Клініко-патогенетичне обґрунтування профілактики ускладнень вагітності та пологів на основі диференційованої корекції тиреоїдного статусу

5. Розробити алгоритм ранньої діагностики порушень тиреоїдного статусу у вагітних жінок.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше розроблені критерії оцінки стану ЩЗ на основі методу динамічної радіаційної теплометрії та характеру перехідних процесів в системі термостабілізації ЩЗ у вагітних жінок, дані яких співставлені з результатами радіоімунного дослідження гормонів в плазмі крові та УЗ скануванням (волюмометрією).

Доведений взаємозв’язок між змінами тиреоїдного статусу вагітних жінок згідно даних динамічної радіаційної теплометрії та характером ускладнень вагітності та пологів.

Вперше розроблений діагностичний алгоритм оцінки тиреоїдного статусу у вагітних жінок за умов зобної ендемії.

Доведено, що зниження рівня вільного тироксину в плазмі крові в умовах зобної ендемії та виникнення кореляційного зв’язку між вільним тироксином та тиреотропіном, сприяє зниженню прогестерон-естрогенового індексу та підвищує ризик передчасних пологів.

Обґрунтована диференційована корекція тиреоїдного статусу з метою профілактики ускладнень вагітності та пологів обумовлених дефіцитом йоду.

Особистий внесок здобувача. Дисертантом сформульована мета та завдання роботи, проаналізована наукова література та патентна інформація з проблем впливу змін тиреоїдного статусу на перебіг вагітності та пологів. Автор самостійно здійснила підбір та подальше клініко-статистичне дослідження перебігу вагітності та пологів у 173 жінок за умов йододефіциту, обстежила 19 жінок репродуктивного віку з різною патологією щитовидної залози та 30 практично здорових осіб.

У динаміці проведеного профілактичного лікування самостійно проводила пальпаторне дослідження ЩЗ та динамічну радіаційну теплометрію в системі термостабілізації щитовидної залози, виконала забір матеріалу на біохімічні та радіоімунні дослідження. Дисертантом проведено аналіз та статистичне опрацювання результатів дослідження, оформлено всі розділи дисертаційної роботи, сформульовано висновки та практичні рекомендації, забезпечено впровадження результатів дослідження у медичну практику та їх відображення в друкованих працях.

Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертації викладені та обговорені на щорічних студентських наукових конференціях Буковинської державної медичної академії (1998-2000 р.) ; науковій медичній конференції студентів та молодих вчених (Київ, 1998) ; 67й конференції студентського наукового товариства (Івано-Франківськ, 1998) ; 2 Міжнародному медичному конгресі студентів і молодих вчених (Тернопіль, 1998) ; 68й конференції студентського наукового товариства (Івано-Франківськ, 1999) ; конференції з міжнародною участю “Оздоровчі ресурси Карпат та прилеглих регіонів» (Чернівці, 1999) ; науковій конференції студентів та молодих вчених “100 років ОДМУ” (Одеса, 2000) ; конференції молодих вчених і студентів “Актуальные проблемы современной медицины” (Мінськ, 2000) ; VI з’їзді Всеукраїнського лікарського товариства (Чернівці, 2001) ; науково-практичній конференції “Актуальні питання перинатології” (Чернівці, 2001) ; 6 міжнародному конгресі студентів та молодих вчених

(Тернопіль, 2002) ; підсумковій науково-практичній конференції викладачів Буковинської державної медичної академії (Чернівці, 2002).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 16 наукових робіт: з них 7 статей у фахових виданнях, рекомендованих ВАК України та патент на винахід (№ 24466 А від 21. 07. 98), 8 публікацій у тезах наукових конгресів та конференцій.

Об'єм та структура дисертації. Дисертація викладена українською мовою на 142 сторінках машинопису та складається з переліку умовних скорочень, вступу, 5 розділів, у яких викладено огляд літератури, характеристику матеріалів та методів дослідження, результати роботи, їх аналіз і узагальнення, висновків та практичних рекомендацій, списку літератури та додатків. Робота ілюстрована 27 таблицями та 32 рисунками. Список використаних джерел містить 378 робіт, серед яких 203 іноземних та 175 українською і російською мовами.

ОСНОВНА ЧАСТИНА

Матеріали та методи дослідження. Об'єктом дослідження стали 192 жінки репродуктивного віку, які знаходилися на обліку у жіночій консультації клінічного пологового будинку №2 у 1998-2002 роках. Групу спостереження склали 173 вагітних у віці від 16 до 41 року. У додаткову групу з різною патологією щитовидної залози увійшли 19 жінок віком від 17 до 38 років. Контролем слугували 30 здорових жінок в аналогічному віці.

Простежено перебіг вагітності та пологів у 145 жінок. Всі обстежені вагітні жінки були поділені на 4 групи. Першу групу (основна) склали 40 осіб, яким призначалося профілактичне лікування вітаміно-мінеральним комплексом «Мульти-табс» (Ферросан) по 1 табл. на день (з моменту постановки на облік у жіночу консультацію). У другу групу (з патологією ЩЗ) – 35 вагітних в анамнезі яких були вказівки на супутню патологію ЩЗ, але під час обстеження у 32 не виявлено порушення функції. Терапія залишалася аналогічною, як і в основній групі. Третю групу (дослідну) репрезентували – 40 вагітних (термін гестації 34-36 тиж.), які знаходилися на лікуванні у відділенні патології вагітних з приводу загрози передчасних пологів та отримували відповідну терапію. Йодовмісні препарати не призначалися. Четверту групу – 30 вагітних жінок (контроль), яким з профілактичною метою призначався антиструмін по 0, 5 табл. через день.

У всіх вагітних вивчалися скарги, анамнестичні дані, проводилися загальноприйняті дослідження, проаналізовано особливості перебігу даної вагітності, пологів та післяпологового періоду. Обстежені жінки були розподілені за віком (середній вік 25, 05 років), терміном гестації та паритетом пологів, переважали першовагітні (67, 05%).

Оцінка клінічного стану жінок проводилася на основі опитування, збору анамнезу, загального та спеціального обстеження, клініко-лабораторних, біохімічних тестів (аналіз показників білкового обміну (загальний білок та його фракції), визначення показників ліпідного обміну (загальний холестерин, тригліцериди, ліпопротеїди високої густини, ліпопротеїди низької густини, ліпопротеїди дуже низької густини). Вивчення білкового та ліпідного спектру плазми крові проводилося з допомогою тест – систем на біохімічному аналізаторі «Stat