Кабельні системи телекомукаційних мереж

Предмет:

Зв'язки з громадськістю

Тип роботи:

Методичні вказівки

К-сть сторінок:

Мова:

Українська

Оцінка:

системи і значеннями частот, для яких необхідно здійснити розрахунки;

2) конфігурацією системи і довжинами кабелів у відповідній конфігурації.

Потрібні числові значення наведені вище у таблицях 1 і 2. Номери рядків у цих таблицях, які відповідають даним для індивідуального завдання конкретно названого студента, вказані двома числами у стовпцях 1 і 2 таблиці завдань, яка додається окремо від цих методичних вказівок. Наприклад, варіант з числами 3 і 2. означає, що потрібно вибрати рядок варіанту 3 у першій таблиці та рядок варіанту 2 у другій таблиці, тобто для розрахунку системи класу E в конфігурації A слід використати три частоти, вказані у рядку 3 табл. 1 і довжини кабелів та шнурів системи згідно з рядком 2 таблиці 2.

4. Методика розрахунків характеристик оптоволоконних кабельних систем локальних мереж і мереж доступу Ethernet

4.1. Рекомендації щодо послідовності виконання Завдання 2

1.Перед виконанням другого завдання слід звернутися до рекомендованої літератури [1], підрозділ 5.1.1.1 та ознайомитися зі структурною схемою оптоволоконного сполучення (каналу) та з балансу (бюджету) потужності для моделі такого сполучення.

2. Далі слід ознайомитися зі своїм варіантом Завдання 2 (див. табл. 5 з продовженнями), вияснити або уточнити сенс всіх параметрів, які є вихідними даними для розрахунку. Для цього доцільно використати матеріали підрозділів 4.1..4.4 [1], а також означення термінів і понять у Додатку 1 (Д.1) та переклад англомовних акронімів у Додатку 2 (Д.2) цього посібника [1].

3. Наступний крок полягає в ознайомленні з методикою розрахунку, наведеною нижче (підрозділ 4.2 цих вказівок), та у формуванні послідовності використання розрахункових формул. Зауважимо, що нумерація цих формул в даних вказівках відповідає їх нумерації в посібнику [1] для полегшення пошуку потрібних уточнень або пояснень. До цього посібника також можна звернутися для отримання додаткової інформації про параметри, а також для отримання додаткових формул, не наведених у підрозділі 4.2 цих вказівок, якщо це виявиться потрібним. Формули в пояснювальній записці слід наводити у послідовності їх подальшого застосування для обчислень і супроводжувати наскрізною нумерацією, коментарем щодо параметра, який можна обчислити, одиниць, в яких він виражений, а також розшифрувати позначення, які входять у формулу, якщо вони зустрічаються вперше, з вказанням одиниць, в яких повинні бути виражені їх числові значення.

4.Далі слід підготувати і виконати обчислення. Для цього рекомендуємо застосувати доступні засоби для простого програмування обчислень на комп’ютері, наприклад, електронні таблиці Excel або пакет Mathcad. Результат для кожної застосованої формули слід внести до пояснювальної записки.

5. Кінцевий результат обчислень повинен супроводжуватися висновком щодо відповідності запасу потужності в каналі вимогам з боку відповідних стандартів Ethernet. Для цього можна використати дані, наведені в розділах 5 або 6 [1].

4.2.Методика розрахунку балансу потужності в оптоволоконних сполученнях 10GbE

Модель оптоволоконного сполучення 10GbE охоплює Фізичний рівень локальних мереж

10GBASE-S (10GBASE-SR і 10GBASE-SW), 10GBASE-L (10GBASE-LR і 10GBASE-LW),

10GBASE-E (10GBASE-ER і 10GBASE-EW), 10GBASE-LX4 і 10GBASE-LRM, а також пасивних мереж абонентського доступу 10G-EPON (10GBASE-PR і 10/1GBASE-PRX).

Оптоволоконне сполучення та специфікації компонентів у стандартах 10GbE часто базуються на означенні сполучення, подібному до зображеного на рис. 2 (рис.4.64 [1]), на якому показані функціональні блоки та інтерфейси між ними. Загалом у стандартах специфікації стосуються інтерфейсів, оскільки це забезпечує основу для взаємодії між компонентами, які виробляють незалежно. Стандарт Ethernet використовує для інтерфейсів терміни TP1, TP2, TP3 і TP4. Віртуальний пункт TP3.5 на рис. 2 додано для кращої репрезентації пункту прийняття рішення, тобто для кінця каналу в моделі, де здійснюють врахування штрафів потужності, в специфікаціях стандарту IEEE 802.3 він відсутній.

Рис. 2. Структурна схема оптоволоконного сполучення і пункти для тестування. Схематичне зображення структури балансу потужності показане на рис. 3 (рис. 4.65 [1]).

моделі впроваджено амплітуду оптичної модуляції (OMA) як альтернативну міру порівняно з середньою оптичною потужністю, більш придатну для безпосередньо модульованих лазерів, з окремим врахуванням обмеження від прийнятного значення коефіцієнта пригнічення (Er). Хоч

10GbE використовує амплітуду оптичної модуляції (OMA), однак специфікації також містять значення мінімальної середньої потужності збудження та мінімальної середньої прийнятої потужності, що дозволяє застосовувати вимірювачі потужності для приблизної оцінки якості сигналу.

Співвідношення між різними висланими і прийнятими оптичними потужностями в OMA і в усередненій потужності проілюстровані на рис. 3.

Рис. 3. Баланс потужності для моделі оптоволоконного сполучення 10GbE.

На рис. 3 застосовані такі позначення:

4.3.Рекомендації до обчислень за моделлю оптоволоконного сполучення

10GbE

Мета обчислень полягає в отриманні значення запасу потужності конкретного оптоволоконного сполучення на підставі виразу (4.252) і перевірці відповідності його значення вимогам стандарту. Розрахунок балансу потужності оптоволоконного сполучення на підставі вхідних даних, перерахованих вище у табл. 4.21 - 4.23, здійснюють з використанням формул, наведених у підрозділі 4 цього посібника, у послідовності, яка повинна забезпечити своєчасне отримання необхідних проміжних і кінцевих результатів. Оскільки цілі цього навчального посібника можуть бути досягнені, зокрема, шляхом усвідомленого вибору необхідних розрахункових формул для організації обчислень та поглибленого розуміння сенсу параметрів і констант, які