Історія становлення та розвитку інституту податкового агента

 

Янішевська К. Д.

 

Статтю присвячено дослідженню історії становлення та розвитку такого правового інституту, як «податковий агент». Особлива увага приділяється історичним етапам розвитку податкового агента.

Ключові слова: податковий агент, податок, утримуюючий агент, податкова система, оподаткування.

Статья посвящена исследованию истории становления и развития такого правового института, как «налоговый агент». Особое внимание уделяется историческим этапам развития налогового агента.

Ключевые слова: налоговый агент, налог, удерживающий агент, налоговая система, налогообложение.

Yanishevska K. D. THE HISTORY OF FORMATION AND DEVELOPMENT OF TAX AGENT INSTITUTE

The article deals with investigation of formation and development of such institute as institute of tax agent. Special attention is given to historical phases of tax agent development for nowadays.

Key words: tax agent, tax, with holding agent, tax system, taxation.

Постановка проблеми. Податки є необхідним атрибутом існування будь-якої держави. Так, стаття 67 Конституції України закріплює обов’язок кожного громадянина України сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом [1].

Поряд із цим обов’язком платники податків та прирівняні до них суб’єкти податкових правовідносин, а саме, податкові агенти, наділені певними правами, які дозволяють цивілізовано спілкуватися з працівниками контролюючих органів. Незважаючи на це, вивченню юридичної природи та правового статусу податкового агента як у вітчизняній, так і закордонній науці не приділялася належна увага. Хоча треба наголосити на тому, що даний суб’єкт податкових правовідносин відіграє не менш важливу роль у механізмі оподаткування, ніж платники податку. Загалом, термін «податковий агент» у суспільний обіг запроваджений порівняно недавно, хоча вид діяльності, який він позначає, у практичному аспекті існує доволі давно. Тому для більш повної характеристики статусу податкового агента необхідно безпосередньо дослідити історію розвитку даного правового інституту.

Метою статті є дослідження становлення та розвитку інституту податкового агента в Україні, визначення історичних етапів розвитку податкового агента.

Ступінь розробленості проблеми. Проблематику розвитку інституту податкового агента у своїх роботах досліджували такі науковці, як В. Євтушенко, М. Жерна- ков, М. Кропотов, М. Кучерявенко, Н. Нечай та ін.

Виклад основного матеріалу. Як зазначає більшість науковців, термін «податковий агент» був введений в обіг доволі нещодавно, хоча учасник із відповідними функціями був відомий доволі давно. Так, у науковців існує думка, що система оподаткування з’явилася із виникненням найпростішої державної моделі, а витоки оподаткування можна побачити і в стародавніх жертвоприношеннях, що практикувалися, як добровільна данина вищим силам ще до виникнення християнства. Першими ж джерелами були певні базові цінності – земля, худоба, раби, а самі податки були «прямими» і справлялися безпосередньо з громадян, що одержують прибуток від майна.

У свою чергу, В. Євтушенко зазначає, що найбільш ранньою історичною формою використання податкових агентів у механізмі оподаткування була кругова порука [2]. Обов’язок по сплаті податків покладався на сільські общини, а відповідальність за стягування податків – на сільських старост. М. Кропотов наголошує на тому, що кругова порука вважалась доволі ефективною, та її законодавча відміна могла «нанести суттєву шкоду всьому селянському господарству на Русі» [3]. Головною фігурою в механізмі оподаткування при такій системі був сільський староста, який контролював стягнення податків та ніс відповідальність перед державою за своєчасне та повне внесення податків общинами [4]. Таким чином, аналізуючи вищевикладене, робимо висновок про те, що сільський староста виконував своєрідну роль та обов’язки податкового агента в ті часи.

Ступінь розробленості проблеми. Загалом, існування податкових відносин в Україні доволі тісно пов’язане з виникненням, становленням та розвитком такої держави, як Київська Русь. Як відомо із історичних джерел, у 947 р. відбулася перша податкова реформа в Україні, яка полягала в тому, що княгиня Ольга упорядкувала та систематизувала всю фінансову систему та започаткувала стабільне стягнення податків. Саме на даному етапі впроваджувалася нова «посада» – постійні князівські агенти – збирачі данини. Сенс реформи полягав у тому, що замість періодично здійснюваного полюддя була створена постійно діюча структура фінансових та податкових органів, включаючи князівський агентів [5].

Наступним суттєвим кроком у реформуванні та створенні нинішньої податкової системи України, а також розвитку інституту податкового агента відіграли часи правління Ярослава Мудрого, так як у період його правління був укладений перший звід законів – «Руську правду». Безпосередньо одна із його структурних складових «Покон вірний» містила положення, які детально регламентували тогочасну систему адміністрування податків. Скарбниця князя у ті часи була не відділеною від державної, а тому князь мав великі видатки, наприклад, на утримання свого двору, війська, будівництво міст і т. д., і саме тому прямого податку на ці потреби не вистачало. Це призвело до того, що на населення накладалися непрямі податки, до яких належали різна мита в солеварнях, у литті срібла, доходи від утримання корчмів та штрафи. Також це могли бути торгові, перевізні або ж судові збори (мита). Контроль за сплатою саме непрямих податків здійснювали княжі агенти – данщики, п’ятенщики, митники, вірники, осьменники, городники, мостники, метальники та ін. [6].

Суттєвих відмінностей між становленням податкових органів та системи за часів Київської Русі, Галицько-Волинської держави та Великого князівства Литовського не існувало, так як на території двох останніх в основному діяли ті норми