Імунобіологічні аспекти післяродового гнійно-катарального ендометриту у корів

ЛЬВІВСЬКА ДЕРЖАВНА АКАДЕМІЯ ВЕТЕРИНАРНОЇ МЕДИЦИНИ

імені С. З. ҐЖИЦЬКОГО

 

ЖЕЛАВСЬКИЙ МИКОЛА МИКОЛАЙОВИЧ

 

УДК: 619: 618. 7 0. 85. 0. 37

 

 

16. 00. 07  ветеринарне акушерство

 

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук

 

Львів ― 2002

 

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Подільській державній аграрно-технічній академії Міністерства аграрної політики України.

Науковий керівник: ― доктор біологічних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України, член-кореспондент УААН Яблонський Валентин Андрійович, Національний аграрний університет, професор кафедри акушерства, гінекології та біотехніки відтворення тварин.

Офіційні опоненти: ― доктор ветеринарних наук, професор Завірюха Володимир Іванович, Львівська державна академія ветеринарної медицини імені С. З. Ґжицького, професор кафедри хірургії; ― кандидат ветеринарних наук Каплінський Василь Васильович, Інститут біології тварин УААН, заступник директора з питань координації та апробації наукових розробок.

Провідна установа: ― Державний агроекологічний університет (м. Житомир) Міністерства аграрної політики України, кафедра акушерства, терапії і хірургії.

Захист відбудеться 21. 11. 2002 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 35. 826. 01 у Львівській державній академії ветеринарної медицини імені С. З. Ґжицького за адресою: 79010, м. Львів ― 10, вул. Пекарська, 50, аудиторія №1.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Львівської державної академії ветеринарної медицини імені С. З. Ґжицького за адресою: 79010, м. Львів ― 10, вул. Пекарська, 50.

Автореферат розісланий 11. 10. 2002 р.

 

Актуальність теми. Молочне скотарство є основою тваринництва і тому питання відтворення стада та підвищення його продуктивності є одним з найпріоритетніших у реформуванні агропромислового комплексу.

Здатність до відтворення є однією із фізіологічних функцій ссавців, що на різних етапах онтогенезу, починаючи з гаметогенезу, запліднення, внутрішньоутробного розвитку, родів, постнатального розвитку, статевого дозрівання і впродовж усього репродуктивного життя тварини знаходиться під постійним впливом факторів внутрішнього та зовнішнього середовища. Порушення цього складного фізіологічного взаємозв’язку призводять до виникнення патологічних станів у репродуктивній системі та неплідності тварин.

Проблемам відтворення тварин присвячено чимало робіт вітчизняних та зарубіжних учених, проте неплідність самок ще й досі залишається актуальною проблемою у ветеринарній медицині.

Однією із найрозповсюдженіших форм неплідності в молочному скотарстві є симптоматична (Д. Д. Логвинов, 1975; Г. В. Звєрєва, С. П. Хомин, 1976, 2001; В. А. Яблонський, 1989, 2000; В. П. Гончаров, В. А. Карпов, 1991; В. М. Косенко 1995; В. Й. Любецький, 1997). За даними Г. В. Звєрєвої з співавторами (1988, 2000, 2001) септичні ускладнення післяродового періоду є досить поширеною причиною неплідності. Вони уражають від 10 до 72% усього молочного стада і найчастіше реєструються у формі гострого ендометриту.

Протягом останніх десятиріч було розроблено і впроваджено у виробництво низку методів лікування корів, хворих на післяродовий ендометрит, які в основному базуються на застосуванні різних антибактерійних засобів. Враховуючи складний патогенез запальних процесів і значні розлади як місцевого, так і загального обміну речовин, нейро-ендокринної регуляції, пригнічення системи імунного захисту організму, актуальним є їх глибше вивчення і розробка таких методів лікування, які б поряд із відновленням репродуктивної функції, забезпечували імунореабілітацію хворого організму.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема роботи тісно пов'язана з державною програмою наукових досліджень у галузі ветеринарної медицини: «Становлення та формування неспецифічного імунітету у великої рогатої худоби по періодах відтворної функції, його змін під впливом факторів середовища, в тому числі екологічних факторів» (Держреєстрація № 0197 UО 13621). Напрямки експериментальних досліджень дисертації були складовою частиною тематичного плану.

Подільської державної аграрно-технічної академії «Вдосконалення біотехнологічних методів прискореного розмноження тварин, стимуляції їх відтворної функції, оцінки та корекції імунного статусу та запровадження їх у виробництво» (Держреєстрація № 0196 UО 16335).

Мета і завдання досліджень. Метою дослідження було вивчення імунобіологічних аспектів розвитку та перебігу післяродового гнійно-катарального ендометриту у корів та його динаміки під впливом застосованого лікування.

Для досягнення і реалізації мети нами були поставлені до вирішення наступні завдання:

• вивчити показники неспецифічної резистентності, клітинного та гуморального імунітету у корів з фізіологічним перебігом післяродового періоду та при післяродовому гнійно-катаральному ендометриті;

• вивчити чутливість мікрофлори, виділеної з геніталій корів, хворих на післяродовий ендометрит (у господарствах регіону), до застосовуваних сучасних антибактерійних засобів;

• вивчити вплив окремих біологічно активних та антибактерійних препаратів на деякі показники імунного захисту корів у дослідах in vitro та in vivo;

• провести порівняльну оцінку окремих методів лікування корів, хворих на післяродовий ендометрит, на основі чого розробити ефективні методи комплексної терапії даної патології.

Об’єктом дослідження була імунобіологічна реактивність корів симентальської породи з фізіологічним і патологічним перебігом післяродового періоду, фізіологічний стан геніталій та репродуктивна функція корів-породіль.

Предметом дослідження було вдосконалення існуючих і розробка нових методів етіотропної та патогенетичної терапії корів, хворих на післяродовий гнійно-катаральний ендометрит.

Методи дослідження. У експериментальній частині дисертаційної роботи було використано клінічні, гематологічні, цитохімічні, імунологічні, мікробіологічні та біометричні методи дослідження.

Наукова новизна одержаних результатів. У роботі вперше проведено комплексні дослідження