Інтенсивне використання свиноматок та підвищення їх багатоплідності

При осіменінні свиноматок у кінці охоти (більше ніж через 10-12 год після закінчення овуляції) більшість клітин уже гинуть або мають понижену здатність до запліднення. Якщо запліднення й відбувається, то значна кількість зародків гине на різних стадіях розвитку, а поросята, що народжуються, нежиттєздатні.

Найефективніше осіменяти свиноматок через 23-24 год після початку охоти, або за 10-20 год до овуляції. Під впливом осіменіння овуляція прискорюється, в яйцепроводах знаходиться найбільша кількість повноцінних яйцеклітин, які зустрічаються з великою кількістю сперміїв, що мають високу здатність до запліднення. Для запліднення досить одного спермія. Проникнення у яйцеклітину десятків і сотень статевих клітин кнура забезпечує яйцеклітину необхідним запасом енергії та біологічно активних речовин, прискорює розвиток зародка, підвищує зберігання ембріонів, багатоплідність та якість приплоду.

Оскільки в більшості господарств свиноматок на стан охотд перевіряють не частіше 2 разів на добу (вранці і ввечері, приблизно через 12 год), помилка у визначенні початку охоти може становити 11-12 год. Через це осіменяти їх слід через 10-18 год після виявлення охоти.

На всіх великих свинарських комплексах свиноматок осіменя-ють штучно заздалегідь розрідженою спермою або фракційним методом. Виробнича перевірка обох методів виявила їх високу ефективність.

У результаті своєчасного виявлення охоти і осіменіння спермою високої якості заплідненість і плодючість тварин при штучному осіменінні не тільки не нижча, а у більшості випадків навіть вища, ніж при природному паруванні. Крім того, кількість кнурів зменшується в 5-10 разів.

У промислових стадах для підвищення заплідненості свиноматок при повторному їх осіменінні в одну і ту ж охоту рекомендується використовувати іншого кнура тієї ж породи (для одержання більш вирівняного приплоду). В племінних господарствах для повторного осіменіння використовують того самого кнура.

Після осіменіння до закінчення охоти свиноматку протягом трьох днів утримують в індивідуальному станку.

У більшості промислових господарств пороситься не більше 70% свиноматок, що були осіменені перший раз. Приблизно від 10-15% свиноматок, які опоросилися, одержують менше 8 поросят. Свиноматки виявляються маломолочними. Поросят від таких тварин забирають і підсаджують до більш молочних, а свиноматок відправляють на повторне осіменіння або вибраковують.

Імунологічні дослідження крові свиней у господарствах Став-ропілля, Ростовської і Московської областей свідчать, що у 50% кнурів із загального поголів'я в обстежених господарствах по групах крові встановлена імунологічна сумісність з 80-90% свиноматок. До ЗО% кнурів були імунологічно сумісними лише з деякими свиноматками (40-60%), а 15-20% -імунологічно несумісні з більшістю свиноматок (80-90% і більше). Сперму імунологічно несумісних кнурів, які характеризуються добрим розвитком, високою статевою активністю та задовільною якістю еякулятів, в багатьох господарствах широко використовують для змішування із спермою інших кнурів і наступного осіменіння. Це одна з головних причин надто низького (50% і менше) рівня запліднення свиноматок та їх низької багатоплідності в ряді промислових господарств.

У крові і слизі статевих шляхів свиноматок, яких осіменили, виявлені антитіла до антигену крові і сперми кнурів. У результаті

в статевих шляхах свиноматки спермії гинуть в 10-30% випадків від загальної кількості. В період поросності у них продовжують вироблятися і нагромаджуватися антитіла. Вважається, що плацента для антитіл непроникна, одночасно можуть порушуватися захисні функції плаценти стосовно деяких токсичних речовин і вірусів, що призводить до загибелі і розсмоктування ембріонів, абортів. У більшості випадків антитіла, нагромаджуючись в організм поросних свиноматок, суттєвого впливу на. розвиток поросят не мають. Але після споживання перших порцій молозива, яке містить несумісні з білками еритроцитів антитіла, деякі (але не всі) поросята гнізда стають кволими, синіють, у них з'являються проноси та блювота. Народжені протягом перших годин життя гинуть. Симптоматичне лікування поросят в даному випадку неефективне. Тому через це в багатьох господарствах гине до 75% поросят від загальної кількості загиблих. Внаслідок цього знижується середня багатоплідність свиноматок: при першому опоросі – до 7-8, а в наступних – до 8-9 поросят.

Імунологічна, несумісність свиноматок з кнурами частіше всьо- го пов'язана з утворенням антитіл на білки А- і С-систем груп крові. Це дає можливість здійснювати груповий підбір з врахуванням взаємної імунологічної сумісності.

Таким чином, розробка надійних методів запобігання імунологічній несумісності тварин – це найбільш перспективний напрям подальшого підвищення заплідненості та багатоплідності свиноматок у товарних господарствах і значного збільшення кількості поросят та свинини при зниженні її собівартості.

 

 

Одним із основних і характерних для більшості спецгоспів та комплексів недоліків є утримання більшої кількості свиноматок, ніж передбачено оптимальною структурою стада (10-12% замість 5-6% за нормою). Причиною цього є їх неплідність, низькі відтворна здатність та інтенсивність використання. Тому питанню зниження рівня неплідності слід приділяти велику увагу.

При організації свинарського господарства, незалежно від розміру і призначення, в першу чергу необхідно укомплектувати його маточним поголів'ям. Свинок у господарство потрібно завозити з надлишком, оскільки можливе їх вибракування за об'єктивних причин: порушення у розвитку статевої системи, зокрема недорозвиненість матки, гіпофотеція та кісти яєчників, різні види запалень слизової оболонки вагіни, матки та ін. Після встановлення причин захворювання тварин відповідно лікують або вибраковують.

Статева активність та запліднюваність свиноматок значною мірою залежать від температури навколишнього середовища. Так, кількість перегулів збільшується влітку, коли температура в приміщенні досягає 27-30°С.