паперів, для чого застосовуються методи технічного аналізу. Стосовно конкретного ринку або цінного паперу будують індикатори, що найбільш вдало прогнозують ситуацію. Технічні індикатори становища ринку використовують для визначення найімовірнішого розвитку подій. Кожен індикатор має переваги і недоліки. Задача аналітика – вибрати індикатор для конкретного цінного паперу або ринку в цілому. На основі цієї інформації робиться прогноз про найімовірніший розвиток показників по окремих цінних паперах і фондовому ринку в цілому. В залежності від цього приймається рішення щодо зміни структури ПЦП, яке базується на розв‘язку оптимізаційної математичної моделі спекулятивної торгівлі цінними паперами:
Пошук
Комплексна методика прийняття рішень щодо розміщення фінансових коштів на фондовому ринку України
Предмет:
Тип роботи:
Автореферат
К-сть сторінок:
34
Мова:
Українська
де - обсяги іх цінних паперів в оптимальному ПЦП на момент часу t; - обсяги іх цінних паперів, що відповідно купуються та продаються на момент часу t; - ціна іго цінного паперу на момент часу t; - прогнозна ціна іго цінного паперу на момент часу t+1 з урахуванням ставлення до ризику інвестора; , – ліва та права межі надійного інтервалу для прогнозного значення ціни іго цінного паперу на момент часу t+1; – напівінтервал надійних меж для прогнозного значення ціни іго цінного паперу; , - функції, які показують кількість цінних паперів іго емітенту, що можна відповідно придбати або продати по зазначеній ціні на момент часу t; Кt – величина кредиту в момент часу t, який доцільно одержати для покриття можливого дефіциту коштів на операції купівлі-продажу цінних паперів; dt – процент за кредит в момент часу t; – граничне значення можливих збитків, на які погоджується інвестор. Невідомими в математичній моделі виступають , Кt.
На виході блоку оперативного управління ПЦП та, загалі, моделі прийняття рішення видаються рекомендації щодо часткового розподілу вкладень фінансових коштів в кожний проміжок часу, проводиться аналіз вкладень та розраховується економічний ефект при кожній структурній зміні ПЦП. Впровадження розробленої на основі комплексної методики автоматизованої системи підтримки прийняття рішень в практику діяльності інвестиційних фірм запорізького регіону дозволило одержати практичні результати, які наведено нижче. За даними про котирування 93 цінних паперів, що обертаються на фондовому ринку України, було проведено аналіз за період листопад 1999 – січень 2001 рр. Аналітичний результат наведено в табл. 1. Одержані результати переконливо довели працездатність цієї методики і доцільність фільтрації в загальній схемі прийняття інвестиційних рішень, а саме: структура оптимального ПЦП майже не змінювалась при збільшенні розмірності допустимої множини, а ринкові характеристики кожного з портфелів (ризик, прибутковість) відрізнялись не більше ніж на 0, 001%, що є несуттєвим (для цього прикладу обмеженням оптимізаційної моделі було значення прибутковості не нижче ніж 7, 9%).
Таблиця 1
Результати роботи системи “УПЦП”
Множина допустимих рішень Кількість ЦП в допустимій множині Кількість ЦП в ПЦП Ризик ПЦП Прибутковість
Крім того, результати розрахунків на прикладі 25 підприємств (множина РІІ) довели про значимість врахування впливу макроекономічних чинників на оптимальну інвестиційну стратегію. За макроекономічні фактори було прийнято державні економічні політики. Для пошуку коефіцієнтів галузевої привабливості було встановлено певний розвиток галузей народного господарства України (див. табл. 2). Розглядалося 5 економічних політик, які задають пріоритетність державного інвестування (табл. 3) та 10 варіантів розміщення коштів інвестора (табл. 4).
Таблиця 2
Рівень розвитку галузей
Таблиця 3
Економічні політики (пріоритетність державного інвестування)
Таблиця 4
Варіанти розміщення коштів по галузях
В результаті розрахунків було отримано оптимальні ПЦП з урахуванням галузевої належності емітентів цінних паперів та без нього (табл. 5). Після узагальнення даних табл. 5 можна дістати синтезований результат проведеного аналізу щодо оптимального розподілу коштів серед цінних паперів підприємств різних галузей економіки (табл. 6).
Дані останньої таблиці свідчать про перерозподіл інвестиційних коштів серед галузей економіки. Значно збільшилася частка підприємств, які належать до галузі “Промисловість”.
Таблиця 5
Структура оптимального портфеля цінних паперів
Таблиця 6
Співвідношення оптимального портфелю з коефіцієнтами галузевої привабливості
Прийняття обґрунтованих рішень щодо ефективного розміщення фінансових ресурсів на вітчизняному фондовому ринку суб‘єктами економіки України – це складний багаторівневий процес, на результат якого впливає система макроекономічних й мікроекономічних чинників, які необхідно врахувати і кількісно оцінити в залежності від вибраного критерію ефективності особи, яка приймає рішення. Дієвим методом, що відповідає зазначеним цілям, є економіко-математичне моделювання. Системний підхід до розв'язування проблем вибору факторів та концепції моделювання – невід'ємний елемент будь-якого наукового дослідження в цій галузі. Сучасні тенденції розвитку вітчизняної економіки зумовлюють актуальність поставлених і вирішених у даному дослідженні завдань, які пов'язані з прийняттям ефективних управлінських рішень в галузі портфельного інвестування на фондовому ринку. Тому розробка економіко-математичних методів і моделей управління інвестиційним портфелем має важливе науково-теоретичне і практичне значення для сучасного періоду розвитку економіки України.
ВИСНОВКИ
У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання, що виявляється в рішенні задачі управління портфелем цінних паперів на сучасному фондовому ринку України. Результати проведеного дослідження дозволили зробити наступні висновки:
1. Розроблена концепція поєднання принципів традиційного і портфельного підходів на засадах методу економіко-математичного моделювання для рішення задачі вибору стратегії портфельного інвестування в фінансові активи