Історія походження фразеологізмів

«Опять же иной раз и об Ване соскучусь. Двадцать лет ни слуху ни духу об нем» (И. Бунин)

Звороти науково-термінологічного характеру (броунівський рух, нейтральна реакція, поставити діагноз).

Броунівський рух 

В природознавстві, безладний рух мікроскопічних, видимих, зважених в рідині (або газі) часток (броунівський частки) твердої речовини (порошинки, крупинки суспензії, частинки пилку рослини і так далі), що викликається тепловим рухом частинок рідини (або газу). Не слід змішувати поняття "броунівський рух" і "тепловий рух": броунівський рух є наслідком і свідченням існування теплового руху.

Ланцюгова реакція

Термін «ланцюгова реакція» вперше став застосовуватися науковцями приблизно півстоліття тому, і позначалася їм ланцюг послідовних хімічних реакцій. Пізніше, з народженням і розвитком ядерної фізики було введено новий термін: «ланцюгова ядерна реакція», яким називалося самопідтримуваної поділ атомних ядер.

Багато десятиліть цей термін вживався тільки вченими – хіміками в своєму прямому значенні. Однак після того, як стався вибух першої ядерної бомби, весь світ дізнався і заговорив про ядерну ланцюгову реакцію, адже вона стала загрожувати життю людей. Дуже скоро це словосполучення стало модним, а потім перетворилося у фразеологічний оборот, набуло переносного значення. Сьогодні слова «ланцюгова реакція» застосовують для позначення будь-якого процесу, який йде сам по собі або над яким людина втратив контроль, будь-яке дійство, яке неможливо зупинити, яке розвивається і росте, як лавина або лісова пожежа.

Застосовується цей вираз скрізь: і в розмовній мові, в публіцистиці. Так, часто можна чути: «У нас у відділ Павло приніс набір настільного тенісу, і почалася ланцюгова реакція – у всіх відділах під час обідньої перерви грають». І в газетах можна прочитати: «Недавнє падіння акцій на Лондонській біржі ланцюговою реакцією поширилося і на інші біржі».

Таким чином, ми можемо спостерігати цікаве явище в мові: слова, вирази, які нікому не були відомі, раптом стали модними, вживаними, повсюдними, як кажуть, почалася «ланцюгова реакція» їх використання.

 

Фразеологізми нечасто піддаються дослівному перекладу. Здебільшого необхідно шукати близькі за значенням аналоги в мові перекладу: світ за очі — куда глаза глядят, хоч в око стрель — хоть глаз выколи, як муха в окропі — как белка в колесе.

Навіщо нам потрібні фразеологізми?

Знайти людину, яка б не знала і не використовував би жодного фразеологізму, не просто важко, але й в принципі неможливо. Фразеологізми використовуються нами щодня, але мало хто знає, навіщо ж нам потрібні фразеологізми. Що таке фразеологізми?

Нагадаю, що фразеологізми – стійкі вирази, які протягом століть копітко відбиралися як самі запам’ятовуються і найбільш яскраві. Побачити ми це зможемо, якщо порівняємо такі словосполучення:

Професори слухали дуже уважно. – Професори слухали затамувавши подих.

Над цим варто подумати. – Над цим треба розкинути мізками.

Вони розмовляли. – Вони точили ляси.

Другі пропозиції в цих парах дають більше інформації, а саме:

1. ми розуміємо, що лекція професора була дійсно цікавою;
2. проблема, що стоїть перед тим, хто зібрався розкинути мізками, дійсно того варто;
3. розмови, які можна назвати гострінням лясов, порожні і безглузді.

Звідси висновок: фразеологізми потрібні не просто для того, щоб збагатити й прикрасити нашу мову, але й точніше висловити думку, що в підсумку дозволяє краще зрозуміти співрозмовника. Головна особливість фразеологізмів

За своїми властивостями фразеологізми не схожі на прості словосполучення. Всі слова в стійких висловлюваннях залежать один від одного, їх не можна змінити, переставити в інше місце або доповнити іншими довільними словами. Наприклад, ми не можемо сказати на нього всі махнули лівою рукою або робити з мухи жирафа.

З одного боку виходить, що фразеологізми обмежують творчі можливості мови, а з іншого – вони дозволяють замінити однією ємною фразою багатослівне пропозицію. Одна річ сказати: “На нього всі махнули рукою”. І зовсім інша – довго пояснювати, що всі перестали звертати увагу на слова і вчинки певної людини.Фразеологізми на всі випадки життя

Спілкування між людьми переслідує дві мети: передати інформацію і поділитися своїми почуттями, емоціями та переживаннями. Саме другий цілі дозволяють досягати фразеологізми, серед яких можна знайти влучне висловлювання на будь-який випадок життя. Це різноманіття використовується як в розмовній мові, так і у всіх інших стилях: художньому, публіцистичному та науковому.

Також фразеологізми виконують і функцію оцінки. А, як відомо, людини хлібом не годуй – дай кого-небудь або що-небудь обговорити і оцінити. Ось і говоримо ми всім дармоїдам, що вони б’ють байдики і працюють абияк, а себе підбадьорюємо прислів’ями типу “Вовків боятися – в ліс не ходити”. До речі, прислів’я, приказки, фрази з книг і кінофільмів – це теж фразеологізми. Так що словник фразеологізмів не висічені на граніті, а постійно поповнюється і збагачується. Гра в слова

Фразеологізми чимось нагадують цікаву гру в слова. Сучасній людині дуже важко іноді зрозуміти, чому саме так говорять, а не інакше. Багато слова тепер використовуються тільки в складі фразеологізмів. І взагалі, багато стійкі вирази відобразили історію тієї чи іншої країни і мови.

Таким чином, фразеологізми потрібні в мові для того, щоб

висловити свої думки і емоції з найбільшою точністю;

прикрасити нашу мову і зробити її образніше; < / li>

пограти в слова і дізнатися історію мови і цілого народу. 

 

 

З цього виходить, що є десять джерел сучасних фразеологізмів: побутова мова, крилаті вислови видатних людей, виробничо-професійна діяльність, Біблія, Антична міфологія і література, Українська міфологія, переклади іншомовних висловів, каламбури, анекдоти , жарти,  народна творчість, Звороти науково-термінологічного характеру. 

Таким чином, фразеологізми потрібні в мові для того, щоб

• висловити свої думки і емоції з найбільшою точністю;
• прикрасити нашу мову і зробити її образніше; 
• пограти в слова і дізнатися історію мови і цілого народу

 

 

• DOVIDKA.BIZ.UA – стаття J. G. (Джей Джи) У рубриці: Теорія
•  http://filvukrytas.blogspot.ru
• YAKPROS.RU
• Українська мова : навчальний посібник / І. Б. Іванова, Н. П. Дейнека, Г. П. Кондрашенко. – Х.: Парус, 2005. – 424 с.
• Огієнко І. Історія української літературної мови: наукова праця / [упоряд., авт. іст.-біогр. нарису та приміт. М. С. Тимошик]. – К. : Наша культура і наука, 2001. – 440 с. 
• Білоноженко В. М. Словник фразеологізмів української мови / В. М. Білоноженко, І. С. Гнатюк. – К. : Наукова думка, 2003. – 788 с
• Робота Л. А. Кулішенко та С. І. Чечель: «ЗНАЧЕННЯ ТА ПОХОДЖЕННЯ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ ІЗ ЧИСЛОВИМ КОМПОНЕНТОМ» 
• Робота Котенко Романа «Українські народні фразеологізми»
• Архімандрит Рафаїл Карелін стаття: «Memento mori - пам'ятай про смерть»