Гроші та кредит

б) з обсягу готівки і депозитів;

в) із суми готівки в обігу, готівки в сейфах і резервів комерційних банків, що є на рахунку в ЦБ.

 

Грошова система – це встановлена державою форма організації грошового обігу в країні. Основними елементами грошової системи є:

• грошова одиниця (встановлений у законодавчому порядку грошовий знак; служить для вимірювання цін товарів та послуг) ;
• Маштаб_Цін_ (законодавча фіксація вагової кількості монетарного металу (золота чи срібла), що закріплюється державою за певною грошовою одиницею) ;
• емісійна система (установи, що випускають гроші і цінні папери та визначають порядок емісії);
• форми грошей (матеріалізована в певному типі загального еквівалента вартість, яка забезпечує стабільність обігу товарів і є стабільним платіжним засобом у готівковому обігу. До основних форм грошей належать банківські білети, казначейські білети та розмінні монети. Суттєвою відмінністю видів грошових знаків є механізм їх емісії) ;
• валютний курс (співвідношення між грошовими одиницями різних країн, яке використовується для обміну валют під час здійснення валютних та інших економічних операцій. Виступає як ціна валюти однієї країни, виражена у валюті іншої країни) ;
• регламентація готівкового та безготівкового обігу (містить визначення сфер готівкових та безготівкових розрахунків і режиму використання грошей на рахунках, форми розрахунків, порядок платежів тощо).

Тип грошової системи визначається змістом її елементів та їх взаємодією, які обумовлюють тенденції розвитку та закономірності функціонування грошової системи.. Типи грошових систем класифікуються:

1) як елемент господарського механізму:

• грошова система ринкового зразка (при цьому регулювання грошового обігу проводиться через використання економічних методів впливу на обсяг, динаміку і структуру грошової маси) ;
• грошова система неринкового зразка (характеризується наявністю обмежень функціонування грошей (талони, картки). Регулювання грошового обігу здійснюється адміністративними методами (розмежування сфер готівкового і безготівкового грошового обігу, заборона певних грошових операцій, проведення контролю за грошовими операціями суб'єктами економічних відносин, лімітування кредитів та ін.) ;

2) відповідно до механізму регулювання валютних відносим:

• грошова система відкритого типу (відсутні обмеження на проведення валютних операцій юридичними та фізичними особами. Національна економіка органічно включена у світову) ;
• грошова система закритого типу (передбачає використання валютних обмежень. Національна грошова система ізольована від світової).

3) відповідно до загальних законів функціонування грошей:

• саморегулююча грошова система (характерна дія механізму стихійного регулювання грошового обігу. Саморегульованими були системи металевого обігу) ;
• регульована грошова система (порядок регулювання грошового обігу є окремим елементом грошової системи).

Еволюція грошових систем характеризується виникненням і розвитком таких систем, як: металевого, паперово-грошового та кредитного обігу.

Історично система металевого обігу реалізувалась у формі біметалізму та монометалізму. При біметалізмі роль загального еквівалента законодавчо закріплялася за двома металами – золотом і сріблом. Відповідно до принципів регулювання співвідношення між золотими і срібними монетами виділяються три різновиди біметалізму:

• система паралельної валюти, за якої співвідношення між золотими і срібними монетами встановлюється стихійно на ринковій основі;
• система подвійної валюти, коли таке співвідношення визначається державою;
• система «кульгаючої» валюти, за якої один із видів монет карбується у закритому порядку.

Монометалізм – це грошова система, за якої тільки один вид металу виконує роль грошей. Різновидами монометалізму є:

• золотомонетний стандарт (передбачав безпосередній обіг золотих монет, а також вільний обмін грошових знаків (банкнот) на золото) ;
• золотозлитковий стандарт (згідно з яким монети в обіг не випускались, але забезпечувався обмін банкнот на стандартні золоті злитки) ;
• золотодевізний стандарт (за якого національні грошові одиниці обміню валися на іноземну валюту (девізи), розмінну на золото).

Отже, система металевого обігу – це обіг металевих грошових знаків (монет).

Для системи паперово-грошового обігу характерна бюджетна емісія, яка може виступати у двох формах: 1) випуск казначейських білетів; 2) покриття бюджетного дефіциту за рахунок кредитної емісії. Регулювання грошового обігу проводиться здійсненням заходів, спрямованих на оздоровлення фінансів та збалансування бюджету.

Система кредитного обігу- це випуск і рух грошових знаків, що виникають на основі кредиту. Органом регулювання грошового обігу є банківська система.

Регулювання грошового обігу- сукупність заходів, які проводяться в галузі грошового обігу з метою забезпечення його сталості, стримування інфляції, гнучкого забезпечення грошима потреб сфери обігу; є складовою частиною грошово-кредитної політики держави.

Визначальна роль у здійсненні всього комплексу заходів держави у сфері грошового обігу та кредитних відносин належить її центральному банку.

Вплив на основні параметри грошового обігу здійснюється через такі інструменти:

1. прямі (механізми готівкової емісії; встановлення межі кредиту центрального банку, що надається урядові та банківським установам; пряме регулювання позикових операцій банків, визначення маржі, межі на вартість кредитних ресурсів, що виділяються згідно з пріоритетами макроекономічної політики для фінансування окремих галузей економіки, обмеження споживчого кредиту) ;
2. опосередковані (здійснення операцій на відкритому ринку; регулювання норм банківських резервів; регулювання облікової ставки відсотка на позики, що надаються центральним банком).

Операції на відкритому ринку- гнучкий валютно-платіжний інструмент, який виявляється у продажу чи купівлі центральним банком цінних паперів на відкритому ринку в