Історія туризму 002

 

Нинішній розвиток світу супроводжується неабияким зростанням туристських потоків, що обумовило бурхливий розвиток індустрії туризму та потребу в підготовці кваліфікованих кадрів для цієї галузі. Цілком закономірно, що на певному етапі розвитку туристської освіти виникла потреба в історичному усвідомленні процесів виникнення та розвитку такого багатогранного соціально-культурного явища, яким є туризм. І сьогодні історія туризму перетворилася на таку ж нормативну професійну навчальну дисципліну як, наприклад, історія техніки чи архітектури. 

Туризм являє собою галузь світового масштабу із щорічним оборотом, що перевищує трильйон доларів. Туризм дає більше 10% усіх робочих місць у світі, сприяє розвитку соціальної інфраструктури, збереженню культурно-історичної спадщини,  природних пам’ятників тощо. 

Туризм – це не тільки високоприбуткова галузь світової економіки. Він завжди був і залишається потужним важелем у вихованні підростаючого покоління, формуванні світогляду молодих людей, забезпеченні здорового способу життя.  Уміле  використання  державою  механізму  за  назвою  «соціальний  туризм»  дозволяє створити  сприятливий  ґрунт  для  побудови  цивілізованої економіки з «людським обличчям». Історія знає не тільки такі приклади, але також визначає чіткі механізми досягнення необхідних результатів. 

Як навчальна дисципліна історія туризму має загальноосвітнє та суто прикладне завдання. Останнє зумовлено фаховою специфікою менеджера готельного, курортного та туристського сервісу, що вимагає знання історії відкриття та туристського засвоєння територій, історії створення туристських фірм, спілок та товариств, досвіду попереднього керівництва туристською галуззю.

Метою вивчення дисципліни «Історія туризму» є формування у студентів системи теоретико-практичних знань з історії туризму. Зокрема, засвоєння логіки історичного розвитку туризму та його історичних форм, вивчення досвіду організації і ефективності функціонування сфери туризму в Україні.

Завдання дисципліни полягає в тому, що сучасний фахівець повинен розуміти і виявляти закономірності появи і розвитку туризму на певних історичних етапах.Тому завдання дисципліни «Історія туризму» полягають у тому, щоб:

• засвоїти  знання про  основні  етапи  розвитку  туризму  і  гостинності; розглянути в кожному із періодів розвитку такі  моменти, як мотивація подорожей, рівень географічних і картографічеських знань; стан доріг, маршрутів; засобів пересування  (транспорт); розміщення  і харчування,  безпеки, розваг тощо;
• -астосування  на практиці  нормативних  історичних  документів  міжнародних туристських організацій, що регламентують діяльність  України у сфері туризму;
• розвиток і вдосконалення навиків аналізу сучасних подій, що відбуваються в світі, уміння «прив'язати» їх до еволюції туризму і  гостинності. 

Знання. Під час навчання насамперед студентам необхідно засвоїти найбільш важливі питання історії туризму, звернутися до проблем історіографії, джерельної бази. Відтак у процесі засвоєння дисципліни студенти повинні знати:

• основні віхи географічного пізнання світу;
• організаційні форми гостинності на різних етапах історичного розвитку людства;
• історію розвитку транспортних засобів пересування;
• причини та напрямки мандрівництва у часи античності, середньовіччя та новий час;
• особливості розвитку туризму в СРСР та радянській Україні;
• становлення туризму в незалежній Україні.

Навички. Студенти повинні оволодіти навичками роботи з історичними джерелами і науковою літературою, систематизації і компаративного аналізу історичного матеріалу. 

Уміння. Вивчення дисципліни повинно допомогти студентам навчитися логічно мислити і робити аргументовані висновки, викладати матеріал, оволодіти навичками аналізу, користуватися довідковою літературою. Загалом у процесі засвоєння дисципліни студенти повинні вміти:

• збирати та аналізувати інформацію; працювати з фіксованою інформацією, з довідковою літературою, складати тексти доповідей, виступів, статей;
• аналізувати основні передумови та тенденції туристського осовоєння територій;
• визначати та аналізувати основні фактори, що сприяли становленню та розвитку туризму;
• досліджувати зміни у соціальному складі подорожуючих та організаційних формах туризму;
• з’ясовувати принципові засади організації туризму та визначати їхню ефективність.

Основними формами навчального процесу, які забезпечують вивчення студентами курсу «Історія туризму» є навчальні та проблемні лекції, лекції-презентації і семінари-презентації, рольові ігри, індивідуальна та самостійна робота, круглі столи, рольові ігри, брейн-ринги, вікторини, виставки ілюстративного матеріалу з фондів бібліотеки ПУЕТ. На вивчення курсу відводиться 54 годин, з яких передбачено 20 годин – на лекції, 16 годин – на семінарські заняття, та 18 годин – на самостійну роботу. Семінарські заняття передбачають поглиблене вивчення окремих важливих теоретичних та практичних проблем курсу. Самостійна робота з навчальною та спеціальною літературою, джерелами, відвідування музеїв різного профілю є однією з форм поглибленого вивчення історії туризму. Упродовж вивчення курсу викладач проводить модульний, а по його закінченні – підсумковий контроль знань студентів.

Метою навчально-методичного посібника є надання допомоги студентам в організації аудиторної і самостійної роботи та підвищенні її ефективності. Він містить методичні поради до кожної теми дисципліни, питання і завдання для самооцінки знань, завдання для тематичного контролю, індивідуальні завдання. 

 

 

Змістовний модуль 1. Теотетичні засади історії туризму. Історичні передумови виникнення та розвитку туризму. Становлення туризму як масового явища. Особливості розвитку вітчизняного туризму на сучасному етапі 

 

 

Предмет історії туризму. Зміст історії туризму. Необхідність вивчення історії туризму. Зв’язок історії туризму з іншими науками. Завдання історії туризму. Основні методи: історіографічний,  історико-порівняльний,  біографічний,  статистичний.  Основні поняття. Основні варіанти періодизації історії туризму. 

 

 

Основні етапи розвитку подорожей і туризму в суспільстві. Передісторія виникнення туризму. Комплекс суспільних факторів (соціально-економічні, географічні, демографічні, екологічні, мотиваційні) як поштовх до здійснення перших подорожей. Перші шляхи сполучення, засоби пересування. Човен як перший транспортний засіб. Умови здійснення подорожей у давні часи. Формування