Класифікація та асортимент скляних товарів

 

ВСТУП

РОЗДІЛ І. КЛАСИФІКАЦІЯ ТА АСОРТИМЕНТ СКЛЯНИХ ТОВАРІВ, ФАКТОРИ ФОРМУВАННЯ СПОЖИВЧИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ

1.1 Класифікація скляних виробів

1.2 Асортимент скляних товарів

1.3 Фактори формування споживчих властивостей й асортименту скляних товарів

1.4 Маркування скляних товарів

РОЗДІЛ ІІ. ОСОБЛИВОСТІ ДЕГУСТАЦІЙНОГО ПОСУДУ ВИСНОВОК

ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА

ДОДАТКИ

 

 

Склоробство виникло в IX – Х столітті в Росії, набагато раніше, ніж в Америці (XVII ст.) і раніше, ніж у багатьох інших країнах Західної Європи (Англії, Швеції, Венеції, Богемії, Лотарингії, Нормандії й ін.) [1].

Загальний промисловий підйом, що почався за царювання Петра I, захопив і скляну справу. Розвиток склоробного виробництва був викликаний великим попитом на скляні вироби – шибка, дзеркала, посуд, що не могли задовольнити існуючі ще в XVII столітті в Московській Русі старі скляні заводи (Духанський, Измайловський, Черноголовський) і прагненням відмовитися від дорогого ввозу закордонного скла. Асортимент виробів посудного цеху Ямбурзького заводу був дуже великим. Так, наприклад, у 1722 році завод випускав: чарки пивні з кришками і без кришок, чарки винні і горілочні різних розмірів, склянки пивні, горілочні, різні пляшки, лампади, сільнички, огіркові чаші, кишенькові фляги, чорнильниці і т. д.

З вищенаведених історичних даних, можна зробити висновок, що тема склоробного виробництва була актуальна ще 250 років тому.

У наш час зберігаються традиції і секрети старих майстрів, уміння працювати зі склом передається на генетичному рівні з покоління в покоління. Час диктує нові тенденції, але основи ремесла залишаються непорушними.

Сьогодні підприємства нашої країни роблять продукцію зі скла і кришталю: чарки, келихи, фужери, графини, глечики, склянки, пивну серію, високомистецькі штофи, салатники, сортові вази, вази для декорації інтер'єрів, парфумерну тару, сулії медичного призначення, що відповідають самому вимогливому смаку.

Поряд з вітчизняними виробниками борються за ринок збуту і визнані світові лідерів по виготовленню скляного посуду, такі як: Скляні заводи «KAVALIER» Чехії, Італійська фірма «Carlo Giannini» і т. д.

Актуальність даної теми курсової роботи очевидна, тому що розвиток склоробного виробництва – один зі складових факторів розвитку економіки нашої країни.

Тема роботи: Формування асортименту виробів із звичайного скла в умовах ринку та їх якість.

Мета роботи: аналіз асортименту, конкурентноздатності і якості скляного посуду на підставі вивчення даної проблеми.

Предмет дослідження: в даній роботі був розглянутий вплив формування асортименту на вироби із скла, а також поліпшення їх якості в умовах ринку.

Методи: теоретичний аналіз, літературні джерела, узагальнення, практичний досвід авторів по даній темі.

Структура роботи: курсова робота складається з двох розділів, вступу, висновків, додатків та використаної літератури.

 

 

Скляні вироби відповідно до призначення підрозділяють на три класи:

- побутові;

- архітектурно-будівельні;

- технічні [3].

До побутових скляних виробів відносять посуд, художньо-декоративні вироби для прикраси інтер'єра, лампові вироби, дзеркала.

Скло – це аморфне тіло, яке одержують при переохолодженні розплаву незалежно від складу й температурної області затвердіння. При поступовому збільшенні в'язкості воно набуває механічних властивостей твердого тіла.

Класифікують скло за походженням, хімічним складом, основними властивостям і призначенням. Для виготовлення побутового посуду й декоративних виробів використовують оксидне скло, у якому основними склоутворювачами є оксиди кремнію, бору, алюмінію та ін.

Види скла, у яких основним склоутворювачем є оксид кремнію – SiО2, називають силікатними, скла, де основними склоутворювачами служать оксиди бору й кремнію, – боросилікатними, а скло з основним склоутворювачем у вигляді оксидів алюмінію, бору й кремнію – алюмоборосилікатними. Ці оксиди утворюють основу структури скла й визначають його найважливіші властивості.

Крім названих кислотних оксидів до складу скла входять оксиди лужних і лужно-земельних металів. З лужних оксидів використовують оксиди натрію – Nа2О, оксиди калію – К2О, оксиди літію – Li2О; з лужно-земельних – оксиди кальцію – СаО, оксиди магнію – МgО, оксиди цинку – ZnО, оксиди барію – ВаО, оксиди свинцю – РbО. Кожен оксид привносить притаманні йому властивості. Тому багато властивостей скла залежать від його хімічного складу. Склад скла виражають через складаючі його оксиди [3].

Відповідно до Держстандарту 24315-80 скло для побутового посуду й декоративних виробів підрозділяють на наступні види:

- натрій-кальцій-силікатне, спеціальне побутове, кришталеве (містить не менше 10% оксидів свинцю, барію, цинку) ;

- малосвинцевий кришталь (18-24% РbО), свинцевий кришталь (24- 30% РbО) ;

- високосвинцевий кришталь (30% і більше РbО) ;

- барієвий кришталь (не менше 18% ВаО).

До спеціального побутового скла відносять жаростійке боросилікатне й алюмоборосилікатне скло. Для виготовлення кухонного посуду застосовують також ситали. Це непрозорі білого кольори склокристалічні матеріали високої термостійкості. Їх виготовляють шляхом напрямленої кристалізації літійалюмосилікатного скла в процесі спеціальної термічної обробки [9].

 

 

Асортимент скляних товарів досить динамічний і змінюється у зв'язку з постійним розвитком науки, станом технології виробництва, характером споживчого попиту, зміною стильових напрямків. Асортимент виробів побутового призначення класифікують за призначенням й умовами експлуатації, складом і