Комплексна методика прийняття рішень щодо розміщення фінансових коштів на фондовому ринку України

, (2)

де xij, i=1, …, m, – нормалізовані показники jго підприємства;

k1, …, km- вагові коефіцієнти фінансових показників, які визначає аналітик і які характеризують його суб‘єктивні ставлення до певного критерію економіко-фінансового становища емітента цінних паперів (якщо всі критерії рівноцінні, то  ).

Задача фільтрації за значенням узагальнюючої оцінки фінансово – економічного становища емітентів цінних паперів та введених вище позначень формулюється так:

розбити сукупність всіх цінних паперів, що обертаються на фондовому ринку України, на неперетинні множини RY, RPos, RN, використовуючи правила фільтрації:

(3)

де Rкр=к*R0, Rкр> R0, коефіцієнт k визначається аналітиком, наприклад k=1, 25.

Математичні “моделі-фільтри” дозволяють розв'язати дві задачі фільтрації, тобто розбити сукупність цінних паперів, що обертаються на фондовому ринку України, на множини, що не перетинаються і які характеризуються різними за значеннями показниками “якості”. Модель “Спред-фільтр” вирішує задачу фільтрації з урахуванням технічної (спекулятивної) складової інформації по цінних паперах емітентів, а модель “Рейтинг-фільтр” – з урахуванням фундаментальної складової, яка базується на методиці фінансово-економічного аналізу. Математична модель, що наводиться нижче, дозволяє інтегрувати технічний та фундаментальний аналіз в контексті формування інформаційного потоку, що містить множини цінних паперів, при розбитті на які враховується як технічна (котирування цінних паперів), так й фундаментальна (фінансово – економічні коефіцієнти для емітентів цінних паперів) складові інформаційної забезпеченості цінних паперів. Модель формування інформаційних потоків як вихідної інформації оперує рішеннями двох задач фільтрації, що представлені шістьма множинами цінних паперів: по три неперетинні множини для кожної із задач, тобто SY, SPos, SN та RY, RPos, RN,.

В результаті порівняння елементів множин двох груп: {SY, SPos, SN} та {RY, RPos, RN, }, утворюються два інформаційних потоки: I={ABest, AI, AII, AIII, AIV}, P={PI, PII, PIII, PIV, PV}, елементи яких одержують за правилами теорії множин. Особливість розробленої моделі полягає в тому, що сформовані множини ABest, AI, AII, AIII, AIV – це інтегральний розв‘язок задачі фільтрації сукупності цінних паперів за ознакою їх інвестиційної привабливості, який враховує як “спекулятивну”, так і фундаментальну складову інформації. Ця особливість дозволяє стверджувати про глобальність охоплення множини факторів, що впливають на оцінку jго цінного паперу. На основі цього інтегрального рішення формується інформаційний потік P={PI, PII, PIII, PIV, PV}, де

(4)

Кожен з елементів потоку Р – певна множина цінних паперів. Відмінність між елементами Pl, l=I, II, III, IV, V полягає в “жорсткості” обмежень на показник “якості” цінних паперів, що входять до них. Чим менше інвестору притаманний ризик, тим більш якісні й інформаційно забезпеченні цінні папери він включатиме в оптимальний портфель цінних паперів, водночас знижуючи й розмірність задачі, яка розв‘язується, без втрати загальності і глобальності охоплення всіх функціональних зв‘язків проблеми, що досліджується.

Вихідний інформаційний потік для блоку експертиз складає третій і четвертий типи інформації. Даний блок призначений для формалізації вихідної інформації у вигляді вектору параметрів (факторів), що суттєво впливають на показники функціонування як окремих суб‘єктів, так і фондового ринку в цілому. В цьому блоці перетворюється апріорна та апостеріорна інформація про стан об‘єкту та зовнішнього середовища в кількісні складові на базі статичної теоретико-ігрової моделі.

Ситуація прийняття рішень в цьому контексті характеризується у розгорнутому вигляді матрицею:

де fjl – виграш особи, що приймає рішення, який розраховується за формулою: fjl = qijxl,, j=1,..., l, l=1, …, m, при виборі стратегії розміщення коштів xl є Х при проведенні державної економічної політики  ; qij- можливе значення прибутку по цінному паперу іої галузі при проведенні jої економічної політики.

На виході даного блоку формується інформаційний потік параметрів в модель оптимізації, а також потік прогнозних значень параметрів {прогноз}, що є вихідною інформацією блоку оперативного управління ПЦП.

Залежно від цілей аналізу і критеріїв переваги особи, що приймає рішення, оптимальний портфель може формуватися з використанням однієї із множин цінних паперів інформаційного потоку P, яка виступатиме допустимою множиною рішень для оптимізаційної моделі блоку оптимізації структури ПЦП. Основа блоку оптимізації структури ПЦП – модифікована класична модель мінімізації величини ризику:

де   – вектор часток цінних паперів у портфелі;   – гранична частка коштів, яку можна інвестувати в iй цінний папір;   – середня прибутковість по iму цінному паперу; M – гранична норма прибутковості для ПЦП;   – корегуючи коефіцієнти, що характеризують макроекономічний вплив зовнішнього середовища на переважливість інвестування у   цінний папір (ці коефіцієнти розраховуються в блоці експертиз),  .

В розділі 3 “Автоматизована система підтримки прийняття рішень” розроблено та описано структуру програмного продукту – інструмента реалізації розробленої комплексної методики. Управління ПЦП в динаміці – наступний етап прийняття рішення. Процес управління ПЦП розглядається як багатокроковий процес переходу з одного стану в іншій, що забезпечує одержання максимального ефекту від цього. На цьому етапі прогнозуються моменти придбання і продажу цінних