Казкотерапія як засіб розвитку зв’язного мовлення у дітей дошкільного віку із ЗНМ

 

 

 

З дошкільниками старшої групи, що мають загальне недорозвинення мови третього рівня було проведено експериментальне дослідження розвитку зв'язного монологічного мовлення за допомогою казкотерапії. У ході дослідження була пророблена наступна робота: вивчення методології психолого-педагогічного дослідження, відбір методики проведення психолого-педагогічного експерименту, дослідження рівня розвитку зв'язного монологічного мовлення дітей з ЗНМ, аналіз та оформлення результатів проведеного дослідження, проведення корекційної роботи з розвитку зв'язного монологічного мовлення дітей із загальним ЗНМ, оформлення матеріалів експерименту, аналіз та оформлення результатів проведеного дослідження з розвитку зв'язного монологічного мовлення дітей з ЗНМ за допомогою впливу казки, проведення відкритого заняття з застосуванням казкотерапії. Експеримент був проведений з 10. 09. 14 р. по 10. 01. 15 року. Мета: дослідити рівень розвитку зв'язного монологічного мовлення дітей з ОНР третього рівня. Проведенням дослідження рівня розвитку зв'язного монологічного мовлення дітей з ОНР було необхідно для того, що б згодом констатувати які-небудь зміни в рівні розвитку зв'язного монологічного мовлення дітей і виявити вплив казки на розвиток зв'язного монологічного мовлення дітей дошкільного віку з ОНР. Для дослідження рівня розвитку зв'язного монологічного мовлення були застосовані методики, наприклад, методика «Переказ тексту». Методика «Переказ тексту». Мета: виявити рівень розвитку зв'язного монологічного мовлення дітей. Інструкція: дитині пропонується прослухати невеликий за обсягом і простий за структурою літературний текст. Текст прочитується два рази, в повільному темпі; перед повторним читанням дається установка на складання переказу. По закінченню тексту дитину просять переказати те, що він запам'ятав.

 

 

Кожен показник оцінюється окремо. Найвища оцінка відтворення тексту – 10 балів; 2 бали – правильне відтворення; 1 бал – незначне відхилення від тексту, відсутність граматичних помилок, тривалих пауз, невелика кількість підказок, 0 балів – невірне відтворення, порушення структури тексту, бідність лексики, численні паузи, необхідність в підказках. Висновки про рівні розвитку: 10 балів – високий рівень; Понад 5 балів – середній рівень; Менше 5 балів низький рівень. Підсумки дослідження: у логопедичній групі 60% (синій) дітей мають середній рівень розвитку монологічного мовлення, 40% (зелений) – низький рівень розвитку зв'язного монологічного мовлення.

 

Отже, у дітей необхідно цілеспрямовано розвивати зв'язне монологічне мовлення, а також продовжувати формувати повноцінну звукову сторону мовлення (виховувати артикуляційні навички, правильне звуковимову. Складової структури і фонематическое сприйняття). Метою підготовчих вправ було – організація уваги дітей, підготовка їх до сприйняття оповідання (відгадування загадок про персонажів твору; уточнення окремих слів або словосполучень, що містяться в тексті, демонстрацію відповідних картинок). Тексти казок читалися дітям двічі, в повільному темпі. При повторному читанні використовувався прийом завершення дітьми окремих пропозицій. Не закінчених мною. Розбір змісту казок проводився в питання -відповідь формі. Питання були спрямовані на виділення основних моментів сюжетної дії. Їх послідовності, на визначення діючих осіб і найбільш значущі деталі розповіді. У процесі розбору змісту казок використаний ілюстративний матеріал, 1 раз на місяць при навчанні переказу використовувалися діафільми. У процесі розбору були використані авторські логосказкі Г. А. Бистрової, Е. А. Сизової, Т. А. Шуйськой, І. М. Погосова. По закінченні першого місяця експерименту в роботі з дітьми з загальним недорозвитком мовлення стало використання складання творчого оповідання «придумаємо казку». Це було необхідною частиною методики у зв'язку з тим, що творче розповідання «твір казки» максимально наближає дитину до того рівня монологічного мовлення, який буде потрібно йому для переходу до нової провідної (навчальної) діяльності. Крім того, творче розповідання, твір казки «грає важливу роль у розвитку для самостійного вираження дитиною своїх думок, усвідомленого відображення в мові різноманітних зв'язків і відносин між предметами і явищами, сприяє активізації знань і уявлень про навколишній. На заняттях були використані такі основні види розповідання як: придумування і завершення казки, складання казки на запропоновану тему з опорою на ілюстрований матеріал, колективне твір казки. Крім того, в процесі експерименту, 1 раз на тиждень по 20-30 хвилин проводилися комплексні заняття по казках, на яких окрім основного завдання (розвиток монологічного мовлення), здійснювався цілий комплекс завдань, що стоять перед корекційної роботою із загальним недорозвиненням мови: активізаціяпроцесу мислення, поліпшення моторики пальців рук. Артикуляційної моторики, розвиток спільних рухів тіла, вдосконалення емоційно – вольових процесів і т. д. Також у роботі були використані логопедичні ігри та завдання з казкою, спрямовані на розвиток зв'язного монологічного мовлення: «Ми граємо з дієсловами» розвиває ігротека І. С. Кривов'яз, «Чарівна абетка», «Живе читання», логопедичні ігри та завдання Г. А. Бистрової. Крім фронтальних занять були проведені індивідуальні заняття з деякими дітьми, що мають низький рівень розвитку зв'язного монологічного мовлення. У процесі проведення експеримент спостерігався зростаючий інтерес дітей до занять, відзначалися поступові поліпшення, що відбуваються в розвитку зв'язного монологічного мовлення дітей, крім цього відзначалися поліпшення, що відбуваються в звуковимови. Корекційні заняття з дітьми з загальним недорозвитком мовлення, спрямовані на розвиток зв'язного монологічного мовлення, з використанням казки проводилися в логопедическом кабінеті, в пісочниці. Всі «казкові» заняття, що проводяться з дітьми, проходили в невимушеній обстановці творчої

 

 

У результаті проведення даного експерименту були отримані такі дані:

 

Після експерименту: 20% (червоний) – високий рівень 50% (синій) – середній рівень 30% (зелений) – низький рівень Висновок: на початку психолого-педагогічного експерименту з виявлення казки на процес розвитку зв'язного монологічного мовлення дітей із загальним недорозвиненням мови було проведено дослідження рівня розвитку зв'язного монологічного мовлення дітей із загальним недорозвиненням мови третього рівня, результатом якого стало отримання даних про рівень зв'язного монологічного мовлення дітей з ОНР. Виходячи з результатів експерименту, у дітей ОНР експериментальної групи і спираючись на дослідження і розробки В. П. Глухова, Т. Б. Філічева, І. М. Погосова, Т. Д. Зінкевич – Евстегнеевой, Т. А. Шуйськой, Г. А. Бистрової була розроблена методика проведення експерименту і застосований на практиці підібраний методичний комплекс. Після проведення кількісної та якісної обробки фактичного матеріалу за результатами експерименту була визначена динаміка і ефективність процесу розвитку зв'язного монологічного мовлення за допомогою впливу логосказок. Порівняльна діаграма

  до експерименту після експерименту Червоний – високий рівень Синій – середній рівень Зелений – низький рівень

Таким чином, в ув'язненні, хочу уточнити, що мова – це форма спілкування між людьми, що характеризує як процес прийому, переробки і передачі інформації. Встановлено, що мова не є природженою здібністю, вона розвивається у міру формування мозку людини. Її розвиток залежить від стану шляхів і центрів головного мозку і всієї вищої нервової діяльності в цілому.  Розвиток мовної функції відбувається з народження дитини і в основному закінчується до п'яти років (в нормі). Порушення мови мають різний характер залежно від причини, їх причини і проявляються у спотвореному вимові звуків, у порушенні ритму і темпу мови, в її загальному недорозвитку, що тягне за собою порушення всіх сторін мовлення (звуковимови, фонематичного слуху, граматичного ладу). Значення логопедії полягає в тому, що б допомогти дитині подолати мовні порушення, тим самим забезпечивши повноцінне, всебічне його розвиток. До числа найважливіших завдань логопедичної роботи з дошкільниками, що мають загальне недорозвинення мови, відноситься формування у них зв'язного монологічного мовлення. Значні труднощі в оволодінні навичками зв'язного монологічного мовлення у дітей із загальним недорозвиненням мовлення обумовлені недорозвиненням фонетико – фонематичного, лексичного, граматичного, недостатньою сформованістю як произносительной (звуковий), так і семантичної (смислової) сторін мовлення. Наявність у дітей вторинних відхилень у розвитку провідних психічних процесів (сприйняття, пам'яті, уваги, уяви і т. д.) створює додаткові труднощі в оволодінні зв'язного монологічного промовою. Метод роботи з казкою має багатовікову історію, хоча наукове обгрунтування і цілеспрямоване використання в роботі з дітьми, зокрема в логопедії, він отримав лише близько десяти років тому. Сьогодні цей метод є одним з найбільш широко висвітлюватимуться в сучасній літературі і одним з найбільш перспективних. Гідність і роль цього методу сьогодні в роботі з дітьми з загальним недорозвитком мовлення незаперечні: це образність мови, її метафоричність, психологічна захищеність. Під час роботи над казкою, діти збагачують свій словник, йде робота над автоматизацією поставлених звуків та введення їх в самостійну мова. Тексти казок розширюють словниковий запас, допомагаю вірно будувати діалоги, а отже впливають на розвиток зв'язного монологічного мовлення. Робота з казкою сприяє розвитку просодичною сторони мови: тембру голосу, його сили, темпу, інтонації, виразності. Отже, казка – ефективне розвиваюче, корекційна і психотерапевтичний засіб в роботі з дітьми з загальним недорозвитком мовлення. І щоб цей засіб дало результат, треба використовувати казки в повній мірі.