Характеристика туристичного адресату світу

У 1963 році в Непалі офіційно скасували закон, який забороняє міжкастові шлюби. Однак жителі країни і сьогодні в переважній більшості випадків виходять заміж або одружуються на представниках своєї касти. Якщо ж жінка-вайшьи, наприклад, вийде заміж за шудра, то вона і сама автоматично перейде в нижчу касту - такий варіант потенційну наречену навряд чи влаштує.

 

 

З огляду на сучасний стан розвитку галузей господарства Непалу, економічної спеціалізації країни, рівня ВВП та низки економічних показників, можна зробити такі висновки. По-перше – визначаючись високогірним розташуванням країни, господарсво у більшості спрямоване на поодиноке рослинництво та скромні видобутки дорогоцінноо каміння. По-друге, історичні умови формування держави, її організації, управління, тощо були і є спрямовані на розвиток туристичної галузі, яка є провідною у всьому господарстві країни. Так, найбідніше населення змушене підробляти, а інколи і робити професією життя роботу портера, жебрака, продавця сувенірів. Забезпеченого населення мало, але молоде покоління має змогу навчатися у вишах Європи, Азіїї, Америки за рахунок специфіки життя. Не потребуючи першокласних умов існування, непальці за 10-15 років можуть назбирати коштів для навчання власних дітей. 

На мою думку, основними перспективами розвитку, так само як і її ретроспективами має залишатися туризм. Адже, усе, що має ця невеличка держава сприяє трозвитку туристичної галузі. Надзвичайної краси краєвиди, екстремальні мандрівки, непролазні маршрути, тощо. Це все приваблює вибагливого туриста, який прагне пізнати нове. У суміші з яскравою та самобутньою культурою країни туризм стане основою економічного піднесення. 

 

 

 

Для країн з низькою забезпеченістю природними багатствами, наприклад Непалу, міжнародний туризм - єдиний спосіб розвитку національної економіки. 

Виділяють п'ять основних напрямків в туризмі, сприяють викоріненню злиднів: 

1) розширення зв'язків між закордонними ініціативними і місцевими туроператорами, постачальниками туристських послуг; 

2) підтримка малих підприємств втурбізнесе і гостинність; 

3) створення нових робочих місць шляхом розвитку туріндустрії в бідних районах; 

4) ослаблення конкуренції в боротьбі за природні ресурси між місцевими жителями і галузями промисловості; 

5) зусилля по поліпшенню соціальної та культурної обстановки 

Можливості екологічного та пригодницького туризму в викоріненні злиднів в гірських районах розглянемо на прикладі реалізації програми РРТ в одному з відсталих районів Непалу - Хумми. 

Хумми - другий за величиною округ Непалу. Він розташований на висотах від 1500 до 7300 м на заході країни і межує з Тибетом. 

Адміністративний центр району - ніс. Сімікот знаходиться на висоті 2950 м. Найближча до нього непальська автомобільна дорога, знаходиться «всього» в К) днями пішого переходу, а найближча китайська автомобільна дорога - в 7 днях ходьби. Округ «знаменитий» своїми непрохідними і небезпечними стежками. 

В останні роки в окрузі було зареєстровано декілька епідемій, спостерігається також жорсткий дефіцит продовольства. Тільки 1% території округу придатний для сільського господарства. Більше половини земель розташовані на схилах крутизною понад 30 °. На півночі району понад 5 місяців на рік стоять суворі морози. З усіх округів Непалу тут жінки мають найменшими правами. Урядовців відправляють сюди служити в покарання за серйозні провини. 

В соціально-культурному житті населення домінують дві спільноти: тибетські буддисти і індуїстські касти, що відносяться, як правило, до нижчих каст. Перші проживають переважно на півночі, на кордоні з Тибетом. Ці місця найбільш часто відвідуються туристами. 

Загальна чисельність населення в окрузі - 50212 чол. В перспективних для туризму районах (Сімікот, Дандапхайя, Кхалга-гаун) проживають близько 7 тис. чол. Майже все населення округу живе за межею бідності.

 

 

Уряд Непалу оголосив 2011 рік роком туризму в надії залучити протягом цього року в державу один мільйон туристів. Туристична індустрія розглядається керівництвом країни як спосіб скорочення масштабів убогості і досягнення більшої соціальної рівності населенія.Транспортная інфраструктура Непалу представлена дорогами, прокладеними в районах з розвиненим туризмом, а тут такі райони розташовані якраз біля конгломератів. Ціни на туристичні послуги в цій державі значно нижче ніж у всіх інших країнах. В більшості районів, розташованих в горах, інфраструктура не розвинена, основна частина населення живе тут дуже бідно, рівень життя в країні один з найнижчих у світі. У Непалі дуже розвинена готельна інфраструктура. У Непалі є готелі різних категорій - від міжнародних п'ятизіркових готелів до бюджетних. Для отримання якісного сервісу та обслуговування рекомендується користуватися послугами готелів, зарегестрірованних державою. Готелі від 2 * до 5 *, зірки виправдовують якість обслуговування, дуже багато приміщень здається бунгального типу. Туристи, які легко відносяться до спартанських умов, можуть зняти койку в кімнаті на 8 осіб за більш ніж символічну ціну в $ 2 або цілком пристойний економ-номер за $ 20. На деяких трекингових маршрутах в районі Евересту, Аннапурни і Лантанг розміщені лоджи - маленькі скромні готелі. У Національному парку Читван і поряд з ним розташовано чимало мальовничих готельних комплексів, які з котеджів. Більшість готелів пропонують сніданок.