Клініко-антропологічне прогнозування, профілактика та лікування невиношування вагітності

Аналіз результатів досліджень показав, що у групі жінок із невиношуванням вагітності зменшені показники кісткового та жирового компонентів, відповідно, на 5, 0% і 18, 2%; та 3, 14% збільшений вміст м’язової тканини (р < 0, 05).

Дослідження останніх років показали, що для підтримки нормальної функції репродуктивної системи необхідно збереження так званої “критичної маси” тіла із певним вмістом жирової тканини (не менше 20% від маси тіла). Дефіцит жирової тканини призводить до перетворення естрогенів в катехолестрогени, які володіють гальмуючим ефектом на функції вищих регулюючих центрів.

Таким чином, на основі проведеного дослідження можна стверджувати, що виявлені особливості соматичної статури у жінок із невиношуванням вагітності слід вважати прогностичними у розвитку зазначеної патології.

За думкою Е. Н. Хрисанфової (1990), конституція, окрім будови тіла, включає в себе і тип нервової діяльності (психологічні та темпераментні властивості). Соматотип і психотип є умовними маркерами, в значній мірі детермінованими генетично. Вивчення психологічного статусу жінок за допомогою клінічного та психологічного методів дослідження показало, що серед жінок із невиношуванням вагітності найчастіше провідною шкалою профілю були шкали депресії та психастенії, які відображують гіпостеничний тип реагування.

У вагітних основної групи гіпостенічні риси домінували в 36, 5%, що майже в 10 разів більше, ніж у вагітних групи порівняння, де шкали гіпостенічного регістру займали домінуючі позиції лише в 3, 3% випадків (р<0, 001). Відсоток стенічного типу реагування в групі порівняння склав 58, 7%, на відміну від основної групи, де цей показник склав лише 29, 8% (р<0, 05).

Слід відмітити, що розподіл клінічних шкал настрою у вагітних виявив наступні тенденції: депресивні риси визначаються у 67, 4% вагітних основної групи та лише 24, 8% випадків у жінок групи порівняння (р<0, 001).

Науково обґрунтовано, що виникненню різних психологічних станів та захворювань сприяють соціально – економічні психотравмуючі ситуації.

Однак, поруч з визначеними психогенними чинниками існують і сприяють патологічному стану чинники, обумовлені генотипом і фенотипом. У одних осіб психічна травма ніколи не призводить до появи психічних порушень, у других ця ж травма в аналогічних умовах викликає депресію, невростенію або інші варіанти невротичних розладів.

Природа такої синдромальної преформованості, про яку писали Hoche (1912), Kraepelin (1920) та інші, зводиться до складної дефіцитарності функціональних систем мозку, які сформувались конституціонально, або в результаті постнатальних, зовнішніх впливів. Для вивчення механізмів такої дефіцитарності особливо перспективним виявилось клінічне дослідження функціональної асиметрії півкуль головного мозку.

При дослідженні сенсорної асиметрії було виявлено, що в основній групі частіше зустрічались жінки з домінуванням правої півкулі головного мозку і склали 49, 2% від загальної кількості, тоді як у групі порівняння – 34, 7%. Встановлено також, що гармонійний тип взаємодії півкуль, який є найбільш сприятливим щодо запобіганню невротичним розладам, в групі порівняння зустрічається частіше, ніж в основній (38, 8% проти 37, 0%, р<0, 05).

Для підтвердження існуючих взаємозв’язків між показниками які вивчалися і оцінки їх ролі у системі конституції людини, вивчено можливі кореляційні залежності.

Виявлені кореляційні зв’язки між гормонами та антропометричними показниками жінок із загрозою переривання вагітності.

Так, між рівнем естрадіола та довжиною тіла існує обернений зв’язок (r = -0, 47). Такий зв’язок існує також і між естрадіолом та довжинами розмірами кінцівок тіла.

Позитивний зв’язок виявлений між прогестероном та вагою тіла жінок із невиношуванням вагітності (r = 0, 55), між прогестероном та товщиною жирових складок на животі та спині (r = 0, 57).

Позитивний зв’язок існує між довжиною кисті та шириною плеч (r = 0, 45) ; вагою тіла та dist. trochanterica (r = 0, 38)  (табл. 1).

За допомогою комбінаційного аналізу, об’єднуючи ймовірні та детерміновані методи статистичної обробки даних провели математичне моделювання та прогнозування невиношування вагітності, яке включає клінічні, лабораторні показники, конституціонально-біологічні особливості та дані соціально-психологічного статусу вагітних.

 

Таблиця 1

Кореляційна залежність між гормонами та деякими антропометричними показниками жінок досліджених груп

Показ-ники Групи жінок Показ-ники Групи жінок

Група порівняння Основна Група порівняння Основна

Х1Х2 -0, 23 -0, 12 А1А2 0, 61 0, 6

Х1Х3 0, 75 0, 44 А1А3 0, 75 0, 59

Х2Х3 0, 12 0, 08 А1А4 0, 22 0, 46

Х1А1 0, 33 0, 13 А1А5 0, 32 0, 25

Х1А2 0, 45 0, 55 А1А6 0, 29 0, 02

Х1А3 0, 16 0, 05 А2А3 0, 35 0, 41

Х1А4 0, 33 0, 18 А2А4 0, 78 0, 62

Х1А5 0, 52 0, 16 А2А5 0, 51 0, 38

Х1А6 0, 3 0, 57 А2А6 0, 44 0, 45

Х2А1 -0, 45 -0, 47 А3А4 0, 13 0, 45

Х2А2 0, 13 0, 06 А3А5 0, 05 0, 19

Х2А3 -0, 3 -0, 19 А3А6 0, 01 0, 02

Х2А4 -0, 39 -0, 1 А4А5 0, 27 0, 3

Х2А5 0, 05 0, 06 А4А6 0, 42 0, 24