Глобалізація економіки та її вплив на розвиток соціально-економічних процесів в Україні

Надзвичайно важко прогнозувати майбутнє і шляхи вирішення основних проблем, що стоять перед суспільством в цілому або будь-якою конкретною державою. Сьогодні, коли світове співтовариство перебуває на етапі глобалізації та процесів регіоналізації, що її супроводжують, ще складніше передбачити хід подій у майбутньому.

По мірі розвитку глобалізації практично в усіх країнах відбувалось помітне покращення умов життя. Проте, при цьому найбільш вражаючих успіхів досягли країни з розвинутою економікою і лише невелика кількість країн, що розвиваються.

Збільшення розриву між доходами в країнах з високим рівнем доходу та країнах з низьким рівнем доходу не може не викликати занепокоєння. Глибоку тривогу викликає й те, що значна кількість населення земної кулі за межею бідності. Проте, було би помилково поспішно робити з цього висновок, що причиною цього розриву є глобалізація чи, що нічого не можна зробити для виправлення такого становища. Навпаки, країни з низьким рівнем доходу не змогли інтегруватися в світову економіку так швидко, як і інші країни, частково через обрану ними політику та частково через фактори, які не піддаються контролю. Жодна країна, тим більше найбідніша, не може дозволити собі залишатись в ізоляції від світової економіки. Кожна країна повинна прагнути до скорочення бідності. Міжнародне співтовариство повинно намагатися допомогти (шляхом зміцнення міжнародної фінансової системи, за допомогою торгівлі та сприяння) найбіднішим країнам в їх зусиллях інтегруватися в світову економіку, досягненню більш швидких темпів зростання та скороченню бідності. Саме таким шляхом можна буде забезпечити доступ до блага глобалізації для всіх людей в усіх країнах.

З впевненістю можна сказати, що основні процеси, пов’язані з глобалізацією і про які йшла мова в моїй курсовій роботі, будуть продовжуватися і в найближчі десятиліття. Головними суб’єктами світової економіки ще в більшій мірі, ніж сьогодні, будуть транснаціональні корпорації. Їх склад, структура, співвідношення економічної могутності будуть безперервно змінюватись. Коло країн базування таких корпорацій буде, очевидно, розширятися, перш за все, за рахунок нових індустріальних країн першого, другого, а можливо і третього ешелону. Безперервно будуть відбуватися злиття та поглинання компаній різних країн, так що кількість двонаціональних корпорацій буде збільшуватись. В той же час не можна виключати і можливість розпаду транснаціональних конгломератів, які надзвичайно розрослися, виділення з їх складу більш компактних дієздатних структур.

Конкуренція залишиться міцною рухомою силою всього економічного розвитку, яка протистоїть застою, малорухомості. Велика потужність ТНК не призведе до придушення та усунення малого та середнього бізнесу – і те і інше буде співіснувати, доповнюючи одне одного. При цьому звичайний бізнес також буде втягуватись в міжнародну економіку – і через зв’язки з ТНК і самостійно.

Зростаюча глобалізація економічного життя на рівні ТНК все більше вимагатиме відповідної макроекономічної політики на державному та міжнародному рівні. Ця політика буде йти за двома напрямками: по-перше, шляхом подальшої регіоналізації світової економіки та, по-друге, шляхом розширення функцій та закріплення універсальних міжнародних організацій.

Найбільш життєздатні регіональні економічні угрупування будуть розширятися та поглиблюватись. Інші залишаться у вигляді розмитих та не дуже міцних утворень, а можливо й зовсім перестануть існувати.

Конкурентна боротьба між ТНК на світовій арені буде поєднуватись та переплітатися із суперництвом між регіональними об’єднаннями. Загальною тенденцією для найбільш успішних угрупувань стане поступове посилення їх наднаціонального характеру, розширення повноважень їх спільних міждержавних та наднаціональних органів.

Логіка життя в умовах глобалізації неминуче вимагатиме розширення та посилення міждержавного регулювання міжнародної економіки, узгодження правових норм, правил поведінки та, що особливо важливо, реального дотримання цих норм та правил.

Отже, адекватна реакція повинна полягати в тому, щоб і Україна і все світове співтовариство змогло адаптуватися до нових умов і скористатися шансами, які надає глобалізація. Тому необхідна нова стратегія, яка гарантувала б прибутки від розширення світового ринку для всіх країн.

 

 

1. Основи економічної теорії: Навч. посіб. / А. У. Уразов,. П. В. Маслак, І. В. Саух. – К. : МАУП, 2005. – 328 с.
2. Будаговська С. та ін. Мікроекономіка та макроекономіка. – К. : Основи, 1998. – С. 219-227.
3. Савченко А. Г. та ін. Макроекономіка. – К. : Либідь, 1999. – С. 10-23, 98-103.
4. Базілінська О. Я. Макроекономіка: Навч. посіб. – К. : Центр навчальної літератури, 2005. – С. 3-16.
5. Мельникова В. І., Клімова Н. І. Макроекономіка: Навч. посібник – К. : ВД «Професіонал», 2004. – С. 7- 23.
6. Круш П. В., Тульчинська С. О. Макроекономіка: Навчальний посібник. – Київ: Центр навчальної літератури, 2005. -С. 102-151.
7. Небава М. І. Теорія макроекономіки. Навчальний посібник. – Київ: ВД «Слово», 2003. – С 119-195.
8. Панчишин С. Макроекономіка: Навч. пос. – К. : Либідь, 2001. – С. 98-141, 241-296.
9. Базилевич В. Д., Базилевич К. С., Баластрик Л. О. Макроекономіка: Підручник / за редакцією В. Д. Базилевича. – 3-те вид., випр. – К. : Знання, 2006. – С. 15-53
10. Агапова Т. А., Середина С. Ф. Макрокономика. – М. : МГУ, изд-во „Дело и Сервис‖, 2000. – С. 121-129.
11. Основы экономической теории: Учебник / С. В. Мочерный, В. К. Симоненко, В. В. Секретарюк, А. А. Устенко;
12. Солонінко К. С. Макроекономіка: Навчальний посібник. – К. : ЦУЛ, 2002. – С. 192-217
13. Основи економічної теорії – Ажнюк М. О.
14. Гальчинський А. С. Основи економічної теорії / А. С. Гальчинський, П. С. Єщенко, Ю. 1. Палкін. – К. : Вища школа, 1995. – 471
15. Глобалізація і безпека розвитку / О. Г. Білорус (кер. авт. кол.). – К. : КНЕУ, 2001. -601 с.
16. Дзюбик С. Основи економічної теорії / С. Дзюбик, О. Ривак. – К. : Основи, 1994. – 336 с.
17. Державне регулювання економіки України: методологія, напрями, тенденції, проблеми / за ред. докт. екон. наук М. М. Якубовського. К. : НДЕІ Міністерства економіки України, 2005. – 410 с.
18. Економічна теорія: підручник / за ред. В. М. Тарасевича. – К. : Центр навчальної літератури, 2006. – 784 с.
19. Економічна теорія: Політекономія: підручник / за ред. В. Д. Базилеви-ча. – 7-ме вид. – К. : Знання-прес, 2008. – 719 с.
20. Єиденко П. С. Нова модель держави / П. С. Єщенко, Б. Є. Кваснюк, О. А. Бірюков. – Слов'янськ, 2002. – 144 с.
21. Україна на роздоріжжі. Уроки з міжнародного досвіду економічних реформ. – К. : Фенікс, 1998. – 478 с.
22. Глобалізація і безпека розвитку: Mоногрaфія І За ред.. Білоруса О. Г. – К. : КНЕУ, 2001. – 733 с.
23. Зазимко А. З. Політична економія: Навч. посібник. – К. : КНЕУ, 200б. – 358 с.
24. Економіка України та шляхи її реформування: матер. Всеукр. наради економістів, 14-15 вересня 1995 p. – К. : Генеза, 1996. – 323 с.
25. Міжнародна економіка: підручник / за ред. А. П. Румянцева. – 2-ге вид., випр. і допов. – К. : Знання, 2004. – 449 с.
26. Основи економічної теорії: політекономічний аспект: 2-ге вид. / за ред. Г. Н. Климка, В. П. Нестеренка. – К. : Вища школа, 1997. – 743 с.
27. Економічна теорія: Політекономія – Базилевич В. Д.
28. http: //pidruchniki. ws/1278021240010/politekonomiya/globalizatsiya_ekonomiki_zagalnotsivilizatsiyni_problemi_lyudstva#285