Класифікація професій

Предмет праціПриродаТехнікаЛюдинаЗнакХудожній образ

Умови праціпобутовіна відкритому повітрінезвичайніз підвищеною моральною відповідальністю

Засоби праціручнімашиниавтоматизованіфункціональні

Цілі працігностичніперетворюючіпошукові

 

Будь-яка професія по кожній з основ (рядки) може бути віднесена до одного з типів або до декількох. У рядках зазначені основи для класифікації і відповідні їм типи професій.

Залежно від предмета праці всі професії підрозділяються на п'ять типів. Однак це – дуже грубий розподіл. Має сенс не просто відносити професію до одного з п'яти типів (такий спосіб підходить тільки для деяких професій, які чітко відповідають одному з п'яти предметів праці). Для кожної професії психологи визначають, який предмет праці ближче, з чим переважно доводиться мати справу – предметів, які характеризують професію може бути й три. Така диференційована оцінка дозволяє розрізняти професії всередині однієї групи: за тим, який із предметів праці є вторинним для даної професії.

«ЛЮДИНА-ПРИРОДА». Професії: майстер-тваринник, зоотехнік, агроном, кінолог, лаборант хіміко-бактеріологічного аналізу та ін.

Серед професій типу «людина-природа» можна виділити професії, предмет праці яких: рослинні організми, тваринні організми, мікроорганізми.

Це професії, пов'язані із сільским господарством, харчовою промисловістю, медициною й науковими дослідженнями (біологія, географія). Як не дивно, певний інтерес до природи (хоча, звичайно, не основний) повинні мати психолог, менеджер з туризму й готельного бізнесу.

Зазначений розподіл не означає, звичайно, що праця людини спрямована тільки на згадані вище предмети. Рослинники, наприклад, працюють у колективі, використовують різноманітну техніку, займаються питаннями економічної оцінки своєї праці. Але все-таки головний предмет уваги й турбот рослинників – рослини та їх середовище існування.

З іншого боку, при виборі професії цього типу дуже важливо розібратися, як саме людина ставиться до природи: як до місця для відпочинку чи як до майстерні, у якій збирається віддавати всі сили виробництву.

Є ще один момент, який треба враховувати при виборі професії. Особливість біологічних об'єктів праці полягає в тому, що вони складні, мінливі (за своїми внутрішніми законами), нестандартні. І рослини, і тварини, і мікроорганізми живуть, ростуть і розвиваються, а також хворіють і гинуть. Працівникові потрібно не просто дуже багато знати про живі організми, але й передбачати можливі зміни в них, які часом незворотні. Від людини потрібна ініціатива й самостійність у вирішенні конкретних трудових завдань, дбайливість, далекоглядність.

«ЛЮДИНА-ТЕХНІКА». Тут головний, провідний предмет праці – технічні об'єкти (машини, механізми), матеріали, види енергії.

Професії: столяр, технік-металург, інженер-механік, архітектор, електромонтажник, радіомеханік, будівельник, фахівець із телекомунікацій та ін.

Звичайно, робота працівників тут спрямована не тільки на техніку, але все-таки провідний предмет професійної уваги – область технічних об'єктів і їх властивостей.

Серед професій типу «людина-техніка» можна виділити:

- професії з видобутку, обробки ґрунтів, гірських порід;

- професії з обробки й використання неметалічних промислових матеріалів, виробів, напівфабрикатів.

- професії з виробництва й обробки металу, механічного збирання, монтажу машин, приладів;

- професії з ремонту, налагодження, обслуговування технологічних машин, установок, транспортних засобів;

- професії з монтажу, ремонту будинків, споруд, конструкцій;

- професії з збирання, монтажу електроустаткування, приладів, апаратів;

- професії з ремонту, налагодження, обслуговування електроустаткування, приладів, апаратів;

- професії, пов'язані із застосуванням піднімальних, транспортних засобів, управління ними;

- професії по переробці продуктів сільського господарства.

При обробці, перетворенні, переміщенні або оцінці технічних об'єктів від працівника потрібні точність, визначеність дій. Оскільки технічні об'єкти практично завжди створюються самою людиною, у світі техніки є особливо широкі можливості для новаторства, винаходу, технічної творчості. Поряд із творчим підходом до справи в області техніки від людини потрібно висока виконавська дисципліна.

«ЛЮДИНА-ЛЮДИНА». Тут головний, провідний предмет праці – люди.

Професії: лікар, учитель, психолог, перукар, екскурсовод, менеджер, керівник художнього колективу та ін. Серед цього типу професій можна виділити:

- професії, пов'язані з навчанням і вихованнями людей, організацією дитячих колективів;

- професії, пов'язані з управлінням виробництвом, людьми, колективами;

- професії, пов'язані з побутовим, торговельним обслуговуванням;

- професії, пов'язані з інформаційним обслуговуванням;

- професії, пов'язані з інформаційно-художнім обслуговуванням людей і управлінням художніми колективами;

- професії, пов'язані з медичним обслуговуванням.

Для успішної праці при професіях цього типу потрібно навчитися встановлювати й підтримувати контакти з людьми, розуміти людей, розбиратися в їх особливостях, а також опанувати знаннями у відповідній області виробництва, науки, мистецтва.

Короткий перелік якостей, які дуже важливі в роботі:

- стійкий гарний настрій у процесі роботи з людьми,

- потреба в спілкуванні,

- здатність розуміти наміри, помисли, настрої людей,

- уміння швидко розбиратися у взаєминах людей,

- уміння знаходити спільну мову з різними людьми.

«ЛЮДИНА-ЗНАКОВІ СИСТЕМИ”. Тут провідний предмет праці – умовні знаки, цифри, коди, природні або штучні мови.

Професії: перекладач, кресляр, інженери, топограф, секретар-друкарка, програміст та ін. Професії типу «людина-знакові системи» включають:

- професії, пов'язані з оформленням документів, діловодством, аналізом текстів або їх перетворенням, кодуванням,

- професії, предметом праці в які є числа та кількісні співвідношення,

- професії, пов'язані з обробкою інформації у вигляді системи умовних знаків, схематичних зображень об'єктів.

Щоб успішно працювати за професією, потрібні особливі здібності подумки поринати в світ, здавалося б, сухих позначень, відволікатися від предметних властивостей навколишнього світу й зосереджуватись на відомостях, які несуть у собі ті або інші знаки. При обробці інформації у вигляді умовних знаків виникають завдання контролю, перевірки, обліку, обробки відомостей, а також створення нових знаків, знакових систем.

«ЛЮДИНА-ХУДОЖНІЙ ОБРАЗ». Тут головний предмет праці – художній образ та способи його побудови.

Професії: артист, художник, музикант, дизайнер, різьбяр по каменю, літературний працівник. Професії типу «людина-художній образ» включають:

- професії, пов'язані з образотворчою діяльністю,

- професії, пов'язані з музичною діяльністю,

- професії, пов'язані з літературно-художньою діяльністю,

- професії, пов'язані з акторсько-сценічною діяльністю.

Одна з особливостей професій типу «людина -художній образ» полягає в тому, що значна частка трудових витрат залишається прихованої від стороннього спостерігача. Більш того, нерідко додаються спеціальні зусилля для створення ефекту легкості, невимушеності кінцевого результату праці.

За умовами праці виділяють чотири групи професій:

- праця в умовах звичайного (побутового) мікроклімату (бухгалтер, інженер, програмісти, секретар-референт) ;

- праця з перебуванням на відкритому повітрі з різкими перепадами температури, вологості (будівельник, пожежник, агроном) ;

- праця в незвичайних умовах: під землею, під водою, на висоті, у повітрі, у гарячих цехах, у цехах з неминучими шкідливими факторами (льотчик, шахтар, водолаз, апаратник) ;

- праця з підвищеною моральною відповідальністю за здоров'я, життя людей, за суспільні, матеріальні цінності (учитель, лікар, інженери по техніці безпеки, аудитор).

Залежно від засобів праці професії підрозділяють на 4 відділи:

- професії, пов'язані з використаннями ручної праці (столяр, монтажник радіоапаратури, ювелір, музикант, хірург).

- професії, пов'язані з використаннями машин c ручним керуванням (токар, водій, машиніст, оператор зв'язку).

- професії, пов'язані з використаннями напівавтоматів, автоматів, автоматичних ліній, робототехнічних комплексів (сталевар, друкар, апаратник, диспетчер енергосистеми).

- професії, пов'язані з використаннями функціональних засобів, знарядь праці (викладач, актор, диригент, режисер, спортсмен).

Залежно від мети праці можна виділити три класи професій:

гностичні: розпізнати, розрізнити, оцінити, перевірити (санітарний лікар, літературний критик, контролер, товарознавець, експерт, слідчий) ;

перетворюючі: обробити, перемістити, організувати, перетворити (водій, художник, викладач, паркетник, слюсар, кравець) ;

дослідницькі: винайти, придумати, знайти новий варіант, сконструювати (закрійник, розмітники, селекціонер, художник-оформлювач).

 

 

Арапов Е. А., Микулина И. Б. Выбери себе профессию. – Свердловск, 1995.

Борисова Е. М., Логинова Г. П. Индивидуальность и профессия. – М. : Знание, 1991.

Захаров Н. Н. Профессиональная ориентация школьников. – М. : просвещение, 1988.

Йоваша Л. А. Проблемы профессиональной ориентации школьников. – М. : Педагогика, 1993.

Калугин Н. Н. и др. Профессиональная ориентация учащихся. – М. : просвещение, 1983.

Павлютенков Е М. Профессиональная ориентация учащихся. – Киев: Рад. шк., 1983.

Пенкрат Л. В. Мотивы выбора профессии: Кн. для учителя. – Минск: Нар. асвета, 1996.

Сейтешев А. П. Пути профессионального становления молодежи. – М. : Высш. шк., 1988.

Теория и практика формирования профессионального самоопределения молодежи в условиях непрерывного образования. – Кемерово: Кузбасвузиздат, 1996.

Чистякова С. Н. Основы профессиональной ориентации школьников. – М. : Просвещение, 1983.

Чистякова С. Н., Захаров Н. Н. Профессиональная ориентация школьников: организация и управление. – М. : Педагогика, 1987.

Шавир П. А. Психология профессионального самоопределения в ранней юности. – М. : педагогика, 1981.