Клініко-патогенетичне обгрунтування застосування імуномодулюючих факторів у комплексному лікуванні запальних захворювань придатків матки

ХАРКІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

 

Кучер Лариса Петрівна

 

УДК: 618. 13 – 085. 28/849. 19

 

 

14. 01. 01 – акушерство і гінекологія

 

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

 

Харків-2002

 

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Тернопільській державній медичній академії ім. І. Я. Горбачевського МОЗ України.

Науковий консультант: доктор медичних наук, професор Маланчук Лариса Михайлівна, Тернопільська державна медична академія ім. І. Я. Горбачевського, завідувач кафедри акушерства і гінекології №2.

Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор Богдашкін Микола Григорович, Харківський державний медичний університет, професор кафедри акушерства і гінекології № 2; доктор медичних наук, професор Луценко Наталія Степанівна, Запорізький державний інститут удосконалення лікарів, завідувач кафедри акушерства і гінекології.

Провідна установа: Львівський державний медичний університет ім. Данила Галицького МОЗ України, кафедра акушерства і гінекології №1.

Захист відбудеться “12”грудня 2002 року о 1330 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64. 600. 04 при Харківському державному медичному університеті МОЗ України (61022, м. Харків, пр. Леніна 4; т. 40-26-27).

 

Актуальність теми. Хронічні запальні процеси придатків матки з їх тривалим перебігом та частими рецидивами у жінок молодого віку є однією з основних причин безплідності, ендокринного дисбалансу, порушення менструальної, сексуальної функцій організму. Як наслідок, з'являються дезадаптації у шлюбі, збільшуються показники тимчасової та стійкої втрати працездатності, що обумовлює економічні та соціальні аспекти даної проблеми. За останні роки частота запальних захворювань придатків матки зросла, і не має тенденції до зниження (Дубосарська З. М., Миляновський А. Н., Коляденко В. К., 1991; Жиляєв М. І., 1997; Бойчук А. В., 2001). З'явилась велика кількість стертих та малосимптомних форм з незначною вогнищевою симптоматикою. Запізніла діагностика, в ряді випадків нераціональна терапія, сприяють швидкому переходу гострого, а потім підгострого запального процесу в хронічну стадію (Батирева А. К., Мезинова Н. Н., 1991; Богдашкін М. Г., 1996, 1998, 1998; Паламарчук О. О., 2001; Пітько В. А. 2001; Бегош Б. М., 1996; Кушнір Т. М., 1997).

Важлива роль у розвитку хронічного аднекситу належить механізмам дестабілізації клітинних мембран. Патологічна активація процесів перекисного окислення ліпідів (ПОЛ) та дисфункція антиоксидантної системи (АОС) приводять до порушення фізико-хімічних властивостей мембран клітин, їх рецепторного апарату і механізму репаративної регенерації. Від таких мембранодеструктивних процесів залежить вираженість запальних реакцій, їх перебіг і кінцевий результат (Бурлакова Е. Б., 1991; Гута Л. В., Михайлечко Н. В., Мацюк О. В., 1994).

В останні роки заслуговує уваги вивчення імунологічної реактивності та неспецифічної резистентності організму хворих аднекситом (Батирева А. К., Мезинова Н. Н., 1991; Бородій Р. В., Григоренко П. П., 1991; Медведєв Б. І., Астахова Т. В., 1994; Богдашкін М. Г., Гайворонська С. І. 1996). Доведено зниження активності клітинного імунітету, вмісту сироваткового інтерферону, підвищення активності гуморальних факторів захисту – розвиток гіпоімунного стану організму, порушення функціональних можливостей різних ланок імунітету у жінок із загостренням хронічного сальпінгоофориту (Дубосарська З. М., 1991; Quan М., 1994; Франчук А. Ю., Бойчук А. В., 2000).

Патогенез загострення хронічного аднекситу вивчений недостатньо, методи лікування, що застосовуються без врахування патогенезу, не завжди ефективні. Отже, удосконалення існуючих та широкий пошук і активне впровадження в гінекологічну практику нових медикаментозних і немедикаментозних методів лікування є актуальним.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є складовою планової наукової роботи кафедри акушерства і гінекології медичного факультету Тернопільської державної медичної академії: “Застосування ентеросорбентів та імуномодуляторів в акушерстві, гінекології та ендокринній хірургії” (№ державної реєстрації 0100 U 005053). Автор дисертації виконувала фрагмент даної роботи, аналіз і узагальнення результатів.

Мета і завдання дослідження. Метою роботи стала розробка нового методу лікування загострення хронічного неспецифічного сальпінгоофориту на основі оцінки впливу флуренізиду, позасудинної лазеротерапії і комбінації цих двох методів на стан ПОЛ, АОС захисту від токсичних продуктів, імунологічну реактивність хворих жінок.

Для досягнення поставленої мети визначені основні завдання:

1. Вивчити показники, що характеризують стан ПОЛ, функціональну активність АОС, імунний статус у здорових невагітних жінок і закономірність їх зміни у хворих до і після комплексного протизапального лікування загострення хронічного сальпінгоофориту.

2. Дослідити клінічний перебіг хронічного аднекситу у фазі загострення, стан ПОЛ, АОС, імунний статус хворих при застосуванні флуренізиду у комплексі з протизапальною терапією.

3. З'ясувати вплив інфрачервоного лазерного випромінювання в поєднанні з комплексним протизапальним лікуванням на клінічний перебіг загострення запального процесу, на показники імунного статусу, ПОЛ та АОС у хворих на хронічний неспецифічний сальпінгоофорит.

4. Дати клініко-лабораторну оцінку ефективності застосування флуренізиду та інфрачервоної лазеротерапії у комплексній терапії загострення хронічнго аднекситу.

5. Розробити рекомендації щодо застосування запропонованих методів лікування у хворих хронічним неспецифічним сальпінгоофоритом у фазі загострення.

Об'єкт дослідження: хронічний сальпінгоофорит у фазі загострення.

Предмет дослідження: клініко-лабораторні зміни, ПОЛ, функціональна активність антикисневого захисту, стан імунної системи організму під впливом застосування флуренізиду та низькоінтенсивної інфрачервоної лазеротерапії у комплексі протизапального лікування.

Методи дослідження: крім загальноприйнятих клінічних та лабораторних