Графічні комп'ютерні програми GoLive та PREMIER

Premiere Pro призначений для ефективного монтажу, коректування, покращення кліпів, що робить цю програму повноцінним інструментом для завершаючого етапу створення відео.

У реальному світі ми представляємо час як безперервний перебіг подій.

Однак робота з відео вимагає точної синхронізації, таким чином, необхідно вимірювати час, використовуючи точні числа. Звичні значення часу – годинники, хвилини й секунди недостатньо точні для редагування відео, тому що навіть протягом однієї секунди можуть відбуватися події.

 

 

В Premiere Pro можливо визначаєте розмір кадру для відтворення відео з вікна Timeline (Монтажний стіл) і, якщо необхідно, для експортування відео

у файл. Розмір кадру виражається в горизонтальному й вертикальному розмірах у пікселях, наприклад, 640x480 пікселів. При редагуванні цифрового відео розмір кадру називають також дозволом (Resolution).

Взагалі, більший дозвіл зберігає в зображенні більше деталей, але необхідно більше оперативної пам'яті й простору на жорсткому диску для редагування. У міру збільшення розмірів кадру ви збільшуєте число пікселів, які Premiere Pro повинен обробляти й запам'ятовувати для кожного кадру, при цьому важливо знати, який дозвіл потрібно для формату фінального відео.

Наприклад, формат 720x480 пікселів (стандарт DV – цифрового відео) кадру стандарту NTSC містить 345 600 пікселов, у той час як зображення формату 720x576 стандарту PAL містить 414 720 пікселів. Якщо визначено занадто низький дозвіл, зображення буде виглядати грубим і крапковим, установка ж занадто високого дозволу приводить до використання більшого, чим необхідно, об'єму пам'яті. При зміні розміру кадру зберігайте його пропорції для правильного й точного відображення відео кліпу [9, 65].

 

 

Розмір кадру може бути оманним при підготовці відео для телебачення.

Більшість телевізорів стандарту NTSC збільшує зображення. Однак це приводить до виходу зовнішніх країв зображення за межі екрана. Цей процес називається забігом розгорнення (Overscan). Тому що величина забігу непостійна для різних телевізійних стандартів, ви необхідно поміщати дію й титри усередині двох безпечних зон – зони, безпечної для дій, і зони, безпечної для титрів.

Безпечної для дій зоною є область, приблизно на 10% менша дійсного розміру кадру. Безпечної для титрів зоною є проласть, приблизно на 20% менша дійсного розміру кадру. При зберіганні всіх важливих дій у межах зони, безпечної для дій, і розміщення всього тексту й важливих графічних елементів усередині зони, безпечної для титрів, можна бути впевненим, що всі критичні елементи відео будуть повністю відображатися. Також можливо уникнути перекручування тексту й графіки, що іноді виникає по краях багатьох телевізійних моніторів.

 

 

Біт (розряд) є основною одиницею зберігання інформації на комп’ютері. Чим більша кількість бітів використається для опису чого-небудь, тим більше детальним буде цей опис. Глибина кольорів (Bit depth) указує кількість розрядів, використовуваних для опису кольорів одного пікселя. Чим більше глибина кольорів, тим більше квітів може містити зображення, що дозволяє найбільше точно відтворювати кольори й досягти найкращої якості зображення. Приміром, зображення, що має 8 біт на пікселів (8-бітні кольори) може відображати 256 квітів, а 24-бітне зображення може відображати приблизно 16 мільйонів квітів [8, 67].

Програма Adobe Premiere Pro може обробляти захоплене й збережене відео з будь-якою глибиною кольорів, але усередині програми кліпи перетворяться у колірний формат YUV, що використається в телемовленні. У форматі YUV високоякісне відео зберігається за допомогою лише 16 біт на піксель. (У колірному просторі RGB для опису кожного пікселя потрібно 24 біта).

Це дозволяє забезпечувати більш високу якість й одночасно зберігати високі швидкості обробки.

Колірний простір YUV було розроблено на початку 50-х років у якості методу додавання кольори в телевіщальний сигнал. Одночасно із цим збереглася зворотна сумісність із чорно-білими телевізорами, і обмежелась смуга пропущення сигналу. У системі YUV три колірних компоненти RGB перетворяться математично в сигнал яскравості (тобто білий і чорний) плюс два колірних сигналу. Через застосовуваний спосіб перетворення загальну кількість даних повного сигналу значно зменшується без втрати якості.

Щоб одержати зображення з максимально можливою якістю, необхідно дотримуватися наступних правил:

- Зберігайте RGB кліпи-джерела й статичні зображення у форматі 24 біт на пікселі (хоча можна використати кліпи й з більше низькими значеннями глибини кольорів).

- Якщо кліп містить маску альфа-каналу, збережете кліп у вихідному положенні з використанням 32 біт на пікселі (у форматі, називаному також 24-бітним з 8-бітним альфа-каналом, (Millions of colors)). Приміром, фільми формату QuickTime можуть містити до 24 біт на кольори з 8-бітним альфа-каналом, залежно від використовуваного формату.

Всередині Premiere кліпи завжди обробляються з використанням 24 біт на пікселі, незалежно від вихідного значення глибини кольори кожного із кліпів. Це допомогає зберегти якість зображення при застосуванні ефектів або накладення кліпів.

При підготовці відеостандарту NTSC ви повинні пам'ятати,