Предмет:
Тип роботи:
Реферат
К-сть сторінок:
22
Мова:
Українська
розвитку пам’яті, необхідність комплексного і спеціалізованого удосконалювання пам’яті, взаємозв’язок у розвитку пам’яті й інтелекту людини.
До засобів поліпшення запам’ятовування, підвищення якості збереження матеріалу в пам’яті людини та удосконалення процесу відтворення матеріалу можна віднести: розподіл матеріалу за смисловим навантаженням, структурування матеріалу за значенням та часом використання, знаходження асоціацій і стимулювання позитивним підкріпленням. Серед традиційних запитів – запити на підвищення продуктивності зорової і слухової пам’яті. Є багато практичних розробок та тренінгів, спрямованих саме на розвиток окремих видів пам’яті. Однак при цьому обов’язковою умовою є повноцінність функціонування аналізаторів. [2, c. 49]
3. Досить актуальними залишаються проблеми розвитку комунікативних здібностей. Ознаки, за якими можна судити про наявність у клієнта комунікативних проблем: неадекватне або несвоєчасне реагування на звернення, почуття зніяковілості, неуважне реагування на вербальні стимули, недиференційованість невербальних стимулів, невміння використовувати наявні знання, недорозвиненість почуття гумору тощо.
Варто відзначити важливість розвитку спостережливості для поліпшення комунікативних здібностей. Корисною є зміна об’єктів і ситуацій спілкування, передбачення результату спілкування з конкретною людиною. В ході консультативної бесіди необхідно добиватися усвідомлення клієнтом причин зміни в його настрої після спілкування з певними людьми в конкретних ситуаціях. Можна запропонувати зробити деякі кроки з нормалізації реакції клієнта на дії окремих людей у спілкуванні з ним.
Деяким клієнтам інколи просто не вистачає ініціативи в спілкуванні з людьми для налагодження контакту. Іншим рекомендується стати більш уважним, доброзичливим слухачем. Клієнти часто запитують, як викликати симпатію з боку інших людей. Для початку варто проаналізувати можливі причини антипатії або ворожості, котрі клієнт може викликати до себе з боку інших людей, а вже потім віднайти найбільш оптимальні для себе способи усунення цих причин.
4. Особливості консультування щодо поліпшення організаторських здібностей клієнта. Перш за все, потрібно з’ясувати, чи усвідомлює клієнт, які знання й уміння повинен мати гарний організатор. Початковий етап роботи з клієнтом з удосконалювання його організаторських здібностей може стосуватись складання індивідуальної програми щодо корекції та розвитку окремих рис характеру, складання самоописів та передбачення перспективних напрямів самовиховання. [2, c. 53]
Розвиток спеціальних здібностей передбачає наявність необхідних умов. Зокрема, розвиток математичних здібностей передбачає формування цілого ряду спеціальних умінь, що входять у структуру математичних здібностей, послідовність практичних дій, розвиток формальної логіки.
Важливо спільно виробити практичні рекомендації щодо роботи з дітьми, зокрема дошкільного віку, коли особистість переживає цілий ряд сенситивних періодів, сприятливих для актуалізації психічних якостей і процесів. Дії консультанта мають бути спрямовані на прискорене оволодіння суб’єктом новими знаннями, уміннями і навичками, необхідними для оптимізації прояву тих чи інших спеціальних здібностей.
Варто відзначити важливість виявлення прагнення людини до досягнення визначених цілей. Дефіцит останнього часто є причиною сповільненого розвитку здібностей особистості, навіть за наявності необхідних біологічних задатків та сприятливих психосоціальних обставин.
4. Консультування з проблем шкільної адаптації та успішності
Більшість дітей з великим бажанням і зацікавленістю йде до школи. Діти готові добре вчитись, приносити хороші оцінки, отримувати задоволення від перебування в групі ровесників, із задоволенням слухають вчителя. Чому діти з часом втрачають інтерес і до школи, і до навчання? Такі запитання хвилюють як батьків, так і педагогів, бо не секрет, що дитина, яка хоче навчатися, досягає більших успіхів.
Одна з основних причин шкільної неуспішності – низький рівень психічної адаптованості дитини до нових умов, до шкільних правил, до вимог учителя, загалом, до нової соціальної ситуації.
Природа шкільної неуспішності і дезадаптації може бути представлена різноманітними факторами: [12, c. 68]
недоліками у підготовці дитини до школи (І. Дубровіна, 1975, К. Кравцова, 1981, І. Булах, 1998 та ін.) ;
соматичною ослабленістю дитини (Н. Попова, 1983, В. Соок, 1985) ;
порушеннями у формуванні рухових та окремих психічних функцій (М. Озерецький, 1928, Н. Лебедєва, 1977, Й. Шванцара, 1978, Я. Стреляу, 1982) ;
емоційними розладами (Л. Славіна, 1966, О. Захаров, 1982, М. Тихонова, 2002).
великими перевантаженнями, що викликають розгальмованість та зниження дисципліни (Н. Лебедєва, 1977).
Не викликає сумніву, що одна з глибоких причин неуспішності і шкільної дезадаптованості – це відставання в інтелектуальному розвитку, несформованість в учня мислительних операцій.
Під час організації консультативного процесу необхідно враховувати тип нервової системи дитини, наявність нейродинамічних порушень, невротичних симптомів. Так, для легко збудливих дітей типовими є розлади уваги, порушення цілеспрямованої діяльності, що серйозно заважає засвоєнню навчального матеріалу; інша форма психофізіологічних розладів пов’язана з помітним зниженням активності, працездатності та загальною психічною загальмованістю.
Очевидно, такі діти не встигають вчасно виконувати завдання в групі, хвилюються під час контрольних, переживають труднощі під час опитування. У них поступово може сформуватись комплекс неповноцінності, занижена самооцінка та низький рівень домагань.
Причинами значних труднощів у навчанні дітей можуть виступати нейродинамічні порушення, які виступають у формі емоційної нестабільності, поганого самопочуття, зниження настрою, бурхливого реагування на ситуацію неуспіху. Все це знижує рівень успішності навіть за наявних високих показників інтелектуального розвитку. Психологічні труднощі дезадаптаційного характеру виступають як похідні (вторинні), тобто формуються як наслідок психофізичних порушень, соціально-психологічних конфліктів, неадекватного оцінювання, неправильної інтерпретації індивідуального психологічного розвитку дитини тощо. [12, c. 69]
У процесі індивідуального психологічного консультування необхідно визначити основні причини низької навчальної адаптації учнів,