Клініко-патогенетичне обґрунтування профілактики ускладнень вагітності та пологів на основі диференційованої корекції тиреоїдного статусу

Визначення концентрації тиреоїдних гормонів в плазмі крові вільних: тироксину (fТ4), трийодтироніна (fТ3), та тиреотропіну (ТТГ), проводилося з допомогою радіоімунного аналізу на установці «Гамма – 1», наборами фірми Immunotech (Чехія, Франція).

Для оцінки функціонального стану репродуктивної системи був вивчений вміст статевих гормонів у плазмі крові: прогестерон (ПГ), естрадіол (Е2), естріол (Е3) набором реактивів для радіоімунного визначення, Республіка Бєларусь на установці «Гамма – 1». Здійснювався розрахунок прогестерон-естрогенового індексу – показника готовності організму вагітної до пологів (Е. А. Чернуха, 2000) та естріол-естрадіолового індексу, як ознаки зниження контролю ЩЗ за перебігом вагітності (Т. Ф. Татарчук и др. 2000).

Вагітним проводили ультразвукову біометрію щитовидної залози апаратом «Simens» (Німеччина, датчиком 7, 5 МГц). Об’єм органу розраховували за формулою:

V [ (W-D-L) справа  (W-D-L) зліва] - 0, 479

де W, D, L – відповідно ширина, товщина та довжина часток щитовидної залози; 0, 479 – коефіцієнт корекції (С. И. Матящук, Е. В. Епштейн, 2000).

Крім того, використовувався новий метод дослідження, який базується на розробленому нами способі діагностики захворювань щитовидної залози на основі динамічної радіаційної теплометрії (ДРТ), за допомогою інформаційно-діагностичного комплексу “Термодін” (Реєстраційне свідоцтво МОЗ України 460/97). Патент України на винахід 24466 А від 21. 07. 98.

Отримані цифрові дані підлягали статистичній обробці методом варіаційної статистики та альтернативного аналізу на персональному комп'ютері типу Celeron (тактова частота 555 МГц) з використанням програми «Excel» з пакету MS Office 2000. Рівень достовірності результатів оцінювався за критерієм Стьюдента (t). Критерієм достовірності вважали ймовірність р, рівну або більшу 95%, тобто ризик похибки менший 5%, а в долях одиниці 0, 05 і менше (р 0, 05).

Кореляційний аналіз проводили за допомогою ліцензованої статистичної професійної програми SPSS 9. 0 For Windows. Різницю величин, що порівнювалися вважали достовірною при коефіцієнті достовірності, який дорівнював р 0, 05 (В. И. Сергиенко, И. Е. Бондарева, 2000).

Основні результати дослідження. Дослідження тиреоїдного статусу у 30 здорових жінок репродуктивного віку за допомогою ДРТ дозволило оцінити основні параметри перехідного процесу: амплітуда – максимальне відхилення від вихідного рівня; час перехідного процесу – інтервал від початку дії навантажувального тесту до повернення теплових втрат до вихідного рівня; частота коливань.

У здорових жінок радіаційні перехідні процеси з проекції обох часток синфазні протягом 5-6 хвилин. Амплітуда правої частки досягає 7%, лівої -8%, взяті за абсолютним значенням площі обох кривих рівні між собою. Динамічний стаціонарний режим для правої та лівої частки настає через 6 хвилин. Коливання ланки що регулюється мінімальні. Періоди коливань для кожної з часток 3 хвилини. Якість перехідного процесу у межах норми. Волюмометрія ЩЗ у здорових жінок склала 12, 18-0, 28 мл (см3).

Дослідження 19 жінок, з установленим діагнозом патології ЩЗ показало, що перехідні процеси відрізнялися від норми асиметрією амплітуди, різним часом перехідних процесів, частотою коливань та коефіцієнтом затухання. Це дозволило перейти до вивчення тиреоїдного статусу вагітних жінок.

З метою оцінки функціонального стану ЩЗ у вагітних жінок була обстежена група з 133 осіб у І, ІІ та ІІІ триместрах гестації.

Аналіз перехідних процесів в системі термостабілізації ЩЗ дозволив виділити у вагітних жінок без анамнестичних та клінічних даних за патологію ЩЗ три основні типи кривих.

Перший тип “еутиреоз” спостерігався у 43 (32, 33%) осіб. Співставлення даних ДРТ з результатами радіоімунного дослідження гормонів у плазмі крові та УЗ сканування щитовидної залози дозволило виділити цю вибірку як групу здорових вагітних жінок.

У частини осіб – 32 (24, 06%) – показники перехідних процесів були достовірно нижчими, як по амплітуді (р0, 01), так і по часу перехідного процесу (р0, 05). Вказана група отримала назву “йододефіцит”, тому що зміни в системі термостабілізації ЩЗ корегувалися за допомогою прийому йодовмісних препаратів протягом 4 тижнів. Рівень гормонів ЩЗ в плазмі крові був нижчим від норми при нормальному показнику ТТГ, при цьому УЗ сканування не виявляло структурних змін в органі.

У третьої групи вагітних жінок – 23 (17, 29%), перехідні процеси в системі термостабілізації ЩЗ відрізнялися негативною направленістю амплітуди (р0, 01) та зміною часу перехідних процесів (р0, 01). Характер кривих був подібним з аналогічним у жінок, хворих на гіпотиреоз різного ступеня важкості. Особливості виявлених перехідних процесів не корегувалися прийомом йодовмісних препаратів та супроводжувалися зниженням показників вмісту у плазмі крові fT4 без підвищення концентрації ТТГ і зниження об’єму ЩЗ (р0, 01), тобто вкладалися у поняття субклінічного гіпотиреозу. Ця група отримала назву “гіпотиреоз”.

Група з патологію ЩЗ була представлена 35 (26, 32%) вагітними, з них з ДНЗ І б – ІІІ ст. – 32 (24, 06%), хронічним аутоімунним тиреоїдитом – 3 (2, 26%). Перехідні процеси у системі термостабілізації ЩЗ відрізнялися від норми асиметрією амплітуди, різним часом перехідних процесів, частотою коливань та коефіцієнтом затухання. Патологія ЩЗ була підтверджена відповідними змінами при УЗ скануванні та волюмометрії, а також радіоімунними дослідженнями fT4, fT3 та тиреотропіну.

Цікавість викликав вплив «Мульти-табс» на білково-ліпідний обмін. Проводилося порівняння показників основної та контрольної групи в