Історія туризму 002

Предмет:

Туризм

Тип роботи:

Навчальний посібник

К-сть сторінок:

130

Мова:

Українська

Оцінка:

було створено для робітників спеціальну організацію «Друзі природи», яка влаштовувала «поїздки вихідного дня». Такі сімейні подорожі були яскравим туристичним заходом для робітників.

У цей період створені перші міжнародні туристичні організації:

1. 1898 р. – Міжнародна ліга туристичних асоціацій зі штаб-квартирою в Люксембурзі; у 1919 р. вона була перетворена в Міжнародний туристичний альянс, який існує по сьогоднішній час та включає більше 140 національних асоціацій туризму.

2. 1926 р. – Міжнародний конгрес міжнародних асоціацій пропаганди туризму.

3. 1927 р. – Міжнародний конгрес офіційних туристичних організацій.

4. 1930 р. – Міжнародний союз офіційних організацій і пропаганди туризму.

Розглядаючи четверте питання, слід розуміти, що українські землі перебували в складі двох імперії – Російській та Австро-Угорській, а потім і Польщі.

Види і характер туризму на території України були такими, як і в Російській імперії (оздоровчий, рекреаційний, гірський, пізнавальний, розважальний, велосипедний тощо), оскільки Україна була її складовою. В українських землях у складі Російської імперії в XIX – на початку XX ст. успішно розвивалися транспортна інфраструктура і мережа готелів.

Але були й специфічні причини. Україна мала стратегічне військово-політичне та економічне значення для Росії. Проаналізуйте, у чому це проявлялося ?

У цей період відбувалося становлення музейної справи та розвиток краєзнавства. З 1867 р. у Києві діяло «Товариство любителів старожитностей і мистецтв», яке доклало чимало зусиль для створення міського музею старожитностей і мистецтв.

Характеризуючи українське краєзнавство дореволюційного періоду, не можна залишити поза увагою подвижницьку діяльність родин Гансенів, Терещенків, Ханенків та багатьох інших, які врятували від неминучої втрати чимало унікальних пам'яток історії та культури, поклали початок деяким музейним колекціям.

Туризм на українських землях у складі Австро-Угорщини та Польщі впродовж свого розвитку у XIX – початку XX ст. пройшов кілька етапів від мандрівок і подорожей, які були засобом вивчення краю, його історії, культури, до більш розвинених форм. Основними рисами розвитку були:

- створення туристичних товариств;

- зародження перших об'єктів інфраструктури;

- створення служби охорони мандрівників під час подорожей;

- розвинулось видання туристичної та краєзнавчої літератури;

- чітко виокремились такі види туризму: пізнавальний, спортивний, шкільний, водний, лижний, пішохідний, етнографічний.

Велику роль у становленні туризму в Галичині відіграли видатні суспільно-політичні діячі, вчені, прогресивна інтелігенція краю, які дбали про піднесення культурно-освітнього рівня та національної свідомості українського народу.

Важливими чинниками розвитку туризму на українських землях у складі Австро-Угорської імперії та міжвоєнної Польщі були:

- зручне географічне положення;

- наявність відомих пам'яток історії та культури;

- значні міграції населення;

- наявність центрів прочанства;

- діяльність організацій, що займалися туризмом та екскурсіями;

- наявність особливих кліматичних зон та районів, що стали туристичними центрами (Карпати);

- розвинена інфраструктура (шляхи сполучення, транспорт, торгівля, сфера послуг).

Термінологічний словник

Етнологія – наука про пізнання народів, прогресу і цивілізацій. Вживається як рівнозначний з етнографією, або позначає окрему дисципліну.

Краєзнавство – збір, накопичення і популяризація відомостей про певну територію з різних точок зору: географії, геології, метеорології, рослинного і тваринного світу, населення, господарства, історії, культури тощо.

Промислова революція (переворот) – перехід від ручного, ремісничо-мануфактурного до великого машинного фабрично-заводського виробництва, який розпочався в Англії у другій половині XVIII ст. і впродовж XIX ст. поширився на інші країни Європи, США та Японію.

Туристична діяльність – послідовний ланцюжок дій з організації туристичних подорожей, що повторюються регулярно (щоденно).

Туристичний район – це група туристичних комплексів, об'єднаних спільною територіальною структурою туристичного господарства.

Туристичне краєзнавство – наука, яка вивчає туристичні ресурси регіонів України.

Методичні рекомендації до семінарського заняття 6 «Подорожі та туризмц світі у ХІХ – на початку ХХ ст.»

План

1. Основні чинники та напрямки розвитку туризму і системи гостинності у світі в XIX – на початку XX ст.

2. Туристична діяльність Томаса Кука.

3. Розвиток туризму на українських землях у складі Російської імперії в XIX – на початку XX ст.

4.Роль українського національно-культурного руху в розвитку туризму на українських територіях у складі Австро-Угорщини (друга половині ХІХ – початок ХХ ст.).

5. Туризм в українських землях у складі Польщі (1921-1939 рр.)

Вивчаючи перше питання, радимо уважно ознайомитися із конспектом лекції. Доцільно з'ясувати соціально-економічний, політичний, суспільний ровиток провідний країн світу, а також з'ясувати, як це впливало на розвиток подорожей і туризму.

Розглядаючи друге питання, доцільно проаналізувати біографію Т. Кука, а також вцілому зародження туризму у тоді провідній країні світу – Великобританії. Радимо вияснити, як прогресивний економічний розвиток країни сприяв розвитку там туризму і появі туристичної діяльності.

Аналізучи третє, четверте і п’яте питання, варто пам’ятати, що українські землі були роз’єднані і мали колоніальний статус у складі різних держав. Незважаючи на це, там інтенсивними темпами розвивався туризм. Варто проаналізувати зародження нового напрямку туризму – краєзнавчого.

Завдання для самоперевірки знань

Завдання 1.

В якому році створена Міжнародна ліга туристичних асоціацій:

- 1895