Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Іммобілізовані ферменти

Предмет: 
Хімія
Тип роботи: 
Реферат
К-сть сторінок: 
16
Мова: 
Українська
Оцінка: 

цих ферментів була істотно нижча, ніж у їх природних «родичів», яких природа відбирала мільйони років [14].

Дослідники з Ізраїлю змоделювали еволюцію ферменту in vitro. Вони випадковим чином вносили в послідовності ферментів зміни, після чого аналізували активність одержаних мутантів. Після семи циклів внесення мутацій активність ферменту збільшилася в 200 разів в порівнянні з початковим варіантом, розробленим на основі комп'ютерної моделі. Швидкість реакції у присутності нового фермента зростала на шість порядків. Внесені мутації трохи змінювали структуру активного центру ферментів, що оптимізувало протікання безпосередньо реакції відщеплення, або змінювали гнучкість всього ланцюга, що сприяло прискоренню звільнення продукту реакції. Розроблений ученими алгоритм дозволяє створювати ферменти, що каталізують необхідні реакції, і збільшувати їх активність до рівня природних аналогів. Крім того, отримані результати допоможуть краще зрозуміти принципи роботи ферментів [35, 37].
 
Висновки
 
Дослідження ферментів почалось у 19 столітті. Пізніше було введено термін «ензим» вченим В. Кюне. Ферменти за хімічною природою є білками. Ферменти є каталізаторами усіх хімічних реакцій в рослинній клітині. Ферменти широко використовуються і в народному господарстві – харчовій, текстильній промисловості, у фармакології. Одна з найбільш характерних властивостей ферментів – це їх специфічність, в міру якої кожен фермент діє тільки на одну речовину або дуже невелику кількість споріднених речовин. Специфічність дії ферментів – найважливіше біологічне явище, без якого неможливий впорядкований обмін у живій природі, відповідно і саме життя.
Сьогодні наука стрімко розвивається. Вчені виявляють нові ферменти, які досі були невідомі. Для того, щоб не розгубитися у великій кількості назв ферментів, потрібно знати принципи їх класифікації. У рефераті подано сучасну систему класифікації ферментів. Усі ферменти поділяють на шість головних класів.
Рослинна клітина багата на ферменти. Вони локалізовані в органелах рослинної клітини і каталізують життєво важливі процеси. Проте вчені пішли далі і створили штучні ферменти, які каталізують реакції, для яких в природі не існує каталізаторів[36]
 
Список використаних джерел
 
1. Биологический энциклопедический словарь / [гл. ред. М. С. Гиляров]. -М. : Советская энциклопедия, 1986. -831 с.
2. От Гераклита до Дарвина. Очерки по истории биологии / [под ред. И. М. Полякова]. -М. : Государственное учебно-педагогическое издательство министерства просвещенияРСФСР, 1960, Т. 1. -480 с.
4. Блюгер А. Ф «Ферменти в медицині, харчовій промисловості і сільському господарстві». Київ, 1968р. – 252c.
5. От Гераклита до Дарвина. Очерки по истории биологии / [под ред. И. М. Полякова]. -М. : Государственное учебно-педагогическое издательство министерства просвещения РСФСР, 1960, Т. 1. -480 с
7. Грачева И. М., Кривова А. Ю. Технология ферментных препаратов. – 3-е изд., перераб. и доп. М. : Изд-во “Элевар” 2000. 512с. ил.
8. Галич И. П. Амилазы микроорганизмов. – Киев: Наук. думка, 1987. – 192с.
9. Биотехнология / Т. Г. Волова. – Новосибирск: Изд-во Сибирского отделения Российской Академии наук, 1999. – 252 с.
10. Гудвин Т., Мерсер Э. Введение в биохимию растений, т. 1. – М. : Мир, 1986. – С. 387
11. Диксон М., Уэбб Э. Ферменты, т. 1. – М. : Мир, 1982. – С. 331-333, 292-294
12. Мосс Ф. Ферменты. – М. : Мир, 1970. – С. 10-13, 57-62.
13. В. Л Яровенко, В. А Марчиненко, В. А Смирнов и др. Под редакцией проф. В. Л Яровенко. Технология спирта. – М. : Колос “Колос-Пресс”, 2002.
14. Жеребцов Н. А. Амилолитические ферменты в пищевой промышленности.
16. Кочетов Г. А. Практическое руководство по энзимологии. – М., 1989
17. Клесов А. А. Инженерная энзимология и проблемы биотехнологического производства // Антибиотики и медицинская биотехнология. – 1986. -№ 2. -C. 89-93.
18. Клесов А. А. Инженерная энзимология на промышленном уровне // Итоги науки и техники. Биотехнология. – 1989. – 18. -С. 184-191.
19. Применение ферментов в медицине: Тез. докл. республ. науч. конф. -Симферополь, 1987. – 152 с.
20. Лукашева Е. В., Трешалина Е. М., Березов Т. Т. Перспективы использования ферментов в терапии // Матер. конгресса “Биотехнология: состояние и перспективы”. -М., 2005. – 166 с.
21. Назаров Н. М., Доронина Н. В., Троценко Ю. А. и др. Биотрансформация органических веществ ассоциативной бактериальной культурой // Авиокосм. и экол. медицина. – 2004. -№ 5. -С. 42-46.
22. Пирог Т. П., Шевчук Т. А., Волошина И. В., Грегирчак Н. Н. Использование иммобилизованных на керамзите клеток нефтеокисляющих микроорганизмов для очистки воды от нефти // Прикл. биохимия и микробиология. – 2005. – 41, № 1. -С. 58-63.
23. Рахимов М. М. Из опыта применения иммобилизованных ферментов в пищевой промышленности // Тез. докл. ВНИТИ антибиотиков и ферментов медицинского назначения “Получение и применение иммобилизованных ферментов в научных исследованиях, промышленности”. – Л., 1980. -С. 132.
24. Коваленко Г. А., Перминова Л. В., Терентьева Т. Г. и др. Получение и адсорбция на неорганических носителях интактных клеток Arthrobacter sp. – продуцента глюкозоизомеразы // Междунар. научн. конф. “Современное состояние и перспективы развития микробиологии и биотехнологии”. -Минск-Раков, 2006. -С. 385-388.
25. Ткачук В. А. Клиническая биохимия. -М. : ГЭОТАР-МЕД, 2002. - С. 59-81.
26. Лаврешин П. М., Гобеджишвили В. К., Хутов А. Б. и др. Прогнозирование избыточного рубцеобразования в хирургии // Хирургия. – 2007. – 8, № 5. -С. 38-42.
27. Торчилин В. П., Максименко А. В., Тищенко Е. Г. и др. Лекарственные препараты иммобилизованных ферментов с повышенным сродством к месту действия // Антибиотики и мед. биотехнология. – 1986. -№ 2. -С. 122-127.
28. Валуев И. Л., Валуев Л. И., Платэ Н. А. Новые возможности метода биоспецифической хроматографии // Прикл. биохимия и микробиология. – 2003 – 39, № 4. -С. 478-482.
29. Panarin E. Drugs based on polydisperse polymer systems // Biotechnology: state and perspective of development. -M., 2005. – P. 49-52.
30. Патент 2260046, Россия. МПК С 12 Т 11/08. Клеточный микрочип и его применение в способе исследования живых клеток / А. Д. Мирзабеков, Т. В. Наседкина, Д. О. Фесенко. -Опубл. 10. 09. 05, Бюл. № 25.
31. Патент 6984397, США. МПК А 61 К 9/127. Liposome preparation / Jiro F., Hajime K., Akihiro K., Kazumi O. : Fujisawa Pharmaceutical Co. -№ 10/636731; Заявл. 08. 09. 03; Опубл. 10. 01. 06; НПК 424/450. – 3 с
32. Патент 6855277, США. МПК В 01 J 13/02. Method and apparatus for liposome production / Baker M., Heriot W. : Optime Therapeutics. Inc. -№ 10/298143: Заявл. 15. 11. 02; Опубл. 15. 02. 05; НПК 264/43. – 2 с
33. Патент 2260046, Россия. МПК С 12 Т 11/08. Клеточный микрочип и его применение в способе исследования живых клеток / А. Д. Мирзабеков, Т. В. Наседкина, Д. О. Фесенко. -Опубл. 10. 09. 05, Бюл. № 25.
34. Эллиот В., Эллиот Д. Биохимия и молекулярная биология / Пер. с англ. -М. : НИИ Биомедицинской химии РАМН, 2000. -С. 281-291
35. Мусієнко М. М. Фізіологія рослин. – К. : Вища школа, 1995. – С. 33-34, 186-187
Фото Капча