Казка про будову слова. Загальне поняття про будову слова. Розрізнення префіксів і прийменників. Суфікс. Визначення суфіксів у словах. Розвиток зв’язного мовлення. Складання тексту за планом та опорними словами «Годівниці для тварин».

 

У країні Морфологія жили-були маленькі непосиди: Префікси, Корені, Суфікси і Закінчення. Жили вони мирно і весело. Любили подорожувати до сусіднього королівства Лексикології. Але один із законів цього королівства проголошував: «Ворота до наших володінь відкриті тільки для слів!» Тому для подорожей жителі Морфології поєднувались у слова.

Одного разу Префікс НАД, Корінь ВЕЧІР, Суфікс Н і Закінчення І вирішили теж податись до Лексикології. Для цього вони утворили слово НАДВЕЧІРНІ. Та заплакало Закінчення тоненьким голосочком:

Я не хочу стояти останнім! І стало на місце Префікса.

Оскільки, моє місце зайняте, то я стану замість Суфікса, – обізвався Префікс.

А я стану на місце Кореня! – мовив Суфікс.

І Кореню нічого не залишалось іншого, як стати на місце Закінчення.

Подивіться, що з цього вийшло. Давайте разом прочитаємо

І Н НАД ВЕЧІР

У такому порядку й вони вирушили. Але ворота королівства Лексикології для них не відчинилися.

– Подивіться на себе! Хіба є таке слово «іннадвечір»? – промовила до них Королева Лексикологія.

Довго сперечалися між собою Префікс, Корінь, Суфікс, Закінчення. І вирішили піти за порадою до Королеви Морфології.

Не треба сваритися, друзі! Все повинно мати своє місце, – привітно мовила Морфологія.

Корінь виражає значення слова, він у ньому найважливіша частина. Без нього не може обійтись жодне слово. Префікс і Суфікс допомагають йому утворювати слова з новим значенням. Префікс стоїть перед коренем, а Суфікс після нього.

А я? – розгублено запищало Закінчення.

А ти – гарна і важлива частина слова. Без тебе слова не можуть змінювати свою форму і поєднуватись у реченні. Тому твоє місце в кінці слова, – відповіла Королева.

З того часу більш ніколи не сперечаються Префікс, Корінь, Суфікс, Закінчення. І слово НАДВЕЧІРНІ набуло свого попереднього звучання, одержало певне значення і перед ним відчинився засув на воротах королівства Лексикологія. А Королева Морфологія подарувала кожній частині слова свій знак.

 

 

За синіми морями, дрімучими лісами в країні Морфологія живуть маленькі значущі частинки. На вигляд вони досить дивні, тому і назвали їх Морфемами. Хоч вони маленькі, але дуже працьовиті. Цілими днями їм доводиться будувати слова. Могутня машина словотвору, на якій працюють Морфеми, немов вічний двигун. Зміниться щось в світі, і Морфеми-трудівниці утворять нове слово або знайдуть до існуючого нове значення.

В центрі країни живе старенький і сивий дідусь Корінь. Він дуже боїться дощу, і тому дах його палацу нагадує парасольку. Він – основний і значущий господар. Його обслуговують інші Морфеми, він сам об’єднує цілу сім’ю слів. Слід сказати, Що Корінь – вередлива Морфема. Йому не хочеться працювати без Морфеми – слуги. Нехай буде Морфема Закінченням, але все ж прислуга! Іноді Морфема – слуга пересуває його куди треба в реченні.

У королівстві Морфології все впорядковано. Кожний житель має своє житло. Оберігають тишу й спокій Кореня, який живе у центрі, його сусіди – Префікс і Суфікс.

У високому палаці, в якому покрівля пряма і тільки спереду дашок, живе Префікс. Він, на відміну від Суфікса, має менше сили і вправності. Префікс закріплений за відповідними частинами мови і надає їм нових відтінків, значень і таке інше.

Великим трудівником в цьому королівстві є Суфікс. Живе він у вежі і дуже любить висоту. Напевно, тому і дах його вежі тягнеться вгору. Суфікс все вміє: він може утворити нове слово чи змінити частину мови, назвати людей чи назвати місце їх проживання та професії, надати їм ознак. значення пестливості й зменшеності.

І на самій околиці королівства, в маленькому будиночку прямокутної форми живе Закінчення. На відміну від інших, воно володіє чарівною силою, – змінює своє забарвлення.

Морфологія – чарівна країна, в ній панує спокій і тиша. Морфеми – трудівниці живуть вічно, утворюючи нові слова, урізноманітнюючи нашу мову, роблячи її ще кращою, ще виразнішою, ще точнішою.

ВЕЛЬМИШАНОВНИЙ СУФІКС ИК

Жив у країні граматичній

Морфологічно – фонетичній

Кумедний, милий суфікс ИК,

Дивакуватий жартівник.

Коли він потрапляв у слово,

Предмет, неначе випадково,

Мінявся враз: ставав малим,

До того ж, лагідним, не злим.

До слова «кіт» наш ИК потрапив -

І ось вже «котик» лиже лапу.

Потрапив він до слова «ніс» -

І «носик» зменшився на зріст.

Пустун у слово «ключ» добрався -

І ключ вже «ключиком» назвався.

З «м’яча» ИК «м’ячика» зробив.

Усе маленьке він любив.

З «ведмедя» дикого страшного

Зробив «ведмедика» смішного.

«Слон» з ИКом «слоником» ставав,

Хвостом, ні «хвостиком» махав.

Раз у країні граматичній

Морфологічно – фонетичній

Пожежа трапилась страшна,

Ну й налякалася вона!

 

Вогонь палав такий великий!

Усі – за голову: «Ой лихо!»

Аж де не взявся – суфікс ИК

Стриб у вогонь як чарівник.

Ураз жагучого приборкав,

Зробив з вогню маленький «вогник»!

Всі були вражені: дива,