Історія створення та розвитку державної служби України з надзвичайних ситуацій: перспективи та реалії сьогодення

У 2005 році був прийнятий Закон України «Про правові засади цивільного захисту», який визначав правові та організаційні засади у сфері цивільного захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного, природного та воєнного характеру, повноваження органів виконавчої влади та інших органів управління, порядок створення і застосування сил, їх комплектування, проходження служби, а також гарантії соціального і правового захисту особового складу органів і підрозділів цивільного захисту [8].

У 2006 році війська Цивільної оборони України були повністю розформовані, особовий склад військ і Державної пожежної охорони влився в ряди єдиної Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту МНС України. У 2008 році особовий склад органів і підрозділів МНС був переведений на службу за контрактом з переатестацією в спеціальні звання служби цивільного захисту.

В грудні 2010 року Указом Президента України Міністерство з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи було реорганізовано в Міністерство надзвичайних ситуацій України, як головний центральний орган виконавчої влади в системі цивільного захисту, реагування та попередження надзвичайних ситуацій, Державну інспекцію техногенної безпеки України, Державне агентство зони відчуження, Державну службу гірничого нагляду та промислової безпеки України – як центральні органи виконавчої влади, які спрямовуються і координуються Міністерством.

У 2011 році здійснювалися основні заходи з розділення Міністерства у справах НС України на 4 окремих відомства: Міністерство надзвичайних ситуацій України (як головний орган) ; Державна інспекція техногенної безпеки України; Державне агентство зони відчуження; Державна служба гірничого нагляду та промислової безпеки України [8].

У листопаді 2011 року закінчені заходи щодо переведення особового складу наглядово-профілактичного блоку МНС для подальшого проходження служби в ново- створену Державну інспекцію техногенної безпеки України, завершено формування її органів та підрозділів. Особовий склад залишився на службі цивільного захисту з відповідними спеціальними званнями, Указом Президента на них поширювався порядок проходження служби цивільного захисту, медичне, санаторно-курортне забезпечення, пільги та компенсації, передбачені для особового складу МНС.

У 2012 році Державні пожежні частини реформовані в Державні пожежно-рятувальні частини (дПрЧ) і підпорядковані безпосередньо територіальним органам МНС. Районні (міські) відділи МНС реформовані в служби цивільного захисту в районах (містах) і введені до складу апаратів ГТУ (ТУ) МНС. 2 жовтня 2012 Верховною Радою України був прийнятий Кодекс цивільного захисту України [9], який став головним систематизуючим нормативно-правовим актом в системі цивільного захисту населення, територій, навколишнього середовища, майна від наслідків надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонування єдиної державної системи цивільного захисту, позначає повноваження всіх органів державної влади, місцевого самоврядування, громадян, осіб без громадянства та іноземців, підприємств, установ та організацій, незалежно від форми власності.

24 грудня 2012 Указом Президента України Міністерство надзвичайних ситуацій і Державна інспекція техногенної безпеки України реорганізовані в єдину Державну службу України з надзвичайних ситуацій (ДСНС України), як центральний орган виконавчої влади, який координується і направляється Міністерством оборони України.

Упродовж 2013 року Державною службою України з надзвичайних ситуацій здійснювалися заходи щодо створення нормативно-правової бази діяльності Служби (підготовлений і виданий Указ Президента України від 16. 01. 2013 р. № 20/2013 «Деякі питання Державної служби України з надзвичайних ситуацій», яким затверджено «Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій»; постанова Кабінету Міністрів України «Про формування територіальних органів ДСНС України»; сформовані територіальні органи ДСНС України – Головні управління і Управління ДСНС України на базі ГТУ (ТУ) МНС і ГУ (У) Держтех- ногенбезпеки; призначено керівництво територіальних органів; завершено процес переведення особового складу двох центральних органів виконавчої влади до ДСНС України для подальшого проходження служби. Міністерством оборони України спільно з ДСНС видано ряд нормативних актів, що регулюють діяльність Служби, взаємодія органів і сил ДСНС України з органами управління Міністерства оборони, Генеральним штабом ЗСУ та Збройними силами України.

25 квітня 2014 р. Кабінетом Міністрів України видано постанову № 120 «Питання координації та спрямування Державної служби з надзвичайних ситуацій», який встановлює, що діяльність ДСНС України спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ [10].

Слід відзначити, що до основних завдань, які стоять перед державою (в особі уповноважених органів) в умовах виникнення та існування надзвичайних ситуацій, відносяться, по-перше – запобігання їх виникненню; по-друге – мінімізація людських жертв та матеріальних збитків; по-третє – оперативне відновлення становища, яке існувало до виникнення надзвичайних ситуацій. Ефективне виконання поставлених завдань не можливе без використання правових заходів як під час самої надзвичайної ситуації, так і на стадії ліквідації її негативних наслідків. Отже, виникає необхідність визначення та окреслення особливостей механізму дії права при виникненні надзвичайних ситуацій та їх наслідків.

Міцніють і міжнародні стосунки ДСНС, бо професіоналізм українських рятувальників відомий усьому світові. Загони рятувальників ДСНС залучалися до ліквідації надзвичайних ситуацій у Польщі, Туреччині, Індії та інших країн світу. І це не лише слава і гордість ДСНС, це – позитивний імідж держави.

Висновок. З вищевикладеного можна зробити висновок, що врахувавши історичний досвід та теперішні зусилля, Державна служба України з надзвичайних ситуацій зможе впливати на виникнення надзвичайних ситуацій щодо їх прогнозування і запобігання, що дозволить оперативно надавати допомогу людям за будь-яких обставин і ситуацій.

І майбутнє, ми впевнені, не за тими арміями, що нападають і руйнують, а за арміями порятунку, що допомагають своїм співвітчизникам, рятують їхнє життя, за тими людьми, гасло яких відображує саму сутність їх життя: запобігти, врятувати, допомогти!

 

 

1. Маркевич-Булавка І. Р. Окремі питання забезпечення прав людини в Україні, як європейської держави: суть та перспективи / І. Р. Маркевич-Булавка // Публічне адміністрування в органах внутрішніх справ: матеріали круглого столу: зб. наук. праць (Київ, 14 трав. 2014 р.). – К. : Нац. акад. внутр. справ, 2014. – с. 114-115.
2. Медведєв Ю. Л. Наближення права України до права Європейського союзу: понятійно-категоріальний апарат та способи узгодження / Ю. Л. Медведєв // Вісник Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е. О. Дідоренка. – № 1. – 2014. – С. 52-59.
3. Конституція України: прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 року. – К. : Преса України, 2014. – 80 с.
4. Братель О. Г. Цивільно-правові наслідки надзвичайних ситуацій: дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: 12. 00. 03 – цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право / О. Г. Братель; Нац. акад. внутр. справ – К., 2003. – 196 с.
5. МНС України – історія і сучасність. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http: //gopoltava. narod. т/тш/тш. Ыт.
6. Указ Президента України № 47/2003 «Про заходи щодо вдосконалення державного управління у сфері пожежної безпеки, захисту населення і територій віднаслідків надзвичайних ситуацій. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http: //zakon2. rada. gov. ua/laws/ show/47/2003.
7. Указ Президента України № 1467/2003 «Про Державну програму перетворення військ Цивільної оборони України, органів і підрозділів Державної пожежної охорони в оперативно-рятувальну службу цивільного захисту на період до 2005 року». [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http: //zakon4. rada. gov. ua/laws/show/l467/2003.
8. Державна служба України з надзвичайних ситуацій. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http: // uk. wikipedia. org/wiki/Державна_служба_Украї'ни_з_ надзвичайних_ситуацій.
9. Кодекс цивільного захисту України зі змінами і доповненнями, внесеними законами України від 14 травня 2013 року, № 224-VII, ОВУ, 2013 р., № 44, ст. 1568, від 20 червня 2013 року, № 353-VII.
10. «Питання спрямування та координації діяльності Державної служби з надзвичайних ситуацій». [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http: //zakon4. rada. gov. ua/laws/show/120-2014-п.