значну увагу. Проте до єдиного розуміння змісту категорії«страхування» дійти не вдалося. Оскільки ігнорувати відоме положення про необхідність відрізняти економічну сутність категорії від її змісту в жодному разі не можна. Адже сутність постійна, а зміст може змінюватися відповідно до конкретних умов розвитку суспільства. Важливість цього висновку полягає в тому, що він вказує на об'єктивну стабільність сутності страхування. Така позиція дає змогу сформувати поняття про страхування зусиллями багатьох поколінь.
Пошук
Історія грошей та фінансів
Предмет:
Тип роботи:
Навчальний посібник
К-сть сторінок:
164
Мова:
Українська
Аналіз опублікованих визначень страхування показує, що кожне з них уточнює або доповнює попередні, залишаючи без змін їх основу.
Офіційне тлумачення цього терміна в Україні наведено в Законі «Про страхування»: «Страхування — це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій)».
ТЕМА 2. ВИНИКНЕННЯ І РОЗВИТОК ГРОШЕЙ ТА ФІНАНСІВ У СТАРОДАВНІЙ ГРЕЦІЇ
2.1. Монетні системи Стародавньої Греції.
2.2. Гроші Стародавньої Греції на території сучасної України в період VII ст. до н.е. - I ст.н.е.
2.3. Виникнення банків у Стародавній Греції.
2.4. Банківські операції у Стародавній Греції.
2.5. Податки у Стародавній Греції.
2.6. Зародження страхування у стародавньому світі.
Криза рабовласництва на Близькому Сході призвела до занепаду Вавилонського царства і Єгипту, які стали жертвою персидських завоювань. Однак цей режим відроджується в нових країнах Середземномор'я, куди поступово перемістилися центри стародавнього світу. Це виявилося в економічному піднесенні Греції та Риму.
У світовій історії розпочався новий період, відомий під умовною назвою «античний» (лат. antiquus — давній). Хронологічно він охоплював першу половину І тис. до н. е. — першу половину І тис. н. е.
У І тис. до н. е. біля Греції життя звело народи трьох континентів — Європи, Азії та Африки, і це сприяло взаємодії різних культур. У тих умовах важливе значення мали фактори географічного характеру.
Греки виплавляли залізо та інші метали. Розвивалося будівництво житла, ткацтво, кораблебудування. У спеціальних майстернях по всій країні виготовляли кераміку. Продуктивність виробництва досягла значних успіхів. Зростали міста. У VII — VI ст. до н. е. нові споруди будувалися з каменю, а не з дерева, як раніше.
Повільніше розвивалось сільське господарство, в якому панувало двопілля. Розвиток ремесла призвів до спеціалізації виробників. З'явилися художники, різьбярі, маляри, ливарники. Окремі міста-держави стали спеціалізованими.
Військова могутність Афін призвела до розвитку кораблебудування, яким керувала держава.
Нескінченні війни між грецькими містами, боротьба між демосом і аристократією, рабами і рабовласниками паралізували економічне життя країни — сільське господарство, ремесла, торгівлю.
У 338 p. до н. е. Грецію завоювала Македонія, а в II ст. до н. е. Балканський півострів став легкою здобиччю Римської рабовласницької держави.
2.1. Монетні системи Стародавньої Греції
Передумовою для появи монет у Стародавній Греції стало застосування металевих жетонів для обчислень на лічильній дошці. Так перші монети з'явилися у Лідії у 7 ст. до н.е. і являли собою шматочок металу з клеймом, яке засвідчувало вагу та чистоту металу. Вже через 200 років кожне грецьке місто карбувало власну монету.
В основу грошово – монетних одиниць було покладено спільні майже для всіх грецьких міст вагові одиниці та їх назви : талант, міна, статер (рис.2.1), драхма, обол. Талант і міна являли собою вагові одиниці, а монетами стали статер, драхма, обол.
Слід розрізняти два типи монетних систем Греції того часу. Це поперше, монетні системи, які базувалися на статері і для яких основним металом було золото або електр, та системи, для яких основним металом було срібло і які базувалися на драхмі.
На золоті або електрі були побудовані мілетська, фокейська та перська монетні системи. Найбільш відомими монетами цих систем були електрові кізикіні, золоті дарики і срібні сикли. Срібло лежало в основі егінської, евбейської, аттичної та коринської монетних систем.
Рис. 2.1. Статер Пилипа Македонського
Найбільш розвиненою монетною системою Стародавньої Греції була аттична. Завдяки високому вмістові срібла її монети цінувалися серед населення. Золотий аттичний статер дорівнював 20 срібним драхмам, що відповідало тодішньому відношенню золота і срібла [56].
Рис. 2.2. Монети Стародавньої Греції
На монетах практично всіх систем викарбовувалися емблеми відповідних полісів, їхні боги – покровителі, герої античних міфів (рис.2.2). Грецькі монети були дуже гарними за оформленням, що дозволило їм стати не лише видатним винаходом Стародавньої Греції, а й шедеврами античного мистецтва.
2.2. Гроші Стародавньої Греції на території сучасної України в період VII ст. до н.е. - I ст.н.е.
В епоху переселення на південну територію сучасної України греків із Малої Азії та розвитку торгових відношень між ними й іншим грецьким світом виникає й формується грошовий обіг в Українському Причорномор’ї.
З кінця VII - VI ст. до н.е. першим еквівалентом грошей у Північному Причорномор'ї були наконечники стріл із тупими та закругленими кінцями.Вони випускалися в