннями

Є інструменти для корекції зображення, конвертації в різні формати, створення піраміди масштабів і геодезичної прив'язки растров. В якості растрової підкладки при оцифрування можна використовувати аерофото і космічні знімки, скани паперових карт, планів і схем. Забезпечується швидке відображення зображень великих розмірів без повної їх завантаження в пам'ять.

Відображення карт в тривимірному вигляді

У відмінності від більшості землевпорядних пакетів і ГІС, всі карти в Digitals є тривимірними. Будь-яка карта може бути представлена в 3D, дозволяючи розглянути її з різних кутів зору. Дана можливість корисна для контролю правильності призначення висот об'єктам карти. Якщо карта містить модель рельєфу, вона може бути представлена у вигляді поверхні. У звичайному режимі відображення можна розглядати в 3D виділені об'єкти в в додатковому вікні – навігаторі.

 

 

40. Сутнісні сторони геоінформаційного картографування на основі ГІС-технологій.

У літературі виділяють три головні напрямки розвитку ГІС:

-впровадження у середовище ГІС матеріалів дистанційного зондування Землі та їх подальша обробка та аналіз інструментами ГІС, а також розпізнавання образів, використання матеріалів радіолокаційних та інших видів геозображень;

- широке використання даних високоточного глобального позиціонування у роботі ГІС;

- Інтернет-ГІС, що передбачає інтеграцію ГІС в комп’ютерні мережі.

Постановка проблеми: Перераховані тенденції в багатьох аспектах вже реалізовані і нині ефективно функціонують. Виникає питання, які нові перспективи відкриваються перед ГІС, та в якому напрямку вони будуть розвиватися.

Мета. Виявити нові аспекти розвитку геоінформаційних систем для кращого розуміння вимог, що ставляться перед спеціалістом даної галузі – картографом.

- ГІС розвивається як технологій, вбираючи у себе останні інновації в сфері ІТ;

- шукає нові сфери застосування;

- може бути платформою для інших картографічних сервісів.

В рамках тісної співпраці ГІС та навігаційних технологій перші здатні перейти на новий рівень – ГІС у реальному часі. Традиційно процес створення карт потребує часу та зусиль, тому на картах завжди відображали статичні об’єкти, які змінюються повільно (шляхи сполучення, гідрографія, рельєф). За останні два десятиліття розвиток навігації, технологій дистанційного зондування та програмних продуктів дозволив картографувати будь-які просторово-визначені об’єкти реальної дійсності, при цьому витрачаючи мінімум ресурсів.

У контексті сказаного слід згадати неогеографію – новее покоління засобів та методів роботи з геопросторовою інформацією, яка передбачає домінування растрового відображення (космічних знімків, фото- та відеоматеріалів) над векторним, використання єдиної системи координат та відмову від картографічних проекцій. Головна ідея неогеографії полягає у тому, що кожна людина не маючи спеціалізованої картографічної освіти чи навичок роботи з ГІС-пакетами може створювати власні карти, відмічаючи на них ті об’єкти, що необхідні та цікаві за їх інтересами.

Навігаційна система, доповнена сенсорами, у поєднанні з відкритими картографічними сервісами, дозволяє створити карту, яка у реальному часі передає зміни об’єкта. Нині вже існують карти руху громадського транспорту, моніторинг заторів, карти переміщення літаків та морських суден тощо. Моніторинг та оцінка ситуації в реальному часі стане основним призначенням ГІС [6]. В зв’язку з цим виникне необхідність нового інструментарію, що здатен працювати з інформацією, яка постійно змінюється.

У перспективі картографуванню підлягатиме будь-який просторово-визначений об’єкт на планеті. Положення кожної людини, тварини, транспортного засобу може бути зафіксоване та відображене на карті у реальному часі. Необхідно лише мати сенсор (мобільний телефон, чіп, спеціальну наклейку) і Ви є на карті. Користуючись такою технологією пересічна людина не лише реалізує власні потреби у геопросторовій інформації, а й долучається до процесу картографування.

Зарубіжні науковці одним з можливих напрямків розвитку ГІС вбачають ГІС приміщень (GIS indoors). ГІС завжди були направленні на відображення зовнішнього середовища. За останніми дослідженнями людина проводить лише 13% часу зовні, а решту – у приміщенні. ГІС-сервіси легко допоможуть знайти ресторан, готель, проте будуть безсилі зорієнтувати користувача у великому торгівельному центрі, аеропорті, лікарні тощо. Картографування інтер’єру є досі не розробленим напрямком і тому перспективним. Проте нині на шляху «переміщення» ГІС у приміщення стоять деякі перешкоди. По-перше, необхідність збору та обробки величезного обсягу інформації. За останніми підрахунками обсяг необхідної інформації, з високим рівнем деталізації й використанням 3D зображень, складе 3 Петабайти, що не може бути опрацьовано за сучасного рівня розвитку техніки. До того ж збір даної інформації потребуватиме значних матеріальних та часових затрат.

Другою перешкодою є власне методика збору просторової інформації. Зовні можна використовувати точні системи GPS позиціонування для фіксації місцеположення, технології ж визначення місцеположення у закритих приміщеннях знаходяться на стадії розробки. Це, зокрема, технологія WiFi з використанням відомих положень передавачів, технологія радіочастотної фіксації та технологія ультразвукової та лазерної візуалізації.

Концептуально ГІС йде по шляху розвитку від технології роботи з базами даних та обміну інформацією в напрямку, основою якого є накопичення та отримання знання. Важливим завданням для ГІС є об’єднати велику кількість різнорідної (текстової, візуальної, числової) інформації в єдину систему, що забезпечить різнобічне вивчення планети Земля. У зв’язку з цим виникає необхідність створення порталів з ГІС каталогами, які б надавали централізований доступ до розподілених інформаційних наборів з різних організацій та країн.

Актуальним напрямком розвитку геоінформаційних технологій є використання можливостей «мейн-фреймових» технологій, які здатні залучати окремі «хмаринки» інформаційних джерел до «головного потоку» та їх змістовно узагальнювати. Використання «хмаринок» або «хмарного» сервісу передбачає, що користувачу не обов’язково мати велику програмну чи апаратну підтримку на комп’ютері, а достатньо лише комп’ютеру з виходом до мережі Інтернет. Таким чином, велика кількість даних та сам програмний продукт можуть зберігатися на віддаленому сервері, а користувач працюватиме в браузері. Головні перевага цієї технології:

- користувач використовує лише ті інструменти і ту інформацію, яка потрібна саме йому;

- установа платить лише за ті компоненти програми, якими користується;

- легкий доступ до інформації з будь-якого комп’ютера чи мобільного пристрою за наявності браузера;

- останні зміни внесені до ГІС-проекту одразу публікуються і усі користувачі знають про них і можуть ними користуватися;

- немає необхідності встановлювати ГІС-пакет на комп’ютер.

«Хмарний» сервіс підійме ГІС на новий рівень розвитку, зробить роботу з ними більш ефективною, забезпечить кращий потік та обмін інформацією.

Картографування нині входить у нову еру – споживацьке картографування. Усі перспективи розвитку ГІС, як основного інструменту картографування, спрямовані на задоволення все нових та нових потреб сучасної людини при цьому, заохочуючи її стати частиною цього процесу.

Новітніми тенденціями розвитку ГІС-технологій є: впровадження «хмарних» сервісів, пошук нових сфер застосування – ГІС-приміщень та використання ГІС для картографування змін об’єктів та процесів у реальному часі.

Перед спеціалістом картографом відкривається широка перспектива для реалізації:

- як науковця для аналізу геопросторової інформації,

- як оператора ГІС, що досконало володіє сучасними інструментами і здатен створювати картографічний продукт високої якості;

- як розробника ГІС та програм, що базуються на них, який більш глибоко розуміється на принципах роботи з просторовою інформацією та здатний передбачити потреби користувача ГІС.

В той же час, вже зараз відчувається залежність розробників ГІС-пакетів від теоретико-методологічних розробок у конкретно-наукових галузях знань, якими вони в період бурхливого розвитку інформаційних технологій необмежено користувались. Технологія стає не стільки науковою парадигмою, як ефективним засобом реалізації програм конкретних наукових досліджень. Технологічні можливості ГІС залишаються реальним шансом пристосування до потреб ГІС-пакетів різних геозображень та інших видів інформації і поповнення інтелектуального інструментарію збору геоінформації для потреб її просторового подання у зрозумілій для користувача формі.