Інформаційні стратегії впливу американської преси на соціально-політичний процес в Україні

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що отримані висновки та узагальнення можуть бути використані:

органами державної влади до та під час здійснення на різних рівнях двосторонніх українсько-американських контактів. Особливий інтерес основні положення дослідження можуть становити для Міністерства закордонних справ України, у роботі відповідних підрозділів якого можуть використовуватися висновки і рекомендації;

недержавними інформаційно-аналітичними центрами, що займаються прогнозуванням у сфері зовнішньої політики;

дослідниками під час написання наукових праць з українсько-американської проблематики;

для подальшої розробки курсу “Міжнародна журналістика” при викладанні в університетах на гуманітарних факультетах;

викладачами з предмету “Міжнародна журналістика” та студентами-гуманітаріями – під час підготовки та проведення лекцій, семінарів, рольових ігор із відповідних розділів навчальних програм.

Особистий внесок здобувача. У дослідженні автор використовує власний практичний досвід, здобутий під час роботи в Міністерстві закордонних справ України (у 1997-2000 рр. на посаді аташе Прес-центру МЗС, потім 3-го секретаря інформаційно-аналітичного відділу Управління інформації, Департаменту політичного аналізу та інформації; автор має дипломатичний ранг 3-го секретаря). Суттєвим внеском у процес наукової розробки теми стало навчання у 2000 р. у Віденській дипломатичній академії (Австрія), диплом за спеціальністю – “зовнішня політика”.

Апробація результатів дисертації. Теоретичні основи дисертаційної роботи викладено у низці публікацій автора, вміщених у 3 фахових наукових виданнях, а також інших філологічних та політологічних часописах. Деякі положення дисертаційного дослідження використовувалися у виступах на наукових конференціях, зокрема, під час науково-практичної конференції “Українська зовнішня політика та дипломатія: десять років незалежності” (19 квітня 2001 р., Київ) ; “Україна в системі європейських координат” (20 березня 2000 р., Відень, Австрія) ; “Проблема розширення ЄС: роль регіональних ЗМІ у формуванні суспільної думки з проблем взаємовідносин України з ЄС” (15 червня 2001 р., Харків).

Публікації. Основні результати системних досліджень викладено у трьох публікаціях у фахових збірниках і журналах, а також у п’яти статтях в інших філологічних та політологічних виданнях.

Структура дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, що містять 11 підрозділів, висновку, списку використаних джерел, додатка. Повний обсяг дисертації становить 204 сторінок, із них 10 сторінок займає список використаних джерел (усього 136 найменування), один додаток, який займає 2 сторінки.

 

 

У “Вступі” обґрунтовується актуальність теми, її наукова новизна, теоретичну та практичну цінність; визначено мету та завдання роботи, ступінь наукового опрацювання обраної теми, об’єкт і предмет дослідження; окреслено часові рамки роботи.

У першому розділі – “Американські ЗМІ: виникнення, умови формування та сучасний ступінь розвитку” розглядаються концептуальні питання розвитку інформаційної сфери США, досліджується еволюція встановлення взаємозв’язку між провідними друкованими ЗМІ країни та державними установами США, які відповідають за вироблення та реалізацію зовнішньополітичного курсу країни.

У першому підрозділі “Концепція “інформаційного суспільства” в сучасній соціології та філософії” досліджуються твори найбільш відомих філософів, соціологів та політологів, які писали про перехід США від суспільства індустріального до постіндустріального, або інформаційного, а також досліджували ступінь культурно-інформаційного домінування Сполучених Штатів у сучасному світі. За їх оцінками, США були першою у світі країною, яка здійснила перехід від аграрного суспільства до індустріального і від індустріального до такого, яке базується на виробництві послуг, перш за все пов’язаних з інформацією, а основним видом її економічної діяльності все більшою мірою стає виробництво, зберігання та розповсюдження інформації. На думку вчених, така ситуація робить США монополістом, який встановлює свої закони розвитку цієї галузі. Також підкреслено, що найближчим внутрішнім американським об’єктом, який зазнав суттєвих трансформацій внаслідок переходу суспільства від індустріального до постіндустріального, стали друковані та аудіовізуальні ЗМІ. Процес формування в Сполучених Штатах складної системи взаємовідносин наукових розробок із практичною діяльністю у сфері зовнішньої політики створив необхідні умови для ефективного існування сучасної системи інформаційного тиску та інформаційного домінування у світовому інформаційному просторі.

У другому підрозділі “Аналіз новітніх процесів в інформаційній сфері США” йдеться про те, що на сучасному етапі функції американських друкованих ЗМІ можна трактувати як окремий елемент реалізації зовнішньополітичного курсу. Концентруючи увагу на висвітленні американськими ЗМІ зовнішньополітичної тематики, варто зазначити, що, по-перше, американський уряд активно маніпулює ЗМІ, коли справа стосується саме зовнішньої політики, по-друге, що існування зовнішніх загроз – реальне чи гіпотетичне – для друкованих ЗМІ США залишається тією об’єднуючою складовою, яка концентрує потуги як прореспубліканськи, так і продемократично орієнтованої преси в одному напрямку – опір зовнішній загрозі і відстоювання за будь-яких обставин спільних для нації державних інтересів. Концептуальні питання, що становлять державний інтерес і від вирішення яких може залежати безпосередньо безпека Сполучених Штатів, їх регіональні та глобальні претензії, згруповують представників найрізноманітніших за політичною та фінансовою спрямованістю видань, редакторів та журналістів, які в цих виданнях працюють. Такого роду згрупування має безпосереднє відношення до редакційної політики видань.

У третьому підрозділі “Огляд ринку американських друкованих ЗМІ” аналізується індустрія засобів масової інформації, яка сьогодні включає тисячі щоденних та щотижневих газет, інформаційні та спеціальні журнали, теле- і радіостанції та видавничі компанії. Зокрема, зазначається, що в США немає яскраво вираженої загальнонаціональної преси як, наприклад, у Великобританії: більшість щоденних газет розповсюджуються за місцевим або регіональним принципом. Традиційно, якщо йдеться про пресу Сполучених