Інтенсифікація виробництва зерна і шляхи підвищення її економічної ефективності

Природні умови України є сприятливими для вирощування пшениці. Ґрунти України дають можливість за відповідного рівня агротехніки без труднощів одержувати по 50 ц з гектара пшениці. Рівень розораності ґрунтів країни – один з найвищих у Європі й перебуває на межі екологічної катастрофи, проте він не тільки сприяє отриманню великих валових зборів зернових. Усе це з багатими сировинними ресурсами для виробництва міндобрив у перспективі має зробити Україну «житницею» Європи. За однієї «маленької» умови – слід підняти сільськогосподарське виробництво на світовий ринок.

Однак, упродовж перших 5 років незалежності України не лише скорочувалися обсяги експорту до інших країн, але й до того виникли проблеми із власним забезпеченням продовольчим зерном. На думку Н. Валькованого, головними факторами, які спричинили таке значне зменшення виробництва зерна в країні, стали скорочення поставок сільгоспвиробникам міндобрив та пестицидів, як через зниження їх виробництва, так і через відсутність коштів на їх придбання; брак та незадовільний стан сільськогосподарської техніки. внаслідок якого збільшились втрати врожаю під час збирання й транспортування.

Недостатність внесення мінеральних та органічних добрив сприяло, також, тому, що рослини виявилися менш стійкими до суворих кліматичних умов, а несправність техніки, відсутність добрив, засобів захисту рослин тощо призвела до недотримання інтенсивних технологій вирощування зернових. Окрім того, рослинам завдавали шкоди шкідники через брак інсектицидів для боротьби з останніми. Загальна економічна криза боляче вдарила по сільському господарству, яке в умовах державних дотацій виявилося абсолютно не готовим до ринкових перетворень, Н. Валькований стверджує, що тільки радикальна реформа цього аграрного сектора України здатна допомогти їй стати житницею Європи [6, c. 304].

Сільське господарство за останні роки одержало від селекціонерів України нові високопродуктивні сорти і гібриди зернових культур. Це дає змогу добирати з числа районованих найкращі, які за належної технології забезпечують високі і сталі врожаї. Проблем у хліборобів багато І їх потрібно вирішувати найближчим часом. Не слід послаблювати контроль за станом озимих культур, треба завчасно подбати про придбання і завезення в господарства міндобрив і засобів захисту рослин, запчастин, пального та інших матеріально-технічних ресурсів, своєчасно відремонтувати сільськогосподарську техніку і провести її технологічне налагодження, повністю забезпечити потребу у високоякісному насінні.

На думку Мацибори, надійним шляхом підвищення врожайності та валових зборів навіть у несприятливі за погодними умовами роки є впровадження у виробництво інтенсивних технологій вирощування, що базуються на ефективному використанні в господарствах наявних матеріально-технічних ресурсів і широке застосування новітніх досягнень науки та передового досвіду [14, c. 228].

У структурі агропромислового комплексу зерно-промисловий посідає особливе місце. Його функціональну структуру спрямовано на забезпечення населення хлібом і хлібопродуктами, промисловості сировиною, тваринництва – концентрованими кормами, зовнішньої торгівлі – експортними товарами, а територіальну – на максимальне використання раціональних природних умов і економічних ресурсів для розвитку зернового господарства.

Розвиток виробництва зерна характеризується такими показниками:

• динаміка посівних площ та їх структура;

• динаміка урожайності зернових;

• зміна валового збору зерна.

Розглянемо динаміку розвитку зерновиробництва в СВК «Нива» за досліджуваний період.

 

Таблиця 2. 6

Динаміка розвитку виробництва зерна в СВК «Нива» Вінницька обл. Гайсинський р-н. с. Гранів

Показник2009 р. 2010 р. 2011 р. 2011 р. в% до 2009 р. 

Площа посіву, га14901715135290, 7

Урожайність, ц/га27, 516, 928, 8104, 7

Валовий збір, ц40915289873888095, 0

Реалізовано зерна, ц735213360719097, 8

Рівень товарності, % 17, 9746, 0918, 49х

 

Аналіз даних таблиці 2, 6 свідчить, що за період з 2009 р. по 2011 р. в галузі виробництва зерна відбулися такі зміни: площа посіву зменшилась з 1490 га до 1352 га, або на 9, 3%. Щодо урожайності, то вона збільшилась на 1, 315, 3 ц/га, або на 4, 7%. При цьому слід відзначити, що урожайність зернових культур в господарстві у досліджувані роки була значно вищою, ніж в середньому по Україні. Відповідно зменшився валовий збір зерна із 40915 ц до 38880 ц, або на 5%. Обсяги реалізації зерна за період, що досліджується зменштлись: відповідно з 7352 ц до 7190ц, або на 2, 2%. Рівень товарності зріс на 0, 52%.

Динаміку рівня інтенсивності зерновиробництва можна дослідити на основі таких показників: річні виробничі витрати, затрати праці, вартість основних і виробничих фондів, площа посіву, щільність поголів'я на 100 га земельних угідь.

Рівень інтенсивності виробництва зерна необхідно вивчати в динаміці за 3-5 років за такими показниками, як річні виробничі витрати, затрати праці, внесення органічних і мінеральних добрив з розрахунку на 1 га посіву зернових культур. Крім того, рівень інтенсивності зернового господарства характери

зують: частка посівів високоврожайних сортів і гібридів, рівень комплексної механізації виробничих процесів, питома вага посівів зернових культур.

 

Таблиця 2.7

Розрахунок показників рівня інтенсивності СВК «Нива» Вінницька обл. Гайсинський р-н. с. Гранів

ПоказникиРокиТемп зростання, % 

200920102011

Площа с- г угідь, га297929802980100

Річні витрати виробництва, тис. грн.. 4585, 348496651, 4145, 06

Вартість основних засобів, тис. грн. 341343084461, 5130, 7

Затрати праці тис. люд.