Історія українського права

Борошно – їжа взагалі.

Бортная земля – див. Борть.

Борть, борьть, борти – колода для бджіл, пасіка, спочатку просто дупло.

Бою – нанесення побоев.

Бою і грабежу – злісне побиття, убивства, що супроводжуються насильницьким відібранням майна.

Братань – племінник, двоюрідний брат. Брама – ворота. Братню синове – син брата.

Братучадо, браточада – син брата, діти братів, тобто двоюрідні брати; іноді переводиться як племінник з боку брата.

Брацлавщина – історична область в Україні (займала території теперішньої Вінницької і частини Хмельницької обл.) у другій половині XVI-XVIII ст.

Братчина, братщина – група сусідів, які об'єдналися між собою з метою організації вскладчину суспільних гулянок та могли розглядати дрібні справи (образи і бійки під час бенкету).

Бьение, биття – див. Бой. Будування – споруда, будівля. Бидло – худоба.

В

Вазне (з вазні) – законним чином, встановленим порядком. Валька – війна.

Вальчити – вести війну, воювати.

Ванчос – дубові чи соснові дошки для виготовлення бочок та іншого дерев'яного посуду. Вапна – вапно. Варяг – житель Скандинавії.

Васалітету-сюзеренітету відносини – система відносин всередині класу феодалів у феодальному суспільстві. Сюзеренами були, як правило, великі феодали – сеньйори територій. Особисто залежні від них феодали були васалами.

Ведьство, ведство, водовство – чаклунство. Везіння – тюремне ув'язнення.

Велике князівство Литовське – феодальна держава, яка існувала з 30-40-х рр. ХШ ст. до 1569 р. на території сучасних Литви, ілорусі та України. Столиця – Тракай, пізніше Вільнюс.

Вено – дар, який чоловік давав дружині після одруження.

Верв (мотузка) – етимологічно верв пов'язується зі словом мотузка у значенні міри землі, обмеженою лінією, або, може бути, лінії початкового розселення малих сімей у процесі їх відособлювування.

Верв (община) – сільська община, сусідська територіальна община.

Верстання – зарахування на військову службу з призначенням грошового і помісного або земельного окладу.

Вершь, верши – хліб, жито.

Вершели – вирішені справи.

Взакличь, заклич сочити: шукати, вимагати свій борг із кого-небудь привселюдно перед народом;

оголошення своєї претензії перед верв'ю, общиною, на торгу. Своєрідна явка, що робить зайвими всі інші формальності позову без письмових доказів. Взвада-див. Звада.

Взираа в правду – на основі права.

Взмолвят – обмовлять.

Видок – свідок, очевидець, можливо, бійки, а, можливо, і доброго життя позивача.

Вивить – виносити невигідне для сторони рішення.

Вижі – присяжні, яких обирали в XVI ст. із проживаючих у повіті шляхтичів для

учинення дізнань.

Вина – відношення особи до своєї протиправної поведінки (дії чи бездіяльності)

і її наслідком. Означає усвідомлення (розуміння) особою неприпустимості (протиправності) своїх дій і виникаючих з них наслідків.

Вина – штраф, плата судді.

ґвалтовна – штраф за насилля, якій ішов на користь потерпілих.

господарська – штраф, який вилучався на користь великого князя.

Вина пенежна – грошовий штраф.

Вину дати (кому) -звинувачувати.

Вира – грошове стягнення у випадку вбивства або злочину проти власності, передбачене Руською Правдою.

Вирник – збирач вири. Звичайно це назва княжого чиновника, що приїжджав в общину для одержання вири разом із молодшим членом княжого адміністративного апарата – отроком.

Віра – присяга.

Вірні голови – виборні посадові особи, що збирали мито.

Владза – влада, могутність, вплив, сила, міцність, гідність, твердиня.

Власність – належність засобів і продуктів виробництва певним особам – індивідам чи колективам.

Водлуг – по, згідно. Воєводство:

адміністративно-територіальна одиниця в Литовській і Польській феодальних державах. На українських землях існували Брацлавське (див. Брацлавщина), Волинське (див. Волинь), Київське, Подільське і Руське воєводства; адміністративно-територіальна одиниця в Польщі. На українських територіях, що входили до складу Польщі в 1919-1939 р., були створені Волинське, Львівське, Станіславське і Тернопільське воєводства; органи місцевого самоврядування у прикордонних областях Російської держави. У другій половині XVII – кінці XVIII ст. організовувалися на території України.

Возні – замінили колишніх вижів і децьких: призначались з місцевих шляхтичів для огляду слідів злочинів, для вводу у володіння та інших судових доручень.

Войський (воинський, свойський) кінь: військовий кінь, що належить пану, на якому закуп бере участь у військових діях у складі ополчення пана; кінь, що належить закупу (свойський). Вольна рота: добровільна присяга; очисна присяга; добровільна присяга групи осіб, що нагадує послушество послухів. Вольно – у праві.

Воровські – підроблені.

Ворчеться – обіцяється.

Восклепати – див. Клепати.

Всяк – кожний, будь-який.

Вивести виру – відвести обвинувачення.

Видаст – підведе поручителя.

Видел – частина майна чоловіка, що одержує вдова при поділі спадщини.

Виїмщик -- посадова особа, що робить вилучення чого-небудь, у даному випадку

корчемного вина.

Вивод – доказ.

Вивагання – вигнання.

Видавати ісправа – видавати звинуваченого за вироком суду потерпілому.

Видання – донос, наговір.

Вилога (волога) – рідина.

Виморочне майно, виморщина – див. Безатщина.

Виправа – придане.

Вирядок (від слова ряд) – угода, установлення