Клініко-патогенетичне обгрунтування застосування імуномодулюючих факторів у комплексному лікуванні запальних захворювань придатків матки

Аналіз результатів досліджень, отриманих у хворих до лікування, показав, що загострення хронічного сальпінгоофориту викликає суттєве (Р<0, 001) підвищення концентрації в крові початкових (ДК), Р<0, 02 проміжних (ГП) та кінцевих (Р<0, 05)  (МДА) продуктів ПОЛ. Накопичення в організмі хворих з цим видом гінекологічної патології такої великої кількості токсичних сполук вільнорадикального окислення ліпідів викликає, в свою чергу, значне (Р<0, 001) зниження активності фермента СОД. У нелікованих жінок спостерігається достовірне (Р<0, 01) зниження рівня Е-РУК, (Р<0, 002) ЕА-РУК на тлі суттєвого (Р<0, 001) збільшення вмісту недиференційованих (О-клітин) лімфоцитів, що свідчить про наявність запального процесу і пригнічення клітинної ланки імунітету. А також відбувається достовірне (Р<0, 001) зниження відносної кількості ТР-РУК та суттєве (Р<0, 02) збільшення відносного вмісту ТЧ-РУК, що приводить до стійкого достовірного (Р<0, 001) зниження в порівнянні зі здоровими жінками імунорегуляторного індекса – 0, 98±0, 09, що теж вказує на пригнічення імунної відповіді. При загостренні хронічного сальпінгоофориту відбуваються зміни в гуморальному імунітеті: суттєве (Р<0, 001) підвищення концентрації ЕАС-РУК, Ig G (Р<0, 05) та Ig M при значному (Р< 0, 05) зниженні Ig A.

Клінічне обстеження хворих першої групи дало можливість встановити, що комплексна протизапальна терапія викликає зменшення болю, купування деяких загальних і локальних проявів захворювання на 7-8-у добу. На 9 – 11-у добу від початку лікування запального процесу біль зникав повністю. Генітальний статус у 18 (62, 1%) жінок характеризувався зменшенням пастозності в ділянці придатків, однак зберігались ущільнення і обмеження рухомості яєчників під час бімануального обстеження перед випискою хворих додому. Показники периферичної крові нормалізувались на 9-11 день, однак у 3 (10, 3%) жінок залишалась підвищеною ШОЕ. На 15-16-у добу у хворих повністю купувались генітальні та загальні симптоми запального процесу. Тривалість перебування хворої в стаціонарі становила в середньому (16, 8±1, 2) ліжко/днів. Комплексне протизапальне лікування хронічного аднекситу у фазі загострення викликає статистично достовірне (Р<0, 05) зниження лише рівня ДК і суттєво (Р>0, 05) не впливає на вміст у крові проміжних і кінцевих продуктів ПОЛ та активність ферменту, що зменшує в організмі кількість супероксидних іонів кисню. Комплексна протизапальна терапія загострення хронічного аднекситу статистично достовірно не впливає (Р>0, 05) на показники клітинного та гуморального імунітету. Під впливом такого лікуваня спостерігається лише тенденція (Р>0, 05) до відновлення імунорегуляторного індексу, який склав 1, 34±0, 15.

Розширення комплексної терапіїя за рахунок флуренізиду у хворих другої групи викликає покращення загального стану на 5-6\у добу: 20 (69, 0%) жінок відзначали зменшення болю у нижніх відділах живота, у 14 (48, 3%) хворих нормалізувалась температура тіла, покращився сон. Повністю усунути больовий синдром у хворих цієї групи вдалося на 8-9-у добу від початку протизапальної терапії. Після закінчення курсу лікування при бімануальному обстеженні у 17 (58, 6%) жінок патологічних відхилень з боку яєчників і маткових труб не виявлено, у всіх інших зберігалось ущільнення та обмеження рухомості придатків матки. Показники периферичної крові нормалізувались на 7-8-у добу. Тривалість перебування хворих у стаціонарі склала (16, 0±1, 5) ліжко/днів.

Спеціальні методи дослідження ПОЛ дали можливість встановити, що комплексне протизапальне лікування разом з флуренізидом викликає подальше суттєве (Р<0, 05) зниження в крові концентрації ДК, до яких приєднується достовірне (Р<0, 05) зменшення кількості ГП. Протилежна закономірність встановлена при аналізі показників клітинного імунітету. Після проведеного комплексного лікування разом з флуренізидом відбувається статистично достовірне (Р<0, 05) зростання відносної кількості Е-РУК, збільшення (Р<0, 001) в крові субпопуляції ТР-РУК. Одночасно відновлюється (Р<0, 001) імунорегуляторний індекс 1, 93±0, 19. Результати дослідження гуморального імунітету дали можливість виявити достовірне (Р<0, 05) зниження кількості ЕАС-РУК та Ig G.

Низькоінтенсивна інфрачервона лазеротерапія придатків матки разом з комплексним протизапальним лікуванням хворих третьої групи із загостренням хронічного сальпінгоофориту викликає вже на 4-5-у добу від початку лікування у 25 (89, 3%) жінок покращення самопочуття, у 19 (67, 9%) хворих зменшилась болючість у нижніх відділах живота. На 7-8-у добу больовий синдром зникав повністю. У всіх жінок цієї групи при бімануальному обстеженні встановлено зменшення болючості та розмірів придатків матки. У 3 (10, 7%) пацієнток при пальпації зберігались ущільнення та обмеження рухомості яєчників і маткових труб, а у 2 (7, 1%) хворих – периоваріальний спайковий процес. Нормалізація лейкоцитарної формули та ШОЕ наступала на 6-7 день від початку протизапального лікування. Тривалість перебування хворих у стаціонарі складала в середньому (14, 5±1, 3) ліжко/днів. Дослідження ПОЛ та антикисневого захисту від супероксидних іонів показало, що включення лазеротерапії у комплексне протизапальне лікування викликає подальше суттєве (Р<0, 01) зниження концентрації в крові початкових, проміжних (Р<0, 05), але значно не впливає на рівень кінцевих продуктів вільнорадикального окислення ліпідів, підвищує (Р<0, 05) активність ферменту СОД. Після проведеної терапії відбувається значне (Р<0, 05) підвищення рівня Е-РУК, ЕА-РУК та достовірне (Р<0, 05) зменшення вмісту недиференційованих лімфоцитів, вирівнюється імунорегуляторний індекс 2, 16±0, 22 за рахунок статистично достовірного (Р<0, 001) збільшення в крові субпопуляцій ТР-РУК. При вивченні особливостей гуморального імунітету у хворих із загостренням хронічного