Гірничорозвідувальні виробки

При використанні тканинних, прогумованих, пластикатних, текстовінітових та інших труб опір змінюється на 8-25%. Для визначення витрат напору в металевих трубах слід ураховувати коефіцієнт аеродинамічного опору.

Герметизація повітропроводу має першорядне значення при експлуатації. Найкращим ущільненням стиків трубопроводу є з'єднання за допомогою гумової муфти. Спосіб простий і забезпечує добре ущільнення.

Комплекс засобів боротьби із запиленням повітря у вибої тупикових виробок. Для зниження вмісту рудникового пилу у вибої тупикових виробок, крім активного провітрювання, застосовуються туманоутворювачі, зрошувачі, пиловловлювачі тощо.

Туманоутворювачі ТУН-5, рудниковий та інші зрошувачі забезпечують зрошення вибою та виробки водою. Коли немає води або її використання небажане, в зоні багатолітньо-мерзлих порід застосовують сухі способи боротьби з пилом.

Перфоратор ПРО-24ЛУ в комплекті з пиловловлювачем ПО-4М, а також сухі пиловловлювачі ПО-4М, СПАР-4 і ВНІІ-1М-61 широко застосовуються при проходці гірничорозвідувальних виробок.

Принцип відсосу пилу при бурінні шпурів з відсосом і вловлюванням пилу полягає в тому, що під дією вакууму, що утворюється аспіраційним приладом (вакуум-насосом або ежектором), який встановлено в систему пиловловлювання, пил підхоплюється з-під леза коронки струменем повітря й транспортується крізь її отвір у канал бурової штанги у пиловідвідну трубку. З неї крізь патрубок (ніпель) і пиловідвідний шланг пил транспортується в пиловловлювальний пристрій.

При електрообертальному бурінні застосовується електровакуумна пиловловлювальна установка.

До індивідуальних засобів пилозахисту належать протипилові респіратори ПІБ-1 «Пелюстка» (найдосконаліший) та У-2К.

Для видалення пилу, що осів, слід використовувати поливальні машини, які встановлюються на скатах рудних вагонеток.

При розвідці радіоактивних руд виникає радіоактивне забруднення атмосфери підземних виробок радоном і продуктами його короткотривалого розпаду. Радон трапляється в небезпечних концентраціях у гірничих виробках, які проходять при розвідці не тільки радіоактивних руд, а й руд кольорових металів, золота, флюориту, вугілля тощо. З інженерних засобів охорони найефективнішим є вентиляція з достатньою для певних умов кратністю повітрообміну. За інтенсивної вентиляції зниження концентрації радону і продуктів його розпаду відбувається внаслідок винесення матеріальної речовини, що запобігає осіданню її по стінах, на грунті й стелі виробок, тобто т рахунок так званого «стінового ефекту».

Розробляються методи вловлювання радону хімічними способами, досл ід жується спосіб його вловлювання за допомогою спеціальних газових центрифуг тощо. З метою зменшення виділення радону й продуктів його розпаду зі стінок гірничих виробок їх покривають епоксидними смолами, латексом, поліестером тощо. Покриття стінок виробок латексом, а потім – технічною сумішшю двох видів епоксидних смол на водяній основі знижує виділення більше ніж на 60%.

Для захисту органів дихання людини від радіоактивного пилу та інших продуктів розпаду (ДПР) радону в окремих випадках можуть бути застосовані індивідуальні засоби захисту. Це респіратори ЩБ «Пелюстка», які залежно від призначення та експлуатаційних характеристик поділяються на три типи: ІПБ-1 «Пелюстка-200», ШБ-1 «Пелюстка-40», ЩБ-1 «Пелюстка-5». Числа 200, 40, 5 відповідають максимальній можливості перевищення допустимих концентрацій високодисперсних аерозолів, при яких рекомендується застосовувати респіратори.

Освітлення підземних виробок. Добре освітлення робочого місця підвищує безпеку робіт, покращує умови росту продуктивності праці.

Ступінь освітленості залежить від потужності світлового потоку. Одиницею світлового потоку є люмен (лм), точне значення якого визначається за еталонними електричними лампами. За одиницю освітленості приймається люкс (лк). 1 лк відповідає густині світлового потоку, який утворюється розподіленням 1 лм на площі 1 м2:

 

де І – сила світла; R – відстань, що освітлюється від джерела світла. За правилами техніки безпеки освітленість у виробках повинна становити: у вибоях – 30 лк, на складах ВМ – 50, у розминках – 10, у насосних камерах – 10 лк. Гірничі виробки освітлюються стаціонарними та переносними джерелами світла (світильниками). При електричному стаціонарному освітленні правилами техніки безпеки допускається напруга 127 В. Відстань між стаціонарними світильниками 6 – 15 м.

Для стаціонарного освітлення застосовують електричні світильники: рудникові в нормальному виконанні РН – для виробок, безпечних щодо газу та пилу; рудникові підвищеної надійності РП – для виробок, небезпечних щодо газу та пилу; у вибухобезпечному виконанні ВЗ – для шахт, особливо небезпечних щодо газу, нафтовиділення та пилу.

Широко застосовуються також люмінесцентні світильники: нормальні РНЛ, вибухобезпечні РВЛА. Люмінесцентні лампи мають добру світловіддачу, тривалий строк служби (до 2500%), помірну яскравість, потребують менше електроенергії порівняно з лампами розжарювання.

Недоліками люмінесцентних ламп є складність і чутливість до коливання напруги в мережі. Люмінесцентні лампи випускаються потужністю від 15 до 40 Вт для напруги від 58 до 108 В.

 

Для освітлення прохідницьких вибоїв застосовуються також лампи низької напруги – 12 і 36 В, потужністю 11-50 Вт.

До переносних світильників належать: ацетиленові, бензинові й акумуляторні. Для шахт, небезпечних щодо газу й пилу, переносні світильники випускаються у спеціальному вибухонебезпечному виконанні.

Рис. 4. Полум'я запобіжного ліхтаря при вимірюванні процентного вмісту метану

Ацетиленові лампи зручні при проведенні геологорозвідувальних підземних виробок: прості за конструкцією й не потребують спеціального пристрою для їх заряджання. Паливом слугує ацетилен, який виділяється в результаті дії води на карбід кальцію.

Запобіжна шахтарська лампа використовується для визначення за висотою полум'я процентного вмісту метану (рис. 4) у рудниковому повітрі.

Для індивідуального освітлення найчастіше застосовують